Ключові офшорні ризики 2024 року

Офшорні юрисдикції вже багато років є інструментом міжнародного бізнесу для оптимізації податків та управління активами. Проте останні роки використання офшорних компаній супроводжується новими викликами та ризиками, що пов'язані з посиленням регуляторних норм, запровадженням нових інструментів контролю з боку держав та міжнародних організацій. У цій статті розглянемо ключові ризики, з якими можуть стикнутися власники офшорних компаній у 2024 році, та проаналізуємо зміни в законодавстві, що впливають на їх діяльність. 

1. Посилення регуляторних норм щодо прозорості в офшорних юррисдикціях 

Упродовж останніх років відбулося суттєве посилення міжнародного тиску на офшорні юрисдикції для забезпечення більшої прозорості та боротьби з відмиванням коштів. У 2024 році цей тренд продовжився, що проявилося у подальшому впровадженні реєстрів бенефіціарних власників, підвищенні вимог до розкриття інформації про кінцевих власників офшорних компаній, а також вимог до ведення бухгалтерського обліку та зберігання документації. 

Більшість офшорних юрисдикцій вже зобов'язалися дотримуватися міжнародних стандартів, запроваджених міжнародною організацією FATF (Financial Action Task Force), та рекомендацій ЄС. Вони включають вимогу вести бухгалтерський облік та зберігати документацію створення та обов'язкове ведення реєстрів бенефіціарних власників компаній, що дозволяє урядам країн швидше ідентифікувати осіб, які стоять за офшорними структурами. 

Приклади юрисдикцій, що впровадили штрафи за порушення правил прозорості: 

• Британські Віргінські острови: штрафи за невиконання вимог щодо реєстрації бенефіціарних власників можуть сягати $5000 за кожне порушення, а також можуть бути застосовані додаткові санкції у вигляді призупинення діяльності компанії. 

• Кайманові острови: за порушення вимог щодо звітності компанії можуть бути накладені штрафи до $6000, а у випадку серйозних порушень - навіть до $10 000. 

• Багамські острови: порушення правил ведення бухгалтерської документації може коштувати компанії штраф у розмірі до $50 000. 

• Панама: за недотримання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та реєстрації бенефіціарів штрафи можуть сягати $1000 за перше порушення, а також $500 за кожен наступний місяць невиконання вимог. 

• Сейшели: компанії, які не оновлюють або не надають інформацію про бенефіціарних власників, можуть бути оштрафовані на суму до $10 000, що є значною санкцією для малого та середнього бізнесу. 

• Кіпр: за несвоєчасне оновлення реєстрів бенефіціарних власників передбачені штрафи до €20 000. 

Таким чином, ігнорування нових регуляторних вимог може призвести до значних фінансових втрат для компаній, які використовують офшорні структури. 

2. Законодавство про КІК в Україні 

В Україні продовжується розвиток законодавства про контрольовані іноземні компанії (КІК). Закон про КІК передбачає, що податкові резиденти України зобов'язані декларувати доходи від іноземних компаній, у яких вони є кінцевими власниками (контролерами). Невиконання цієї вимоги може спричинити серйозні податкові наслідки та фінансові витрати у вигляді штрафів. 

Починаючи з цього року закінчився перехідний період щодо КІК та до 30 квітня всі контролери іноземних компаній мали подати звіти про КІК. Основним викликом стало подання звітів про КІК саме по компаніям, зареєстрованим в офшорних юрисдикціях. Офшорні компанії за законодавством офшорних юрисдикцій раніше не зобов'язані були здавати фінансову звітність у країні реєстрації. У зв'язку з цим власники таких компаній часто не вели бухгалтерський облік та не складали фінансову звітність по ним. Тепер, коли стало потрібно звітувати по іноземним компаніям в Україні, звітність офшорної компанії має бути складена, підписана директором та надана в податкову службу України. Щоб уникнути штрафів за відсутність звітності по офшорній компанії власникам таких компаній довелося відновлюти бухгалтерський облік з початку діяльності та готувати фінансові звіти за 2022 та 2023 роки. Багато хто не зміг вчасно підготувати фінансову звітність  та встигнути подати повний звіт про КІК в податкову службу. Таким контролерам слід пам'ятати, що в них є строк для відновлення бухгалтерського обліку офшорних компаній та подачі повного звіту про КІК до кінця поточного року.  

Основні ризики пов'язані з: 

• Штрафами за недекларування доходів КІК: при недекларуванні доходів від іноземних компаній податкові резиденти України можуть бути оштрафовані на значні суми. Наприклад, штраф за несвоєчасне подання звіту про КІК може досягати 300 мінімальних заробітних плат. 

• Оподаткуванням прибутку КІК: доходи КІК, що підлягають декларуванню, можуть оподатковуватися в Україні, що може збільшити податкове навантаження на власників офшорних компаній. 

З огляду на це, важливо провести аудит офшорних структур та правильно ліквідувати непотрібні компанії, щоб уникнути додаткових ризиків нарахування штрафів від податкової.   

3. Приєднання України до CRS 

Одна з найбільших змін, що очікується у 2024 році, - це перший обмін фінансовою інформацією України з іншими країнами-учасницями в рамках глобальної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, відомої як Common Reporting Standard (CRS). Це означає, що фінансові установи по всьому світу будуть зобов'язані передавати інформацію про рахунки українських податкових резидентів до податкових органів України. 

CRS охоплює інформацію про рахунки не тільки фізичних осіб, але й компаній, включаючи пасивні іноземні компанії, які використовуються для управління активами. Це створює нові ризики для власників таких компаній, адже: 

• Інформація про фінансові рахунки стане доступною українським податковим органам, що унеможливлює приховування доходів від іноземних активів та використання офшорів як «гаманців» з метою уникнення розподілу прибутку та уникнення оподаткування доходів бенефіціарів у вигляді дивідендів. 

• Підвищення ймовірності проведення податкових перевірок та донарахування податків за рахунками офшорних компаній, які раніше не декларувалися в Україні. 

Важливо провести аудит свої офшорних структур та банківських рахунків, забезпечити правильне декларування активів та дотримання українського податкового законодавства. 

4. Правила тонкої капіталізації та тест основної мети 

Одним із ключових інструментів міжнародної податкової політики у боротьбі з агресивними схемами податкового планування є правила тонкої капіталізації. Вони застосовуються до компаній, які використовують внутрішньогрупові фінансові операції з метою зниження податкових зобов'язань через збільшення витрат на сплату відсотків. 

Також важливо враховувати тест основної мети, запроваджений в рамках плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Цей тест вимагає від платника податків доведення того, що основною метою операції не є отримання податкових пільг, передбачених конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. 

Якщо буде доведено, що застосування понижених ставок конвенцій про подвійне оподаткування є основною метою операції, податкові органи можуть відмовити у праві на такі пільги. Це є серйозним ризиком для компаній, які використовують офшорні структури для оптимізації податків. Наприклад, фінансові схеми між іноземними та українськими компаніями, що входять до однієї групи, можуть піддаватися ретельній перевірці. Такі операції можуть включати надання позик чи залучення фінансування між компаніями однієї групи з метою структурування фінансових потоків та збільшення витрат на виплату відсотків для зниження податкової бази в Україні. Слід зазначити, що вже є судова практика, коли Верховний суд приймав рішення не на користь платника податків щодо застосування пониженої ставки конвенції між Україною та Великобританією при виплаті відсотків по виданій позиці від англійської компанії. Податкова служба України звертає значну увагуна податок на репатріацію при виплаті відсотків та дивідендів на іноземні компанії в рамках однієї групи. Останнім часом податкова робить податкові перевірки з цього приводу більш кваліфіковано ніж раніше, через відправку листів-запитів на іноземні податкові органи та оцінку економічної складової. Для бізнесу це означає, що необхідно більш ретельно готувалася для застосування пониженої ставки податку та додатково готувати документи та обґрунтування економічної складової операції, а не тільки довідку про податкову резидентність іноземної компанії та підтвердження бенефіціарного власника. 

Ризики застосування правил тонкої капіталізації та тесту основної мети пов'язані з: 

• Донарахуванням податків. Якщо податкові органи України за результатами податкової перевірки визнають операцію такою, що не відповідає вимогам тесту основної мети, вони можуть донарахувати податки та застосувати штрафні санкції. 

• Втрата пільг за конвенціями. У разі невідповідності умовам BEPS, компанія може втратити право на пільгові ставки конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, що призведе до значного збільшення податкового навантаження. 

5. Ризики трансфертного ціноутворення при операціях з низькоподатковими юрисдикціями 

Трансфертне ціноутворення (ТЦ) залишається одним із головних інструментів контролю податкових органів за операціями між пов'язаними особами, особливо у випадках, коли такі операції проводяться з контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій. Українські компанії, що працюють із офшорними структурами, стикаються зі значними ризиками щодо обґрунтування ринкової ціни операцій. 

Основні ризики трансфертного ціноутворення у 2024 році: 

• Невідповідність принципу "витягнутої руки": Якщо ціна операцій між пов'язаними сторонами відрізняється від ринкової, податкові органи можуть донарахувати податки та застосувати штрафи. Це особливо актуально для операцій з компаніями, зареєстрованими в офшорних або низькоподаткових юрисдикціях, оскільки вони зазвичай підлягають більш ретельній перевірці. 

• Документальне підтвердження: Усі операції, що підпадають під трансфертне ціноутворення, повинні бути обґрунтовані документацією. Недотримання вимог щодо звітності та документального підтвердження може призвести до штрафів у розмірі 3% від суми контрольованих операцій, але не більше 300 розмірів мінімальної зарплати. 

• Відсутність економічної мети: Операції, що здійснюються з компаніями в низькоподаткових юрисдикціях, можуть бути перевірені на наявність реальної економічної мети. Якщо податкові органи встановлять, що метою операцій було лише мінімізація податків, такі операції можуть бути визнані недійсними або неринковими, що призведе до донарахування податків та штрафних санкцій. 

У 2024 році посилення контролю за трансфертним ціноутворенням, зокрема при операціях із низькоподатковими юрисдикціями, залишатиметься одним із ключових напрямків роботи податкових органів. Компаніям важливо заздалегідь підготуватися до можливих перевірок та належним чином структурувати свої операції з офшорними партнерами, забезпечуючи відповідність усім вимогам українського законодавства. 

Висновки 

У 2024 році власники офшорних компаній та українські податкові резиденти, що використовують офшорні структури, стикаються з новими викликами та ризиками. Посилення регуляторних вимог щодо прозорості, приєднання України до системи CRS, застосування правил щодо контрольованих іноземних компаній та трансфертного ціноутворення - все це значно ускладнює використання офшорів для мінімізації податкового навантаження. 

Крім того, нові вимоги, такі як тест основної мети в рамках плану BEPS, суттєво обмежують можливості використання понижених ставок за конвенціями про уникнення подвійного оподаткування. Компаніям потрібно буде демонструвати реальну економічну мету своїх фінансових операцій, інакше вони можуть втратити право на пільги, що може призвести до значних податкових наслідків. 

У 2024 році компаніям важливо не лише відповідати новим законодавчим вимогам, але й заздалегідь готуватися до можливих перевірок з боку податкових органів, аби мінімізувати ризики. Ефективне управління офшорними структурами в умовах зростаючого міжнародного контролю потребуватиме стратегічного планування та залучення висококваліфікованих фахівців у галузі міжнародного  корпоративного та податкового права.