|
Перевірки у сфері публічних закупівель набувають особливого значення в умовах посиленого державного контролю. Від їх прозорості та законності залежить ефективність використання бюджетних коштів і запобігання корупційним ризикам. Які підстави та порядок проведення таких перевірок, а також про відповідальність за порушення правил закупівель - спробуємо розібратися.
Загальні правила
Перевірки у сфері публічних закупівель здійснюють кілька ключових органів, кожен із яких має власні повноваження та функції.
Державна аудиторська служба України - виявлення порушень законодавства, нецільового використання бюджетних коштів і підвищення ефективності процедур;
Рахункова палата України - аудити на рівні використання державних ресурсів, у тому числі й у сфері закупівель. Її перевірки мають стратегічний характер і часто охоплюють великі державні програми;
Антимонопольний комітет України - розгляд скарг учасників закупівель щодо порушень конкурентного середовища, розслідування щодо можливих змов чи дискримінаційних умов.
Деякі великі замовники також мають власні служби внутрішнього аудиту, які перевіряють закупівельні процеси для своєчасного виявлення ризиків і помилок.
За загальними правилами перевірки закупівель можуть починатися з різних підстав, серед яких:
ризики, виявлені автоматизованою системою. Закупівлі аналізуються на предмет можливих порушень, ризиків корупції або невідповідності законодавству із застосуванням оновленої системи автоматичних індикаторів ризику «red flags». Відповідно до вимог програми на підтримку політики розвитку «Основи зростання» Світового банку для України (Second Growth Foundations Development Policy Loan - DPL) через систему «red flags» повинні проходити 20 % закупівель.
скарги учасників або громадських організацій. Якщо учасники тендеру або громадські активісти мають підозри щодо порушень, вони можуть подати скаргу до контролюючих органів.
рішення суду чи інших органів. За результатами розгляду справ може бути ухвала про проведення додаткової перевірки.
Перевірка починається з повідомлення про початок. Далі йде витребування документів (договори, акти виконаних робіт, тендерна документація). Для цього направляються запити про надання інформації, пояснень. У разі потреби здійснюється виїзд на місце - для перевірки фізичного стану робіт або закупленого товару. За підсумками перевірки складається звіт або висновок про результати моніторингу із виявленими порушеннями або рекомендаціями. Після цього підприємство може оскаржити висновки контролюючих органів у суді.
Отримайте перевагу в тендерних процедурах з LIGA360. Наш комплексний продукт допоможе вам ідентифікувати переможні пропозиції шляхом аналізу тендерів за кодом CPV або назвою учасника, а також ретельно аналізувати зв'язки між учасниками та організаторами. Замовте індивідуальну презентацію прямо зараз і дізнайтеся, як наші інструменти можуть трансформувати ваш підхід до участі в тендерах.
Особливості фінконтролю
Що стосується основного органу, який проводить моніторинг та аудит публічних закупівель, яким є Державна аудиторська служба України, то відповідно до статті 5 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджений постановою Кабміну від 01.08.2013 №631.
Відповідно до статті 8 Закону «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків. Згідно з Методикою їх визначення, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 28.10.2020 №647, налічується 50 індикаторів, кожному з яких присвоєно умовну вагу в діапазоні від 0,1 до 0,5. Вона визначається з урахуванням наявності ознак порушень закупівельного законодавства, що можуть бути виявлені в результаті аналізу;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону «Про публічні закупівлі».
Порушення і відповідальність
Можна виділити кілька типових порушень, які найчастіше фіксуються під час перевірок.
Це неправильне визначення предмета закупівлі, яке може проявитися у надто вузьких або, навпаки, надто широкі умовах, що обмежують конкуренцію. Також можливе некоректне застосування державних класифікаторів, зокрема ДК 21:2015, зважаючи на норми Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708). Поширеним є і неповне відображення інформації в електронній системі, коли замовники не вказують назву товару чи послуги для кожної номенклатурної позиції або не деталізують код за Єдиним закупівельним словником (Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082).
Проблемою залишається складання тендерної документації з порушенням закону, включення до неї дискримінаційних умов, які створюють нерівні можливості для учасників, а також недотримання строків оприлюднення інформації про закупівлі. Зокрема, часто фіксуються порушення вимог статті 10 Закону «Про публічні закупівлі» - несвоєчасне оприлюднення оголошень, змін до тендеру, результатів кваліфікації, укладення договорів чи звітів про їх виконання.
До типових порушень також належать безпідставне скасування або відмова від скасування закупівлі, незаконне відхилення або невідхилення тендерних пропозицій, внесення до договору істотних змін, не передбачених законом, а також затримки в оприлюдненні договору чи його змін. Окремим видом порушень є маніпуляції під час оцінки пропозицій, коли критерії застосовуються вибірково, а учасників дискваліфікують без належних підстав.
Відповідальність за такі дії може мати різні форми. Адміністративні санкції передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема статтею 164-14 (порушення законодавства у сфері закупівель). Матеріальна відповідальність полягає у відшкодуванні завданих збитків, а дисциплінарна - застосовується до посадових осіб замовника, винних у порушеннях.
LIGA360 дозволяє детально аналізувати тендери, надаючи можливість визначення статусу закупівлі, періоду проведення та інші важливі параметри. Використання наших фільтрів забезпечить точний пошук тендерів, що відповідають вашим критеріям. Спробуйте LIGA360 в роботі вже сьогодні, замовивши персональну презентацію.
Як себе убезпечити
Перевірки у сфері публічних закупівель залишаються невід'ємним елементом фінансового контролю, а отже - постійним ризиком для замовників. Водночас вони не мають сприйматися виключно як загроза. За належної організації процесів аудит може стати індикатором ефективності та своєчасно виявити проблеми, які варто усунути.
Ключ до зменшення ризиків - системна робота із документацією, навчання персоналу, залучення правничої експертизи та внутрішній контроль. Інституційна культура дотримання процедур у закупівлях та внутрішній аудит значно важливіші за разову підготовку до конкретної перевірки. Саме це формує стійкість до контролю та знижує ймовірність санкцій.
