|
Розпочався третій рік повномасштабної війни. Економіка України продовжує функціонувати в умовах воєнного стану. Одночасно з поступовим відновленням деяких галузей та виходом підприємств із шокового стану, викликаним повним розривом сталих логістичних ланцюгів, переформатуванням комерційних практик та традиційної сегментації ринку, спостерігається значне підвищення імпортозалежності вітчизняної економіки.
Перший період - з початку введення воєнного стану, відзначився істотними обмеженнями для бізнесу. Провідну роль у даному процесі відіграв Нацбанк введенням низки жорстких обмежень на валютному ринку. Поступово, внаслідок стабілізації економіки та у зв'язку із втратою ефективності, введені обмеження відмінялися чи пом'якшувалися.
Однак останнім часом регулятор продовжує ситуативно запроваджувати нові чи посилювати існуючі обмеження. Поки що бізнес не може розраховувати на повернення лібералізації регулювання обігу валюти до того рівня, який діяв до початку повномасштабної війни.
Яскравий приклад - чергові уточнення діючих обмежень, введені постановою Правління Нацбанку від 20 лютого 2024 року №24 «Про внесення змін до постанови від 24 лютого 2022 року № 18», яка набула чинності 21 лютого 2024 року.
|
Як зазначає Нацбанк, метою оптимізації валютних обмежень є запобігання непродуктивному відпливу капіталу для захисту міжнародних резервів України та збереження стійкості валютного ринку.
Введені зміни, особливо з огляду на невідкладне набуття ними чинності, несуть низку ризиків та негативних наслідків для бізнесу, які ми спробуємо проаналізувати в даному матеріалі.Що змінилося?
Уточнено умови купівлі валюти бізнесом.
З 21 лютого для платежів у валюті підприємство-резидент не зможе купувати валюту у банку, якщо таке підприємство:
- має кошти в іноземних валютах, розміщених на поточних та вкладних (депозитних) рахунках;
- має незавершені угоди щодо проведення валютних операцій на умовах «своп» з банками, за якими здійснено першу частину такої операції з продажу клієнтом іноземної валюти банку.
Для довідки, валютний своп - це валютна операція за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору. |
Таке підприємство виконує зобов'язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.
Іншими словами, для розрахунків у іноземній валюті підприємство-резидент має спочатку використовувати наявну в нього іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку України. При цьому, якщо у такого підприємства наявні валютні депозити, кошти у іноземній валюті на поточних рахунках або незакриті валютні свопи, - придбання валюти неможливе.
Для уникнення обходу вказаних обмежень введено механізм контролю за дотриманням умов придбання валюти. На дату купівлі іноземної валюти підприємство-резидент (клієнт банку) буде зобов'язане надавати банку наступну інформацію:
- про продану ним іноземну валюту за першою частиною валютних операцій на умовах «своп» (валюта, строк операції) за незавершеними угодами з банками;
- про наявні кошти в іноземній валюті на поточних та депозитних рахунках.
Потрібно більше роз?яснень і аналітики щодо нормативного акту? Спробуйте LIGA360 LEGAL SOLUTION. Воно допоможе швидко зорієнтуватися в складних правових питаннях та дізнатися, як саме застосовуються НПА у вашій галузі. Замовте рішення за посиланням.
Уточнено особливості валютного нагляду з боку банків за граничними строками розрахунків за експортними операціями.
Як відомо, банки, виконуючи функцію суб'єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюють валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків по експортно-імпортним операціям.
Відповідно до діючих правил, банки можуть завершити валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортними операціями після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти переказувалися з-за кордону.
Згідно з нововведеннями Нацбанку, з 21 лютого банки матимуть змогу завершити валютний нагляд за відповідними операціями лише за умови, якщо кошти від нерезидента надійшли в іноземній валюті. Натомість перекази в гривнях не будуть підставою для завершення валютного нагляду банком.
Наведені уточнення, як зазначає Нацбанк, введені для стимулювання повернення в Україну валютної виручки за експорт товарів.
Нагадаємо, що в липні 2023 року Нацбанк заявив про поступове пом'якшення валютного регулювання та оприлюднив Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування.
Однак держава в особі уповноважених органів продовжує бути непрогнозованою, а про дерегуляцію та лібералізацію для бізнесу поки складно говорити. Яскравим свідченням цьому є поспіхом прийняті та впроваджені Нацбанком заборони та обмеження на обіг валюти.
Посилення валютних обмежень, впроваджене Постановою № 24, суттєво ускладнює розрахунки бізнесу по борговим зобов'язанням. Адже регулятор не надає виключень для випадків наявності обтяжень для поточних рахунків та валютних депозитів, для строкових валютних депозитів із неможливістю дострокового повернення вкладу. Внаслідок цього підприємства-резиденти несуть низку додаткових негативних наслідків майнового та немайнового характеру, таких як неплатоспроможність, викликана об'єктивними обставинами, ризики накладання штрафних санкцій з боку контрагентів-нерезидентів (внаслідок дефолту платіжних зобов'язань), звернення стягнень на забезпечення платіжних зобов'язань, репутаційні ризики тощо.
В частині обмеження підстав для завершення валютного нагляду за операціями з експорту підприємства-експортери несуть ризики застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту. На сьогоднішній день недотримання таких строків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
Крім того, на фоні стабільного послаблення гривні щодо євро та долара США, прогнозованими є додаткові фінансові втрати від курсових коливань, які понесуть українські підприємства - учасники ЗЕД.
Варто відмітити, що бізнесу не надали можливості підготуватися до впроваджених обмежень, адже згадувана постанова, прийнята ввечері 20 лютого, почала діяти вже з 21 лютого. Як результат, можливість придбавати валюту до настання строку погашення грошових зобов'язань заблокована, а будь-які інші інструменти для хеджування ризиків від курсових коливань - відсутні.
Чим пояснюється такий поспіх - невідомо, однак достеменно зрозуміло, що подібна практика не може слугувати цілям побудови довірчих, сталих, прогнозованих відносин між приватним сектором економіки та владою, і тим більше не корелює із задекларованою політикою лібералізація валютних обмежень та поліпшення загальних умов ведення бізнесу в державі.
Ярослава Пацкан, радниця Адвокатського об'єднання AZONES
Михайло Третьяков, керуючий партнер Адвокатського об'єднання AZONES
Отримуй актуальну інформацію для збереження бізнесу в умовах війни. Нормативно-правова інформація, щоденні оновлення документів, аналітичних статей та рекомендацій від LIGA ZAKON.?Читай за посиланням.
