Умови для підвищення продуктивності агросектору. Інвестиційні стимули та ризики

Аграрний сектор України належить до критично важливих галузей економіки нашої держави, підтримка та розвиток якого є однією із пріоритетних сфер, особливо в умовах триваючої військової агресії проти України.  

Відтак, на підтримку агросектору у прийнятому Верховною Радою України проекті Закону “Про Державний бюджет України на 2025 рік” закладено понад шість мільярдів гривень, з яких, за повідомленнями Міністерства аграрної політики та продовольства України, 1 мільярд гривень - на розвиток тваринництва та агропереробної галузі. 

Власне, саме агропереробний сектор України став предметом аналітичного дослідження Урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. Як зазначають в самому Офісі, дане дослідження є ключовим ресурсом для потенційних інвесторів, охоплюючи конкурентні переваги України, такі як доступ до великих ринків, широкий сільськогосподарський ресурс, державна підтримка та високий експортний потенціал. 

Зміст дослідження  

Особливу увагу у дослідженні приділено інфраструктурним потребам, критично важливим для підвищення продуктивності агросектору, зокрема інвестиціям в іригаційні системи, логістику та зберігання врожаю. 

Серед інших складових аграрного сектору України, які охоплені відповідним дослідженням, увага також зосереджена на: 

• Макроекономічному огляді аграрного сектору України в структурі світового ВВП. 

• Огляді прямих іноземних інвестицій. 

• Товарообігу агропродукції, з відповідними показниками щодо експорту та імпорту різних категорій продуктів.  

• Умовах доступу України до регіональних споживчих ринків. 

• Збитках аграрного сектору в різних категоріях та регіонах. 

• Глобальній продовольчій безпеці. 

• Агропотенціалу України за різними показниками, в тому числі родючістю земель, постачанням продуктів, трудові ресурси в аграрній сфері тощо.  

• Агропереробці, в тому чисі експорту агропереробної продукції. 

• Структурі землевпорядкування. 

• Стартапам та інноваціям. 

• Інвестиційному клімату та державній підтримці.  

• Розбудові агропродовольчого технологічного кластеру. 

Щодо стимулів та умов 

З 2022 року Європейський Союз, Велика Британія, Канада призупинили дію ввізного мита на експорт з України. Відповідний крок і надалі є передумовою до збільшення товарообігу між Україною та зазначеними країнами, що, як очікується, сприятиме зміцненню взаємовигідного партнерства.  

Окрім того, у 2024 році Уряд Ураїни схвалив Стратегію продовольчої безпеки України на період до 2027 року, яка має на меті стимулювати розвиток аграрного виробництва, наповнити продовольчий ринок та забезпечити доступність продовольства для всіх груп населення, а також сприяти забезпеченню сталого і динамічного економічного зростання.  

Що стосується інвестиційних стимулів, то слід відзначити, що відповідно до зазначеного дослідження, держава здійснює підтримку агросектору України за такими напрямками: 

• Спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім`ї. 

• Часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин. 

• Часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринних ферм і комплексів, рибницьких господарств, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції. 

• Часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції підприємств із зберігання та перероблення зерна. 

• Спеціальна бюджетна дотація за утримання кіз та овець. 

• Спеціальна бюджетна дотація за приріст корів. 

• Погашення бюджетної кредиторської заборгованості за напрямом “Державна підтримка розвитку тваринництва та перероблення сільськогосподарської продукції”. 

• 25% компенсації для аграріїв на сільськогосподарську техніку та обладнання українського виробництва, частка локалізації якої перевищує 60%.  

Окрім того, державна програма “Доступні кредити 5-7-9” дозволяє отримати банківський кредит на спрощених умовах представникам малого та середнього бізнесу. 

Наступним інвестиційним стимулом для підвищення продуктивності агросектору України є реалізація прийнятого Закону України № 1116-IX “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні” (надалі - Закон). 

Положення відповідного Закону передбачають сприяння проектам з обсягом капітальних інвестицій від 12 млн. євро, які охоплюють переробну промисловість, логістику, складське господарство тощо.  

Формами підтримки від держави у зв'язку з реалізацією проекту зі значними інвестиціями є: 

• Звільнення від податку на прибуток (на 5 років за вибором). Не застосовується до проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин. 

• Звільнення від ПДВ при імпорті нового обладнання та комплектуючих. Перелік та обсяги обладнання затверджується КМУ для кожного проекту. 

• звільнення від сплати ввізного мита на нове обладнання та комплектуючі. Перелік та обсяги обладнання затверджується КМУ для кожного проекту. 

• Будівництво/компенсація будівництва інженерно-транспортної інфраструктури. 

• Отримання в оренду земельної ділянки державної та комунальної власності без проведення торгів. 

• Компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж. 

• Звільнення від земельного податку/нижча ставка податку або орендної плати за землю. 

• Звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. 

Безумовно, інвестиції в аграрний сектор не лише сприяють створенню нових робочих місць, але і є стимулом для впровадження сучасних технологій та інновацій.  

Щодо ризиків для аграрного сектору, то передусім, їх джерелом є триваючі військові дії на території України. Ризик недоотримання доходів через зменшення експорту -   може стати причиною суттєвих економічних та соціальних наслідків, як для конкретного підприємця, так і для країни в цілому. 

Ризик знищення посівів, ризик обмеженого доступу до аграрних ресурсів, ризик браку трудових ресурсів, ризик зменшення або зміни інфраструктурних об'єктів, таких як елеватори, склади та транспортні маршрути - усе це є суттєвими викликами українського аграрного сектору, який в умовах економічної невизначеності вимушений впроваджувати адаптаційні стратегії, з метою мінімізації ризиків та оптимізації витрат.