З настанням 2025 року у сфері трансфертного ціноутворення (далі - ТЦ) запроваджено кілька суттєвих змін, зокрема щодо визначення операцій контрольованими.
З одного боку, зменшено кількість країн з низько податковими юрисдикціями та змінено механізм застосування переліку організаційно-правових форм, що зменшить кількість контрольованих операцій. З іншого боку розширено критерії визнання осіб пов'язаними. І це збільшить перелік операцій, які потрапляють під пильний контроль.
Нагадуємо, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції, а також складати, зберігати документацію з трансфертного ціноутворення та подавати її на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту.?
Визнання контрагентів-нерезидентів пов'язаними
Одним із критеріїв визнання операцій з контрагентом-нерезидентом контрольованими у сфері ТЦ є встановлення пов'язаності відповідно до пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.159 ПКУ пов'язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. Серед критеріїв , з урахуванням таких критеріїв:
для юридичних осіб - пряма або опосередкована участь однієї юридичної особи в корпоративних правах іншої юридичної особи розміром 25% і більше, пов'язаність через відносини участі в управлінні, кінцевого бенефіціара або надання кредитів/гарантій чи фінансової допомоги, які перевищують власний капітал компанії в 3,5 рази;
для фізичних осіб пов'язаність встановлюється через пряму або опосередковану участь у корпоративних правах юридичних осіб розміром 25% і більше, повноваження управління, фінансові відносини, а також за наявності сімейних зв'язків.
З 01.01.2025 р. набрали чинності зміни до ПКУ в частині віднесення господарських операцій до контрольованих, які передбачені Законом України від 18.06.2024 р. №3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі - Закон №3813).
На додаток до звичних критеріїв визнання осіб пов'язаними згідно з п.п. 14.1.159 ПКУ, затверджено істотно новий критерій, який стосується економічних аспектів господарських операцій:
доходів від реалізації продукції: якщо доходи (виручка) юридичної особи-резидента від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) окремій юридичній особі-нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи протягом календарного року становлять 75% і більше доходів (виручки) від реалізації всім нерезидентам і при цьому складають 50% або більше загальної суми доходу юридичної особи-резидента;
витрат на придбання продукції: якщо вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою-резидентом в однієї окремої юридичної особи-нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи протягом календарного року, складає 75% і більше від загальної вартості продукції, придбаної у всіх нерезидентів, за умови що такі витрати складають 50% і більше загальної вартості закупівель юридичної особи-резидента.
Розглянемо практичний кейс застосування критерію «економічної пов'язаності».
Умовно платник податків у звітному (податковому) періоді займається оптовою дистрибуцією медичних препаратів та реалізовує їх на користь непов'язаних осіб (резидентів та нерезидентів).
Платник податків за звітний період отримав загальний дохід розміром 265 млн.грн. в результаті провадження господарської діяльності. Цей дохід складається з:
65 млн.грн., отриманих від реалізації продукції резидентам на території України (компанія А);
200 млн.грн., отриманих від нерезидентів (компанії Б, В, Г).
Зокрема, резиденту Естонії реалізовано продукцію на 160 млн.грн., резиденту Латвії реалізовано продукції на 35 млн.грн., та резиденту Швейцарії - на 5 млн.грн.
В нашому прикладі частка доходів від реалізації продукції на користь нерезидента (компанія Б) становить 60% від загального обсягу доходів платника податків.
Розрахунок: (160 млн.грн./(160 млн.грн.+35 млн.грн.+5 млн.грн.+65 млн.грн.))*100%=60,3%.
Частка доходів від компанії Б є більшою за 50% загальної вартості реалізованої продукції.
Серед доходів, отриманих від нерезидентів в сумі 200 млн.грн., значна частина припадає на операції з контрагентом резидентом Естонії (компанія Б) - 160 млн.грн. та становить 80% від усіх доходів платника податків від нерезидентів.
Розрахунок: (160 млн.грн./(160 млн.грн.+35 млн.грн.+5 млн.грн.))*100%=80%.
Частка доходів від компанії Б є більшою за 75% загальної вартості реалізованої продукції.
Таким чином, відповідно до зазначеного кейсу, платник податків визнається пов'язаним з компанією Б - нерезидентом з Естонії на підставі наявності «економічної пов'язаності».
Отже, тепер усім платникам податку на прибуток, які здійснюють господарську діяльність з нерезидентами, потрібно більш уважно ставитись до своїх зовнішньоекономічних операцій з метою вчасного реагування на можливі ризики ТЦ.
Оцініть ризики щодо контрагентів на 360 - з реєстраційною, судовою, медійною інформацією та відкритими джерелами. Здійсніть миттєвий аналіз 29 факторів ризику: анулювання реєстрації; ймовірний зв?язок з рф/рб, Іраном, Північною Кореєю; ведення діяльності на окупованих територіях; приналежність до "чорного" або "сірого" списку FATF; банкрутство та борги. Дізнайтесь більше переваг нової LIGA360, замовивши презентацію.
Зміна переліку держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення
З 1 січня 2025 року набуває чинності оновлений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ (постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. №1045 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024р. №1505). (далі - Перелік №1045)
7 лютого 2025 року Мінфін офіційно пояснив чому оновлений перелік держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення вперше застосовується саме з 1 січня звітного 2025 року.
Ознайомитись з інформаційним повідомленням на сайті Кабінету Міністрів України можна за посиланням:
Під час визначення переліку держав для цілей трансфертного ціноутворення Уряд України враховує такі критерії:
держави (території), включені до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
держави (території), включені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації FATF;
держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити ДПС.
Згідно з оновленим Переліком №1045 додатково до низькоподаткових були віднесені 9 держав (територій), при цьому, з нього виключено 41 державу (територію).
Ці зміни мають важливе значення для українського бізнесу, оскільки стосуються ефективного управління ризиками у сфері трансфертного ціноутворення для забезпечення фінансової стабільності компаній.
Важливо звернути увагу, що з Переліку №1045 виключені ОАЕ, Республіка Кіпр, Молдова, Гонконг та Узбекистан, з якими Україна має тісні торговельні відносини. Частка операцій з резидентами ОАЕ та Кіпру склала 14% від загальних обсягів контрольованих операцій за 2023 рік (крім банківських установ). На нашу думку, зміни в Переліку №1045 суттєво вплинуть на кількість контрольованих операцій в 2025 році. Платники податків, що здійснюють господарські операції з нерезидентами які були виключені з переліку, більше не зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції та готувати документацію з ТЦ, за умови відсутності пов'язаності з такими нерезидентами.
Загалом ми відмічаємо, що дані зміни в законодавстві спрямовані на створення більш прозорих умов для господарських операцій з нерезидентами, зменшення адміністративного навантаження на платників податків та ефективнішого виявлення випадків ухилення від сплати податків в зовнішньоекономчних операціях.
LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію вже сьогодні.
Зміни до механізму застосування переліку організаційно-правових форм
Законом №3813, серед іншого, внесено зміни, які передбачають можливість визнання операцій платника податків із нерезидентами, що мають організаційно-правову форму, включену до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України Постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480 (далі - Перелік №480), неконтрольованими.
Це стає можливим за умови наявності між Україною та державою нерезидента (або всіма учасниками/партнерами такого нерезидента) міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Для підтвердження відповідності вимогам податкового законодавства платнику податків необхідно до 1 жовтня наступного за звітним року подати до органів ДПС України довідку про резидентство контрагента відповідно до вимог п.103.5 ст.103 ПКУ.
Варто зазначити, що раніше платники податків були зобов'язані підтверджувати фактичну сплату нерезидентом податку на прибуток, що на практиці створювало значні труднощі. Тому рекомендуємо завчасно відправити запит до нерезидента-контрагента на отримання відповідної довідки.
Підсумовуючи вищезазначені новації у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням, можна констатувати, що вони мають на меті удосконалити податкове адміністрування та запобігти подвійному оподаткуванню. Тому платникам податків важливо ретельно стежити за змінами та відповідно коригувати свою політику ТЦ, а також регулярно переглядати контракти з нерезидентами, щоб забезпечити збереження відповідності законодавчим нормам.
