Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішеннях за період з жовтня 2024 року до серпня 2026 року сформував групу висновків, за якими бізнес не зобов'язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій або не допустив порушення, а тягар доведення зворотного суд послідовно покладав на контролюючий орган, відмовляючись тлумачити прогалини регулювання на шкоду платникові. Ідеться про розрахунки в онлайн-гемблінгу, інтернет-торгівлю на умовах повної післяплати та акційне зниження ціни товару - моделі, поширені серед дистанційного та роздрібного бізнесу.
У яких випадках суд, навпаки, підтверджував обов'язок застосовувати реєстратор і чому формальна справність каси сама по собі не рятує від відповідальності - у повному аналізі на LIGA360.
У найбільшому за сумою епізоді контролюючий орган кваліфікував продаж гравцям електронних грошових замінників і виплату виграшів у мережевому казино як розрахункові операції без застосування реєстратора. Верховний Суд відхилив цю позицію на трьох рівнях відразу - електронний замінник не є товаром у розумінні податкового законодавства, рух коштів є переказом на клієнтський рахунок, а не продажем чи послугою, а сама діяльність без визначеного фізичного місця надання послуг не прирівнюється до каси, якщо розрахунки проходять виключно безготівково через ліцензовані сервіси переказу коштів.
Другий висновок стосується інтернет-торгівлі на умовах повної післяплати, коли покупець спершу вносить кошти небанківській фінансовій установі, а вже вона перераховує їх продавцю. Верховний Суд визнав, що для продавця такий рух коштів залишається безготівковим і не є класичною розрахунковою операцією, а сам факт надходження коштів від фінансової установи порушення не доводить - це має зробити контролюючий орган. Висновки щодо продажу на умовах передоплати суд прямо заборонив переносити на цю модель.
Третя модель - акційна ціна, коли вартість основного товару зменшують на вартість супутнього продукту в межах маркетингової акції. За відсутності доказів того, що покупець фактично сплатив більше, ніж зазначено в чеку, порушення немає. У цій же практиці Верховний Суд додатково звузив підстави для самих перевірок - дані реєстраторів розрахункових операцій є лише податковою інформацією, а не самодостатнім доказом порушення, а інформація зі ЗМІ чи інтернету створює законну підставу для перевірки, тільки якщо її опрацював і передав відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування.
Практика Верховного Суду з застосування РРО поповнюється новими висновками - про онлайн-гемблінг, інтернет-торгівлю з післяплатою, акційні знижки. Стежити за цими рішеннями вручну - ризик проґавити те, яке стосується саме вашого бізнесу. LIGA360 збирає судову практику за схожими спорами разом з аналітичними коментарями в одному місці. Тримайте цю практику під контролем.
