Функції комплаєнс офіцера в управлінні ризиками

Безумовним є те, що в епоху відкритих економічних кордонів та можливостей, розвитку інформаційних технологій та особливо в період дії режиму воєнного стану в Україні, управління ризиками є невід'ємною частиною системи управління підприємством, що значною мірою гарантує його безвідмовність та економічну продуктивність.

Під управлінням ризиками слід розуміти систематичний процес виявлення, ідентифікації, оцінки, моніторингу та контролю ризиків з метою розроблення та реалізації управлінських рішень, спрямованих на попередження настання ризиків, їх зменшення і подолання наслідків їх впливу.

На етапі перевірки вже існуючих механізмів управління ризиками на підприємстві, включаючи відповідні процедури, а також аналізу ризиків має виникати питання, що саме потрібно підприємству у сфері комплаєнсу. З указаною метою необхідно сформувати звіт, що буде містити резюме, яке “підсвічує” найбільш чутливі та термінові моменти, які необхідно врегулювати на підприємстві та, відповідно, підготувати спеціальні засоби і процедури .

На етапі аналізу ризиків, можна виокремити наступні механізми або процедури, якими варто управляти підприємству або які потребують управління, у зв'язку з юридичними зобов'язаннями.

• Корпоративне право:

- Кодекс етики;

- організаційна схема;

- регламент Правління;

- організаційна структура підприємства;

- контроль органів управління;

- збір, перевірка, обіг та зберігання інформації та документації;

- конфлікт інтересів;

- роль управлінського персоналу;

- контроль підрозділів (осіб, які здійснюють нагляд за дотриманням вимог);

• Договірне право:

- Перевірка контрагентів;

- антикорупційна процедура (прийом подарунків або інших благ);

- трудове право;

- протидія відмиванню коштів та фінансуванню тероризму;

- оподаткування;

- персональні дані та кібербезпека;

- аудит;

- банкрутство;

- акцизні або митні збори.

Впровадження процедур за вищевказаними напрямками спрямоване на захист підприємства від порушень, а не на перешкоджання його функціонуванню. Тому до цього переліку слід ставитися як до пропозиції, яка підлягатиме відповідним змінам залежно від ризиків, що виникають на підприємстві.

У контексті здійснення необхідних процедур ключовою є функція комплаєнс-офіцера, який все частіше призначається на підприємствах.

Слід визнати, що в більшості випадків це відбувається на підприємствах зі складною структурою та з іноземним капіталом, але у зв'язку із наближенням України до Європейського Союзу та імплементацією законодавчих норм до норм ЄС, це може стати сферою інтересів для значно ширшої групи компаній та підприємств.

Комплаєнс-офіцер - це професія, яка не регулюється законодавством. Ця функція може по-різному реалізовуватися в організаційній структурі підприємства. У випадку більш складних структур (наприклад, компанія з іноземним капіталом) найчастіше призначається так званий Chief Compliance Officer (Головний спеціаліст з комплаєнсу), який виконує центральні дії та координує завдання місцевих комплаєнс-офіцерів, призначених у дочірніх підприємствах.

Функція комплаєнс-офіцера є міждисциплінарною. Важливо, щоб відповідні особи володіли як знаннями, так і відповідними компетенціями в структурі підприємства. Бажано, щоб комплаєнс-офіцер володів знаннями про функціонування підприємства, а також про законодавство та економічні питання. Він повинен знати, в рамках яких правил він здійснює свою діяльність. Оскільки порушення, про які часто повідомляють, можуть мати характер порушення норм законодавства.

Як уже згадувалося, позиція комплаєнс-офіцера в структурі компанії є досить важливою. Його незалежність має бути гарантована, оскільки це є необхідною умовою для проведення ефективних внутрішніх розслідувань. Як правило, комплаєнс-офіцер звітує про вжиті дії перед керівництвом підприємства, зокрема перед Правлінням та/або Наглядовою Радою. Саме управлінський персонал несе основну відповідальність за те, щоб діяльність компанії відповідала законодавству.

Однак у своїй повсякденній роботі комплаєнс-офіцер також повинен мати легітимність, щоб мати можливість отримати конкретні документи або вимагати пояснень працівників чи посадових осіб.

Серед іншого, можна виділити основні компетенції комплаєнс-офіцера:

• здійснення діяльності, пов'язаної із впровадженням системи комплаєнс-менеджменту на підприємстві (включаючи аналіз ризиків);

• отримання повідомлень про порушення;

• проведення внутрішніх розслідувань у зв'язку з повідомленням про порушення;

• звітування керівництву про вжиті дії та наслідки проведеного провадження (або узгодження пропозицій щодо вжитих заходів);

• проведення заходів у сфері поширення обізнаності про комплаєнс серед працівників.

Форма та обсяг компетенції комплаєнс-офіцера залежить від структури та розміру конкретного підприємства. В умовах правового середовища, що динамічно змінюється, призначення комплаєнс-офіцера, безсумнівно, ставатиме все більш поширеним в українському бізнес-середовищі.