30 травня 2024 року за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Кабінетом Міністрів України ухвалено Розпорядження №483-р “Про схвалення Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024 - 2026 роках” (надалі - Стратегія)
Ухвалення цієї Стратегії, перш за все, обумовлене необхідністю виконання завдань, що відповідають стратегічному курсу держави для набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та дотримання, у зв'язку з цим, всіх зобов'язань України за Рамковою конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Паризькою угодою, іншими міжнародними угодами у сфері зміни клімату, Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, Договором про заснування Європейського Енергетичного Співтовариства.
Вищезазначений ухвалений документ передбачає наступні стратегічні цілі в реалізації єдиної загальноприйнятої державної стратегії формування державної політики у сфері зміни клімату:
Стратегічна ціль 1. Зміцнення правових та організаційних засад державної кліматичної політики.
Вона передбачає:
прийняття необхідних законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері зміни клімату;
імплементацію в українське законодавство норм актів законодавства Європейського союзу у сфері зміни клімату;
забезпечення координації діяльності органів, що здійснюють управління у сфері зміни клімату.
Стратегічна ціль 2. Пом'якшення зміни клімату та забезпечення соціально справедливого та економічно ефективного переходу до низьковуглецевого розвитку держави.
Дана ціль спрямована на скорочення обсягів викидів парникових газів, збільшення частки виробництва “зеленої” енергії, зменшення енергоємності ВВП, впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, створення нових робочих місць та збільшення частки інноваційних підприємств у регіонах, збільшення площі територій природно-заповідного фонду тощо.
Хочете аналізувати законодавство глибше? Побачте повний контекст до кожного НПА - з новою LIGA360! До кожного документи знайдуться пов?язані закони, судова практика та аналітика. Залиште заявку на презентацію.
Стратегічна ціль 3. Адаптація до зміни клімату, підвищення опірності та зниження ризиків, пов'язаних із зміною клімату.
Показниками досягнення даної цілі є:
проведення секторальних досліджень з оцінки ризиків, вразливості та прогнозування зміни клімату у сферах управління водними ресурсами, збереження біорізноманіття, лісового фонду, енергетики, громадського здоров'я, сільського господарства та ґрунтів, транспорту та інфраструктури, туризму;
затвердження відповідних програмних документів адаптації до зміни клімату;
розроблення регіональних та місцевих стратегій адаптації до зміни клімату;
створення загальнодержавної системи управління ризиками, зумовленими зміною частоти та інтенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ на території України, а також міграцією людей внаслідок наявності кліматичних чинників;
поліпшення позиції України за Індексом продуктивності у сфері довкілля (Environmental Perfomance Index).
У зв'язку з реалізацією вищезгаданої державної політики та прийняттям, з огляду на це, низки імплементаційних нормативно-правових актів, українському агробізнесу доведеться адаптувати власні бізнес-процеси під реалії сьогодення, викликані, окрім згаданого, змінами клімату та воєнними діями на території України.
Саме про всі ці виклики говорили агровиробники, представники ресурсних і сервісних компаній, експерти та інвестори з представниками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на бізнес-конференції, присвяченій ефективному управлінню агрокомпаніями.
Як зазначено представником Міндовкілля, згідно із затвердженим операційним планом заходів з реалізації Стратегії, у 2025 році завершиться дослідження оцінки ризиків сільського господарства до зміни клімату, а до 2026 року буде розроблений програмний документ щодо адаптації агросектору.
Окрім того, за інформацією Міндовкілля, кліматична політика може передбачати фінансові стимули, такі як субсидії на екологічні практики, гранти на дослідження та податкові пільги, що допомагає зменшити витрати на екологічно чисті практики та сприяє інвестиціям у сталий розвиток. Залучення кліматичних фінансів передбачає співпрацю з міжнародними організаціями, такими як Глобальний екологічний фонд (GEF). Ефективна кліматична політика також покращує репутацію агропромислових компаній, демонструючи їхню відповідальність перед навколишнім середовищем.
Окрім того, в Міндовкіллі наголосили на тому, що впровадження кліматичної політики для агропромислового сектору сприяє:
Адаптації до зміни клімату: політика допомагає фермерським господарствам адаптуватися через нові культури та агрономічні практики.
Підвищенню ресурсної ефективності: політика стимулює інноваційні технології для зменшення споживання води, енергії та інших ресурсів.
Забезпеченню продовольчої безпеки: сприяє стабільності агропродовольчих систем в умовах зміни клімату.
Фінансовій підтримці і стимулам: політика може включати субсидії, гранти та податкові пільги для екологічних практик, а також залучення міжнародних фінансів.
Відповідальності та репутації: політика допомагає компаніям покращити свою репутацію, демонструючи відповідальність перед навколишнім середовищем.
Україна бачить себе повноправним членом європейського економічного простору у найближчій перспективі, а тому поступовий перехід економіки нашої держави на рейки екологічної стратегії Європейського зеленого курсу є об'єктивною необхідністю для національного агропромислового сектору.
Вся інформація для твоєї компанії - тепер в єдиному продукті LIGA360. Збільшуй швидкість виявлення бізнес-ризиків: правових, регуляторних, санкційних, репутаційних, судових, фінансових, договірних. Замов презентацію прямо сьогодні.
