Оскарження рішень податкових органів: розлогий алгоритм дій з урахуванням змін

Порядок оскарження рішень податкових органів є одним із найактуальніших питань для підприємців та інших суб'єктів господарювання, й загалом громадян у взаємовідносинах з податковими органами. Тож, розглянемо даний порядок.

В першу чергу необхідно з'ясувати, яким чином документально оформлюються результати податкових перевірок.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (перший абзац пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України).

Отже, саме акт перевірки є підтвердженням негативного результату податкової перевірки і в подальшому створює негативні наслідки для платника податку, у вигляді пред'явлення податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Оскарження результатів податкових перевірок згідно з чинним законодавством України може проводитися двома способами - в адміністративному та/або судовому порядку (згідно пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України).

Адміністративний порядок оскарження

Першим етапом оскарження в адміністративному порядку є подача заперечення на акт перевірки та додаткові документи і пояснення відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Зокрема, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

Підпунктом 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що заперечення розглядаються протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту.

На практиці подані заперечення розглядаються за відсутності суб'єкта господарювання чи його представника та зазвичай не враховуються контролюючим органом, внаслідок чого акти перевірки залишаються без змін.

Сформована судова практика вказує на те, що акт перевірки не підлягає судовому оскарженню, оскільки сам по собі не створює додаткових прав та обов'язків для платника.

Втім, на основі акту перевірки складається податкове повідомлення-рішення, яке за приписами підп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків у порядку, визначеному підп. 86.7.1 цього пункту.

І саме з цього моменту настає черга другого етапу - безпосереднього оскарження в адміністративному порядку (до органу вищого рівня).

Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Коли останній день строків припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ). При цьому, подання скарги можливе в паперовій формі, а також в електронній формі засобами електронного зв'язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (абзац 2 п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

Статтею 19 прим. 1 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Отже, з огляду на вищевикладене та враховуючи приписи абзацу 4 п. 56.3 ст. 56 ПКУ, для оскарження податкових вимог діє однорівнева система адміністративного оскарження - до Державної податкової служби України.

Разом з тим, варто звернути увагу на те, що з 16 червня 2024 року набирає чинності Закон України № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства». Відповідно до нього, абзац 4 п. 56.3 ст. 56 ПКУ міститиме норму, відповідно до якої, у скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги (у тому числі у режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги.

Законом України № 3603-ІХ, також внесено зміни до порядку оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, прописано терміни такого оскарження. Так, установлено, що скарга на рішення підлягає поданню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до ДПС, протягом 10 робочих днів, що настають за днем винесення оскаржуваного рішення.

Платник податків, який подав скаргу на рішення, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції. Інформацію (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги в режимі відеоконференції має бути надіслано платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час і спосіб розгляду контролюючим органом матеріалів скарги в режимі відеоконференції, не є перешкодою для розгляду скарги.

Скаргу на рішення розглядає в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісія ДПС протягом:

- 10 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;

- 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Термін розгляду скарги не може бути продовжено.

Законом України № 3603-ІХ, також внесено зміни до порядку оскарження податкового повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник ПДВ.

Відповідно до нової редакції норми пп. 56.24.1 ПКУ у скарзі особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, має право заявити про своє бажання бути присутньою під час розгляду скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов'язаний повідомити таку особу-нерезидента про дату, час і місце / спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розгляду такої скарги, надіславши відповідний документ в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів, які надають електронні послуги, та на електронну адресу (адреси) особи-нерезидента. Відсутність особи-нерезидента, повідомленої в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час і місце / спосіб розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно як нинішньої, так і оновленої з 16.06.2024 року редакції, у пп. 56.23.4 ПКУ передбачено, що в разі, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення не буде надіслано платнику податків протягом цього строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків із наступного дня після закінчення зазначеного строку.

Рішення Державної податкової служби України, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Судовий порядок оскарження

Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав особі встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (в даному випадку - з дня вручення оскаржуваного рішення податкового органу). Разом з тим, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору (в даному випадку - подання скарги до вищестоящого податкового органу) і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги вищестоящим податковим органом; якщо ж рішення за результатами розгляду скарги не було прийнято та (або) вручено позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до вищестоящого податкового органу із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст.122 КАС України).

Отже, за загальним правилом строк для судового оскарження рішень, дій, бездіяльності податкового органу становить шість місяців з дня, коли платник дізнався про предмет оскарження. В разі наявності відмови Державної податкової служби України в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження, строк для судового оскарження - становить 3 місяці з дня вручення відповідного негативного рішення.

В позові необхідно обґрунтувати порушення допущенні податковим органом під час перевірки, вказати на необґрунтованість та нелогічність висновків податкового органу, долучити власні докази на підтвердження позиції.

Варто пам'ятати, що в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності податкових органів, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на цей орган, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України). Отже, всі суперечності мають трактуватися судом на користь платника податків.

Висновок

Оскарження результатів податкових перевірок може проводитися в адміністративному та/або судовому порядку, згідно п. 56.1 ст. 56 ПКУ.

Адміністративний порядок оскарження може полягати в подачі заперечень на акт перевірки та додаткових документів і пояснення відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та/або звернені до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення/податкової вимоги/іншого рішення податкового органу відповідно до положень ст.56 ПКУ.

Судовий порядок полягає у зверненні з позовом до адміністративного суду.