Чинне законодавство України передбачає різноманітні способи забезпечення охорони прав інтелектуальної власності (далі - IP права, права), наприклад реєстрація торгової марки, винаходу (корисної моделі) тощо. Зазначені способи запобігають порушенням, проте, звичайно, не гарантують абсолютний захист.
Сучасний рівень розвитку правосвідомості у сфері інтелектуальної власності, на жаль, бажає кращого, а юристам додає роботи.
Отже, маємо два способи захисту права інтелектуальної власності:
1. досудове врегулювання спору;
2. подання позову до суду.
Зі зрозумілих причин, ми не маємо точної статистики, щодо ефективності першого способу. Проте наша практика вказує на його доволі низьку ефективність. Лише в окремих випадках вдається швидко та мирно врегулювати конфлікт та відновити порушені IP права. На жаль, у більшості випадків законних власників прав ігнорують та намагаються всіляко уникнути відповідальності. В таких випадках залишається один шлях - звернутись за захистом прав до суду.
Розвиток галузі IP права вимушує звертатися до актуальної судової практики, що дозволяє не лише бути в курсі усіх трендів, але й прогнозувати можливі варіанти розвитку подій у конкретному спорі.
Торгова марка та комерційне найменування
Впізнаваність на ринку - ознака успішного бізнесу. Відомі компанії з багаторічним досвідом та високою репутацією часто стикаються із порушенням IP прав. Компанії-“ноунейми” вирішують збагатитись шляхом використання аналогічних або паранормально схожих комерційних найменувань та/або торгових марок при продажі товарів або наданні послуг.
Ризик того, що споживач сплутає оригінальний товар з копією надзвичайно високий. Враховуючи те, що ноунейми грішать на якість - це призводить до краху ділової репутації законного власника IP прав. У таких спорах вагому роль відіграє пересічний споживач, тому до стратегії захисту рекомендуємо включати практику Верховного Суду, зокрема:
- постанову Верховного Суду від 15.07.2019 у справі N 910/18587/16
- постанову Верховного Суду від 09.06.2020 у справі N 910/15741/17
- постанову Верховного Суду від 20.02.2018 у справі N 922/3136/16
У контексті захисту торгової марки варто розглянути ситуацію, коли позовні вимоги пред'являються не лише до суб'єкта, який безпосередньо порушує ваше IP право, але й до уповноваженого органу, що розглядає та реєструє відповідну заявку. У справі № 910/5028/21 одним з відповідачів виступив правонаступник ДП “Український інститут інтелектуальної власності” ДО “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій”. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що заявка Відповідача на реєстрацію не відповідає умовам надання правової охорони, а її реєстрація та використання призведе до порушення IP прав. Позиція апеляційної інстанції наступна:
1) позивач не подавав заперечень проти заявки відповідача, тому позитивне рішення за заявкою не порушує права першого отже, оскаржувати нічого;
2) позивач не позбавлений права на визнання свідоцтва, яке буде видано на підставі зазначеного рішення, недійсним у судовому порядку.
В свою чергу Верховний Суд зазначив:
1) “... рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації торговельної марки приймається за результатом кваліфікаційної експертизи, протягом якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, а не у залежності від наявності чи відсутності заперечень проти заявки зацікавлених осіб”.
2) “Відповідно неподання заперечень проти заявки до Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) не має вирішального значення у з'ясуванні питання щодо наявності/відсутності підстав для оскарження особою, яка вважає свої права порушеними, прийнятого органом рішення і не дає підстав для висновку про те, що рішення органу у такому випадку автоматично вважається прийнятим у відповідності до законодавчих приписів, а підстави для визнання його недійсним за позовом заінтересованої особи, - відсутні.”
LIGA360 LEGAL SOLUTION - аналіз законодавства й практика правозастосування для кожного фахівця. Знайдіть нормативні документи, досліджуйте правові питання та звіряйтеся з експертами. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
Захист об'єктів інтелектуальної власності при перетині кордону
З метою запобігання порушенням IP прав при переміщенні об'єктів через митний кордон України реалізовано можливість їхньої реєстрації у Митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до Закону (далі - реєстр). Для цього необхідно подати заявку з пакетом документів перелік яких визначено у Розділі II Порядку.
Відповідно до п. 44 зазначеного розділу, однією з підстав виключення з реєстру є виявлення невідповідності та\або неповноти та\або недостовірності інформації про об'єкт права ІР. Проте уповноважені органи інколи неправильно трактують положення законодавства.
У справі № 520/8421/19 тоді ще ДФС України, використовуючи дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виявила недостовірні відомості про позивача та виключила з реєстру об'єкт права ІР.
Суди першої та апеляційної інстанції визнали рішення ДФС правомірним. Проте касаційний розгляд став на сторону позивача та сформував наступну правову позицію:
“Органи доходів і зборів повинні сприяти захисту прав інтелектуальної власності, а тому виключення об'єкта права інтелектуальної власності з митного реєстру може мати місце лише з підстав та порядку, прямо передбачених законом.”
Рішення ДФС було визнано протиправним та скасовано.
Справа є підтвердженням того, що рішення уповноважених органів та пояснення до них слід детально аналізувати та за потреби оскаржувати у судовому порядку.
Відповідальність у Всесвітній павутині: “притягнути не можна звільнити”
Аналізуючи практику судів у спорах щодо IP прав неможливо пройти повз порушення авторських прав в Інтернеті. У таких спорах особливу увагу слід приділяти термінології, адже не усі загальновживані визначення з Інтернет-лексики знайшли своє закріплення у національному законодавстві України.
Притягнути чи повністю звільнити від відповідальності по справі № 759/8347/23 вирішить Верховний Суд, проте з Постанови Київського апеляційного суду від 07.11.2023 можемо сформулювати наступну рекомендацію.
Якщо серед переліку програм, де порушують авторське право є “Telegram” або інший месенджер, то навіть за умови досудового врегулювання спору є шанс притягнути правопорушника до відповідальності та отримати компенсацію.
Як зазначив Київський апеляційний суд: “Telegram - це програма для обміну повідомленнями, і за своїми характеристиками не може вважатись ні веб-сайтом, ні веб-сторінкою.”
Здавалося, що Відповідач у цій справі буде звільнений від відповідальності, адже вчинив усі дії для відновлення порушеного права Позивача (протягом 48 годин видалив відео, виклав допис із описом ситуації в “Instagram” та у “Telegram” каналі), тобто спір врегулювали у досудовому порядку. Проте апеляційний суд погодився з позицією апелянта, що положення ч. 15 ст. 56 ЗУ “Про авторське і суміжні права” не застосовується до месенджерів.
Як керівникам бути впевненими в управлінських рішеннях? Завдяки LIGA360. Знаходь алгоритми дій для бізнесу, читай бізнес-новини, контролюй свою репутацію та діяльність конкурентів. Спробуй прямо сьогодні.
Не тільки цивільна?
Порушення IP прав тягне за собою не лише цивільну, але й адміністративну та кримінальну види відповідальності. Оскільки загроза кримінальної відповідальності лякає найбільше на ній ми й зупинимося.
Необхідна умова настання кримінальної відповідальності - завдання матеріальної шкоди у визначеному КК України розмірі. Так у 2024 році, для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 176 КК України (порушення авторського права і суміжних прав) завдана майнова шкода має становити мінімум 30 280 грн.
Зверніть увагу, якщо порушення авторських та суміжних прав кількох різних правовласників було об'єднане єдиним наміром (одиничний продовжуваний злочин), то розмір заподіяної матеріальної шкоди може бути визначений шляхом арифметичного складання усіх сум. Навіть якщо розмір кожної з таких сум окремо є меншим, ніж передбачено гіпотезою ч. 1 ст. 176 КК України.
Позиція Касаційного кримінального суду у Постанові від 23 серпня 2023 року по справі № 265/3994/13-к наступна:
“Усвідомлення винуватою особою, кому саме належить авторське право або суміжні права та на яких підставах, йдеться про одного чи декількох правовласників, не є вирішальним для встановлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК.”
Висновки
Проаналізувавши судову практику, можемо сформулювати наступні тези:
1. Обов'язково зареєструйте торгову марку, а також час від часу перевіряйте подані на реєстрацію заявки іншими суб'єктами. У випадку виявлення порушення та інших законних підстав - подавайте заперечення;
2. Рішення уповноважених органів не завжди відповідають чинному законодавству.
3. Об'єкти IP прав перетинатимуть митний кордон України? Подайте заявку на реєстрацію у Митному реєстрі;
4. При виявленні порушень у мережі Інтернет, скористайтесь правом подання заяви про припинення порушень. Зафіксуйте на яких саме платформах та програмах розповсюджують ваш об'єкт інтелектуальної власності.
5. Пам'ятаєте, що кожен суб'єкт має право на звернення до суду і таке право не може бути обмежене.
6. За порушення прав інтелектуальної власності передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальності.
