Конфіскація активів колаборантів: що це таке і як це стосується бізнесу

24 травня 2022 набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб. Документ встановлює новий вид санкцій у вигляді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб.

Колаборатнами за цим Законом вважаються фізичні та юридичні особи, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів російської федерації (фізичних та юридичних осіб).

Підставами для застосування санкцій у виді стягнення у дохід держави активів колаборантів, є, зокрема:

• участь створенні, фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні на тимчасово захопленій території України окупаційної адміністрації, висловлення наміру та готовності використати в майбутньому (зокрема, за певних обставин) законні збройні формування для зазначеної мети (у т.ч. в соцмережах);

• надання державі-агресору у користування території, цивільної або військової інфраструктури (шляхів сполучень, військових та цивільних аеродромів тощо), приміщень і територій для розміщення збройних формувань та техніки (казарм, гуртожитків, військових полігонів, баз, центрів бойової підготовки, таборів тощо), цивільної, військової чи спеціальної техніки, іншого рухомого або нерухомого майна;

• постачання/надання, зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової чи спеціальної техніки, інших засобів та знарядь здійснення збройної агресії проти України, забезпечення ремонту таких засобів і знарядь;

• сплата податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (окрім митних) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної та 3 мільйонів гривень для фізичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період;

• здійснення пожертв, благодійної, спонсорської допомоги, іншої безоплатної передачі грошових коштів чи іншого майна на користь органів державної влади держави-агресора, фінансування заходів окупаційної влади, якщо сукупна упродовж року сума таких коштів чи вартість майна становить не менше 750 тисяч гривень за офіційним курсом Національного банку України;

• інвестування у державні облігації держави-агресора, якщо сукупна упродовж року сума інвестування становить не менше 3 мільйонів гривень за офіційним курсом Національного банку України;

• інформаційна підтримка держави-агресора тощо.

Цей Закон передбачає, що розгляд справ про стягнення майна колаборантів в дохід держави буде розглядатися Вищим антикорупційним судом України (ВАКС) в порядку адміністративного провадження протягом 10 днів з дня надходження позовної заяви до суду.

Позивачем у даній категорії справ є виключно Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції. Очікується, що таким органом стане Міністерство юстиції України.

Про дату та місце розгляду такого позову повідомляються учасники справи, але їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті і суд немає права робити перерву судового розгляду, відкладати розгляд справи чи зупиняти провадження у справі.

Апеляційна скарга на рішення ВАКС подається до апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів з дня проголошення чи дня публікації рішення на офіційному сайті суду (якщо розгляд відбувся без участі сторін).

Касаційне оскарження у цій категорії справ не дозволене.

Після набрання законної сили рішення про санкції, воно передається для примусового виконання до Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції (тобто - не до виконавчої служби).

Така конфіскація майна може мати місце виключно лише в період воєнного стану.

Згідно цього Закону, перебування активів під арештом, мораторієм чи будь-яким іншим обтяженням (заборони розпоряджатися або користуватися

ними), а також перебування таких активів у заставі не перешкоджає стягненню цих активів у дохід держави.

Цим законом заборонено розкривати будь-яку інформацію про осіб, які повідомили державні та правоохоронні органи України про активи колаборантів.

Для бізнесу цей Закон має важливе значення, бо передбачає суттєві ризики у разі господарських відносин із фізичними чи юридичними особами (особливо, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України - у т.ч. і в Криму), або у разі продовження роботи структурних підрозділів бізнесу на тимчасово окупованих територіях, бо критерії визначення колаборації не чіткі, а - суб'єктивно оціночні.

У випадку будь-яких підозр чи незрозумілостей, щоб не втратити активи під час дії воєнного часу, рекомендуємо:

• доручити адвокатам проводити правовий аналіз ситуації, під час якого адвокати можуть звертатися із письмовими запитами для надання роз'яснень до Міністерства юстиції України;

• перевіряти Ваших потенційних чи діючих контрагентів чи не перебувають вони під санкціями та чи не підпадають вони під критерії колаборантів;

• моніторити соціальні мережі менеджменту Ваших контрагентів; моніторити судові справи ВАКС щодо Ваших контрагентів.

Крім іншого, на даний час актуальною є потреба аналізу тих договорів, контрактів, за якими активи законослухняного бізнесу перебувають у користуванні (оренда, найм, позичка тощо) інших фізичних та юридичних осіб, щоб ці активи без Вашого відома не могли використовуватись на шкоду Україні і не могли попасти під ризик стягнення їх у дохід держави.

Крім іншого, даний Закон стосується будь-якого громадянина України чи іноземця, який перебуває на території України.

Зокрема, особи будуть нести відповідальність за цим Законом за висловлювання у мережі Інтернет чи у ЗМІ, а також у приватних форумах для невизначеного кола читачів інформації, якою:

• висловлюється спонукання до агресії проти України, геноциду українського народу, дискримінації за ознакою громадянства України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення агресії проти України, окупації територій України, прославляння (глорифікацію) осіб, які здійснювали агресію проти України, представників збройних формувань держави-агресора, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих державою-агресором, а також представників окупаційної адміністрації держави-агресора та представників підконтрольних державі-агресору самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України;

• підтримання політики держави-агресора щодо невизнання права українського народу на самоідентифікацію та самовизначення, викривлення уявлення про самобутність українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення фальшивих ідеологем, в основі яких лежить завідомо хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з "нацизмом" чи іншими людиноненависницькими ідеологіями;

• розпалювання ненависті до українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності.

Наразі всі критерії інформаційного сприяння, зазначені вище, є суб'єктивно-оціночними, належної судової практики чи трактування цього Закону через його недавне схвалення, немає.

При цьому необхідно мати на увазі, що конфіскація майна за вчинення дій, які можуть вважатися колабораціонізмом, можлива лише після 24.05.2022 року. Закон не має зворотної сили і за дії, які підпадають під ознаки колабораційної діяльності до 24.05.2022 року, неможливо застосувати конфіскацію майна.

З 16.03.2022 року за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікацію її учасників Законом № 2110-IX від 03.03.2022 року передбачено кримінальну відповідальність за ст. 436-2 КК України, у виді покарання від виправних робіт до 2 років до позбавлення волі до 8 років. Цей Закон теж немає зворотної сили.

До 16.03.2022 року (дати набрання чинності Законом) будь-яке поширення інформації проти України чи на користь росії не було злочином і не передбачало жодної юридичної відповідальності.