|
Європейська інтеграція України є одним із ключових напрямів сучасної державної політики, що визначає не лише зовнішньополітичний курс, а й глибоко впливає на внутрішні трансформації країни. З часу підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС гармонізація національного законодавства із правовими нормами ЄС набула системного характеру та стала важливим інструментом правової модернізації. Варто розуміти, що впровадження реформування вітчизняних нормативно-правових актів та гармонізація законодавства потребує глибокого перегляду чинного українського законодавства щодо різних сфер суспільного життя.
Від початку реалізації стратегічного курсу розвитку в напрямку євроінтеграції відбулося чи мало змін в сучасному правовому регулюванні України у сфері антикорупційного законодавства, податкової та митної політики тощо.
Однак важливим етапом гармонійного входження України до європейського простору є запровадження єдиної платіжної системи з країнами ЄС. У зв'язку з цим на сьогодні постає питання впровадження реєстру банківських рахунків фізичних осіб та внесення змін до процедури фінмоніторингу, а також приєднання України до системи банківських європлатежів SEPA. Таке реформування передбачається пакетом ухвалених законопроєктів, що вже зареєстровані у Верховній раді України (№ 13233, № 13238).
Варто зауважити, що SEPA (Single Euro Payments Area) - це єдина зона платежів у євро, яка має на меті спростити та гармонізувати міждержавні перекази в євро. Основними цілями SEPA є переведення міжнародних переказів у євро в межах зони на рівень внутрішніх переказів, а також зниження вартості та збільшення швидкості таких переказів.
Приєднання України до SEPA відкриває нові можливості для громадян та українського бізнесу, а саме :
зменшення вартості переказів у євро;
підвищення швидкості розрахунків;
спрощення розрахунків для бізнесу, адже українські компанії зможуть відкривати рахунки в євро, інтегровані у SEPA, що полегшить торгівлю з партнерами з ЄС;
інтеграція фінансової інфраструктури з європейською.
Що стосується нормативних положень, викладених в законопроєктах №13233 та №13238, то основна увага в них зосереджується на створенні реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. У свою чергу передбачається, що адміністратором та держателем вищенаведеного реєстру буде Державна податкова служба.
Щодо даних, які буде містити даний реєстр передбачено наступне:
ПІБ власника банківського рахунка, рахунка у цінних паперах, платіжного, іншого рахунка/електронного гаманця, орендаря банківського сейфа;
ПІБ кінцевих бенефіціарних власників (за наявності) власника банківського рахунка, рахунка у цінних паперах, платіжного, іншого рахунка/електронного гаманця, орендаря (поклажодавця) індивідуального банківського сейфа та осіб (за наявності), які діють від його імені;
податковий номер;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) власника, кінцевих бенефіціарних власників;
інформація про відкриті/закриті банківські рахунки, рахунки у цінних паперах, платіжні та інші рахунки/електронні гаманці, яка включає дані про дату відкриття/закриття, номер IBAN, код валюти, дані про депозитарну, банківську, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей;
інформація про індивідуальні банківські сейфи, яка включає номер та дату договору про надання індивідуального банківського сейфа, дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до сейфа, ідентифікатор, дані про банк.
Як зазначають автори законопроєктів - реєстр не міститиме інформації щодо руху коштів та їх залишок на рахунках громадян, а також інформації про вміст сейфів, що забезпечує збереження банківської таємниці. Однак в будь-якому разі створення подібного реєстру викликає занепокоєння через можливі зловживання та розповсюдження персональних даних громадян.
Бажаєте контролювати законодавчі зміни з “гарячих тем”? Спробуйте нову LIGA360! Встановіть моніторинг потрібних для вас законів - і всіх пов?язаних судових рішень, НПА та аналітичних матеріалів. Замовте презентацію LIGA360 саме для ваших потреб.
Також важливим нововведенням є створення, окрім реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних, ще одного - реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень. Держателем та адміністратором якого буде знову ж таки - Державна податкова служба.
Щодо даних, які планується включити до реєстру зазначається наступне:
повне найменування трасту або іншого подібного правового утворення;
мета, цілі діяльності, країна заснування, місцезнаходження;;
об'єкти управління на території України (за наявності);
ідентифікаційний номер (за наявності);
інформація стосовно кінцевих бенефіціарів
дані стосовно фізичних та юридичних осіб і міра бенефіціарного володіння в трасті або іншому подібному утворенні.
відомості про адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги, бухгалтерів, аудиторів, осіб, що здійснюють консультування з питань оподаткування, інших осіб, які надають послуги такому трасту або іншому подібному правовому утворенню на договірній основі.
Важливо, що окрім створення реєстрів законодавець вказує на необхідність впровадження ефективних санкцій за порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у даній сфері. Також пропонується створення механізму викривачів та акцентується увага на важливості розширення переліку спеціально визначених суб'єктів задля посилення контролю та протидії відмиванню коштів та іншим незаконним фінансовим операціям.
Отже, підводячи підсумок, Євроінтеграція залишається ключовим напрямом розвитку України, що стимулює реформування різних сфер правового регулювання. Запровадження нових реєстрів, а також приєднання до SEPA посилюють фінансову прозорість, спрощують транскордонні платежі та сприяють боротьбі з відмиванням коштів. Проте варто пам'ятати і про можливі ризики, які можуть виникнути на етапі практичної реалізації запропонованих змін:
надмірне технічне навантаження на Державну податкову службу у зв'язку із появою нових реєстрів, що може призводити до частих збоїв та затримок у роботі;
посилення фінансового моніторингу з боку держави;
адаптаційні труднощі для бізнесу у зв'язку із введенням реформи;
ризик розповсюдження інформації щодо осіб, що може призвести до порушення банківської таємниці.
Вся інформація для твоєї компанії - тепер в єдиному продукті LIGA360. Збільшуй швидкість виявлення бізнес-ризиків: правових, регуляторних, санкційних, репутаційних, судових, фінансових, договірних. Замов презентацію прямо сьогодні.
