Законопроєкт про підвищення податків: що пропонується останньою версією?

На початку вересня поточного року не вистачило двох голосів народних депутатів для прийняття законопроєкту № 11416-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». 

Нагадаємо, що пропоновані ним зміни були покликані збільшити надходження коштів до бюджету шляхом підвищення ставок вже існуючих податків, запровадження податків для нових платників та посилення контролю за їх справлянням. 

Та вже 16.09.2024 Верховною Радою України була отримана доопрацьована редакція цього законопроєкту від Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, а наступного дня її прийняли в першому читанні. Також, з деяких публічно доступних ресурсів вбачається, що Комітет Верховної Ради України з питань фінансів податкової та митної політики планує опрацювати проект закону на своєму засіданні 04.10.2024. 

Така швидкість руху документа дає підстави вважати, що закон буде прийнято найближчим часом, і питання лише в тому, якою врешті буде остаточна версія, і з якими податковими новелами бізнес та громадяни матимуть справу на практиці.  

То які ключові зміни можливо очікувати у разі прийняття останньої наразі версії законопроєкту №11416-д? 

1. Військовий збір: ставки та розширення кола його платників 

Підвищення військового збору є одним із ключових положень законопроєкту. 

Ним пропонується наступне на період з 01.10.2024 та до кінця року, у якому завершиться воєнний стан: 

• підвищити військовий збір з доходів фізичних осіб (заробітної плати, дивідендів, додаткового блага тощо) з 1,5% до 5%;  

• фізичні особи-підприємці (ФОП) на єдиному податку 1, 2 та 4 груп будуть зобов'язані щомісячно сплачувати військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати (наразі це 710 грн). Строк сплати - не пізніше 20-го числа поточного місяця. Також дозволяється авансова сплата збору за весь звітний квартал або рік; 

• для платників єдиного податку третьої групи встановити ставку військового збору в розмірі 1% від доходу. Сплата має здійснюватися протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації платника єдиного податку за звітний квартал. 

2. Запровадження авансового внеску з податку на прибуток для платників, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним 

Законопроєктом передбачено, що платники податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачуватимуть авансові внески з податку на прибуток за кожне місце такої торгівлі. Розмір авансових внесків залежатиме від додаткових факторів, зокрема, факту здійснення на місці роздрібної торгівлі пальним продажу алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, а також кількості видів пального, яке реалізується, та частки скрапленого газу у загальному обсязі реалізації.  

Сума сплачених авансових внесків зменшуватиме податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за звітний період за базовою ставкою. Водночас, якщо сума авансових внесків, сплачених протягом року, перевищить нараховані податкові зобов'язання за цей рік, така сума не буде переноситися на наступні періоди. Також сплачені авансові внески не можна буде повернути як надміру або помилково сплачені податки та не можна буде зарахувати їх у рахунок сплати інших платежів. 

Крім цього, податковій надаються повноваження перевіряти своєчасність і повноту сплати авансових внесків під час камеральних перевірок. 

3. Нові строки звітування із окремих податків 

Звітний період з податку на доходи фізичних осіб, ЄСВ та військового збору зміниться з кварталу на місяць. 

Аналогічне зменшення звітного періоду  передбачається також для подання податкових розрахунків: 

• нотаріусами, щодо надання інформації про видачу свідоцтва на спадщину та посвідчені договори купівлі-продажу (міни) рухомого або нерухомого майна, із зазначенням вартості кожного договору та суми сплаченого податку; 

• суб'єктами господарювання, які надають послуги з укладання біржових угод або беруть участь у їх укладанні, якщо є оціночна вартість рухомого майна та документ про сплату податку сторонами договору; 

• кредитними спілками, що виплачують відсотки, які розподіляються на пайові членські внески членів кредитних спілок. 

4. Збільшення ставок з податку на прибуток для окремих категорій платників 

Підвищена ставка оподаткування застосовуватиметься до прибутку всіх фінансових установ, за винятком страховиків. До фінансових установ належать, зокрема,  компанії, що надають фінансові платіжні послуги, ломбарди, інвестиційні компанії тощо. У чинній редакції Податкового кодексу така ставка передбачена лише для банків. 

Водночас у 2024 році для банків базова ставка податку на прибуток, а також ставка для розрахунку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів банками, становитиме 50%. Збільшена ставка має бути застосована при розрахунку податкових зобов'язань у деклараціях з податку на прибуток за перші три квартали 2024 року та за 2024 рік. 

5. Застосування РРО у сфері азартних ігор 

Законопроєкт передбачає, що при розрахунках у сфері азартних ігор, у тому числі при здійсненні розрахунків з метою набуття права на участь в азартній грі та/або отримання ігрових замінників гривні, електронних грошових замінників використання РРО буде обов'язковим навіть у разі здійснення розрахунків виключно через банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервіси переказів коштів. 

Підсумки 

Загалом остання доступна редакція законопроєкту має лише дві відмінності від початкової, яка не пройшла голосування у Верховній Раді 03.09.2024. Це - збільшена ставка податку на прибуток для банків за 2024 рік та обов'язкове застосування РРО у сфері азартних ігор. Інші положення залишилися аналогічними. Втім, надалі ще можуть з'явитися зміни, і остаточний текст майбутнього закону може виглядати інакше.  

Зазначимо, що законопроєкт №11416-д все ж не містить деяких обтяжливих для деяких платників податків новел, які пропонувалися його «попередником» - законопроєктом № 11416, зокрема, неоднозначних положень щодо обов'язкової інвентаризації за участі податкових органів під час перевірок, запровадження військового збору при першій державній реєстрації автомобіля, підвищеної ставки військового збору із доходів від продажу ювелірних виробів, зменшення порогової вартості для безмитного ввезення товарів тощо.  

Прийняття законопроєкту №11416-д можливо очікувати вже у жовтні цього року. При цьому, наприклад, застосування зазначених ставок військового збору передбачено уже з 1 жовтня. Чи буде ця дата змінена, чи законопроєкт порушуватиме принцип заборони зворотної сили закону у часі та принцип стабільності податкового законодавства - це питання поки залишається відкритим. Проте, на жаль, такі випадки у податковій сфері  - непоодинокі.