Дискусія щодо необхідності введення криптовалюти в межі правового поля в Україні розвивалась вже давно, що вилилось в реєстрацію проекту Закону України "Про віртуальні активи" №3637 від 11.06.2020. Після двох спроб прийняття Верховною Радою (вдруге після повернення Президентом на доопрацювання) 15 березня 2022 року Президент все ж його підписав.
Однак, підпис голови держави та подальша публікація в Голосі України не означає набуття ним чинності, оскільки цей момент прив'язано до дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.
Відповідний законопроект, який отримав номер 7150, був зареєстрований в Верховній Раді ще 13.03.2022, однак до його опрацювання депутати наразі не дійшли, незважаючи на те, що набуття ним чинності, та, відповідно, легалізація криптовалюти в Україні, планувались на 1 жовтня 2022 року.
Маємо надію, що включення законопроекту №7150 від 13.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» (надалі - «Законопроект №7150») до порядку денного восьмої сесії нинішнього скликання Верховної Ради зрушить легалізацію криптовалюти та оподаткування операцій з нею з мертвої точки.
Автори Законопроекту №7150 запропонували врегулювати питання оподаткування операцій з криптовалютою наступним чином.
Юридичні особи на загальній системі оподаткування
Законопроектом №7150 планується доповнити перелік об'єктів оподаткування податком на прибуток прибутком від операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів.
Платники податку будуть окремо визначати загальний фінансовий результат за операціями з криптовалютою згідно правил бухгалтерського обліку. Однак, слід зважати, що для розрахунку фінансового результату від операцій з відчуження криптовалюти, її вартість визначатиметься виходячи з первісної вартості придбання без урахування переоцінки.
Позитивний фінансовий результат від операцій з продажу криптовалюти оподатковуватиметься в звітному періоді виникнення за ставкою в розмірі 5%, незалежно від того, прибуток отримано безпосередньо від операцій з криптовалютою чи від посередницької діяльності. Від'ємне значення відповідного фінансового результату переноситиметеся в наступні звітні періоди.
Оскільки облік криптовалюти за правилами бухгалтерського обліку впливатиме на загальний фінансовий результат платника, в цілях уникнення подвійного оподаткування, автори Законопроекту пропонують зменшувати його на позитивне значення фінансового результату від продажу криптовалюти або її переоцінки, а також збільшувати на від'ємне значення відповідних показників.
Водночас, хоча Законопроект №7150 визнає віртуальні активи товаром, автори вдало виключили дохід від їх продажу з об'єкту оподаткування податком на доходи нерезидентів, що позбавить платників податків від зайвих питань податкової при придбанні криптовалюти в нерезидентів.
Фізичні особи
Фізичні особи будуть вести окремий облік операцій з криптовалютами, за якими будуть визначати прибуток за звітний рік. Визначення прибутку означає можливість враховувати витрати на придбання віртуальних активів. При цьому, як доходи від продажу, так і витрати на придбання будуть додаватись в цілях визначення прибутку за результатами року, а не враховуватись окремо по кожному активу.
Важливим є те, що для розрахунку прибутку використовуватимуться операції купівлі/продажу, при здійсненні яких було перераховано валютні цінності. В свою чергу, обмін криптовалюти на іншу криптовалюту на розрахунок не впливатиме, що значно спрощуватиме податковий облік фізичної особи.
Прибуток від операцій з криптовалютою слід буде відображати в річній декларації з подальшою сплатою податку на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військового збору за ставкою 1,5%. В операціях з криптовалютою податкові агенти не сплачуватимуть податок замість фізичних осіб, а лише звітуватимуть про суму виплаченого доходу за формою 1ДФ.
Якщо за результатами обчислення прибутку виникатиме від'ємне значення, воно вважається збитком від операцій з віртуальними активами, та може бути враховане в наступних звітних періодах.
Автори Законопроекту №7150, напевно, врахували наявність у податківців бажання визнавати будь-який переказ фізичній особі з-за кордону як іноземний дохід з необхідністю сплати податку за ставкою 18%, тому запропонували додати відповідне виключення до пункту 170.11.1 статті 170 ПК України.
Фізичні особи-підприємці та/або платники єдиного податку
Якщо ФОП перебуває на загальній системі оподаткування, то операції з криптоактивами йому необхідно буде оподатковувати як звичайній фізичній особі. Тобто вести окремий облік, визначати прибуток та вказувати його в річній податковій декларації, яка подається до 1 травня наступного за звітним року, як описано вище.
Щодо платників єдиного податку, Законопроект №7150 пропонує лише надати дозвіл на здійснення діяльності з надання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів на спрощеній системі оподаткування.
Також пропонується визнати доходом осіб, які здійснюють відповідну діяльність, в цілях оподаткування єдиним податком, суму винагороди постачальника послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів.
Доходи ж безпосередньо від продажу віртуальних активів, як і за діючого законодавства, необхідно буде відображати в декларації без врахування витрат на їх придбання з подальшою сплатою податку за ставкою 5%.
Податок на додану вартість
Законопроектом №7150 передбачено, що операції з продажу, іншого відчуження та припинення обороту віртуальних активів, передача віртуальних активів в межах посередницьких договорів, надання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів не будуть об'єктом оподаткування ПДВ.
Водночас, не зважаючи на те, що операції з введення в оборот (першого продажу) забезпеченого віртуального активу прирівнюються до постачання товарів чи послуг, майновими правами на які забезпечений такий віртуальний актив, відповідні операції також не будуть об'єктом оподаткування ПДВ.
Діюче регулювання.
Операції з криптовалютами вже давно здійснюються і без наявності регулювання відповідної діяльності на законодавчому рівні. Водночас, відсутність відповідного регулювання також і не означає відсутність інтересу податкових органів до отриманих платниками податків доходів.
Чинне податкове законодавство не передбачає спеціального порядку обліку та оподаткування криптовалют, тому доходи від операцій із ними слід оподатковувати за загальними правилами.
Фізичні особи
Перелік оподатковуваних доходів в статті 164 ПК України є невиключним, тому фізичні особи-продавці криптовалюти повинні задекларувати доходи в розмірі ціни продажу, та сплатити 19,5% податку на доходи фізичних осіб та військового збору. При цьому, продавець не зможе врахувати витрати на придбання криптовалюти в цілях зменшення бази оподаткування.
Якщо ж особа придбає за криптовалюту певне майно, то її очікуватиме необхідність сплатити податки в більшому розмірі. Враховуючи те, що криптовалюта не може бути засобом платежу, придбане майно цілком ймовірно може бути кваліфіковане податківцями в якості доходу від продажу криптовалюти, однак уже в негрошовій формі. В даному випадку необхідно звичайну ціну придбаного майна спочатку помножити на коефіцієнт 1,21951, і лише потім визначати суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Додатково слід розрахувати та сплатити військовий збір за ставкою 1,5%, однак уже без застосування згаданого коефіцієнту.
Юридичні особи на загальній системі оподаткування.
Юридичні особи - платники податку на прибуток повинні обліковувати операції з криптовалютами згідно стандартів бухгалтерського обліку, наприклад як операції з нематеріальними активами, що впливатиме на оподатковуваний прибуток підприємства за ставкою 18%. Водночас, оскільки чинною редакцією ПК України не передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з продажу криптовалют, у продавців, якщо вони зареєстровані платниками відповідного податку, виникнуть податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20%.
Єдиний податок.
Враховуючи наведене вище, може здатись, що платники єдиного податку наразі мають найбільш лояльну для трейдингу криптовалют систему оподаткування, сплачуючи податок, хоч і без врахування витрат, але за ставкою 5%. Однак, це лише на перший погляд.
Здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку породжує обов'язок переходу на загальну систему оподаткування. При цьому, проблематичним є зазначення в реєстрі виду діяльності, який законодавством не передбачено. Відзначимо, що в Листі від 05.10.2018 № 14.4-09/435-18 Державна служба статистики пропонувала використовувати КВЕД 66.19 "Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення". Водночас, Держстат сам зауважив, що будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання. Підтверджень можливості використовувати даний КВЕД від податківців не надходило. Тому, лояльність до відповідного коду платником може мати індивідуальний підхід.
Після здійснення діяльності, щодо якої немає КВЕДу, якщо платник єдиного податку самостійно не перейде на загальну систему, то у випадку виявлення контролюючим органом під час перевірки відповідного порушення, він анулює реєстрацію платника єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Оскільки з моменту анулювання особа вважатиметься платником ПДФО та військового збору, податківці з радістю донарахують їх за весь відповідний період.
Подібний результат, через заборону негрошових розрахунків, очікуватиме також платників єдиного податку, які ризикнуть криптовалютою розрахуватись за товари/послуги.
Очевидно, що діючі правила оподаткування не відповідають сучасним викликам. В свою чергу, прийняття Законопроекту №7150 не лише легалізує криптовалюти через набрання чинності профільним законом, але і запровадить більш справедливий порядок оподаткування операцій з віртуальними активами.
Ігор Бєліцький, адвокат, юрист юридичної групи LCF, член Комітету АПУ з податкового та митного права
Андрій Реун, адвокат, партнер LCF Law Group, заступник Голови Комітету АПУ з податкового та митного права
Рішення LIGA360 для підприємців. Єдиний простір для вирішення щоденних завдань: електронна звітність, бізнес-розвідка, роз'яснення щодо підприємницької діяльності та повна база законодавства. Замовте LIGA360 прямо зараз, та витрачайте час на розвиток бізнесу, а не на рутину.
