|
28 серпня 2025 року введено в дію Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4196-IX (далі - Закон), яким, з - поміж іншого, визнано Господарський кодекс України (далі - ГК України) таким, що втратив чинність.
Законодавець цілями та завданнями прийнятого Закону №4196-IX визначив удосконалення корпоративного управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності, на підвищення інвестиційної привабливості країни, запровадження ефективних механізмів контролю за використанням об'єктів державної та комунальної власності, а також на усунення суперечностей між Цивільним кодексом України та актами спеціального законодавства. Визначено, що положення Господарського кодексу України не мають регулятивного ефекту, є декларативними за своїм змістом, а також суперечать іншим нормативно - правовим актам та загальним засадам цивільного законодавства.
Закон №4196-IX містить прикінцеві та перехідні положення, якими врегульовано перехідний період для імплементації нововведень та адаптації державного сектору економіки до впроваджених змін, зокрема в частині перетворень державних підприємств у товариства та реформування інститутів права господарського відання та права оперативного управління.
Разом з цим, скасування ГК України призвело й до змін нормативно - правового регулювання договірних правовідносин, у тому числі у сфері агентської діяльності, що викликало занепокоєння та певну правову розгубленість в учасників агентських правовідносин.
Глава 31 ГК України визначала такі істотні частини агентської діяльності: поняття агентської діяльності, підстави виникнення агентських відносин, предмет агентського договору, схвалення угоди, укладеної комерційним агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням повноважень, немонопольні і монопольні агентські відносини, предача прав комерційного агента, взаєморозрахунки в агентських відносинах, обов'язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агентських відносинах, відповідальність за порушення агентського договору, припинення агентського договору.
|
Аналогічних спеціальних норм, що поширювали б свою дію виключно на агентські правовідносини, Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) не містить, то чи означає це, що укладені раніше агентські договори втрачають свою чинність, а агентська діяльність виявляється поза законом? - звісно ні. Прикінцеві та перехідні положення Закону №4196-IX не містять жодних застережень щодо скасування інституту агентської діяльності чи будь - якого специфічного регулювання її на майбутнє. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Отже, Закон №4196-IX жодним чином не впливає на агентські правовідносини, що виникли до його прийняття, та не скасовує їх на майбутнє.
Використовуйте "Теми в центрі уваги" у LIGA360 для ефективного моніторингу актуальних новин. Виберіть теми, які вас цікавлять, і наша система автоматично збере всі важливі новини та аналітику, вам залишиться лише переглядати оновлення. Дізнайтеся більше про можливості цієї функції прямо зараз.
Агентська діяльність залишається у КВЕД щодо реклами, страхування, туризму, продажу нерухомості (КВЕД 66.22, 68.31, 73.11, 79.1) тощо. Так само, агентські договори залишаються у податковому законодавстві, зокрема у визначенні господарської діяльності за пунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами); як ознака, що виключає за певних умов постійне представництво нерезидента (абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14); як функція зіставлення комерційних та фінансових умов операцій у сфері трансферного ціноутворення (Підпункт 39.2.2.4 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39); як ознака під час визначення бази оподаткування податком на прибуток (пункт 135.2.1.11 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135, підпункт "з" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141) тощо.
Отже, Закон №4196-IX не передбачає внесення змін до податкового законодавства в частині оподаткування та податкової кваліфікації агентської діяльності.
Автоматична перевірка тексту договору - в новій LIGA360. Перевірте помилки в структурі та нумерації, дати, суми, реквізити сторін тощо. Будьте впевнені у кожній угоді! Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
На офіційному веб - сайті Міністерства юстиції України 27 серпня 2025 року було опубліковано правову позицію у зв'язку з введенням в дію 28 серпня 2025 року Закону №4196-IX, зауважено, що значна частина положень ГК України або дублює норми спеціальних законів, або є застарілою та втратила свою цінність. З огляду на те що відповідні сфери правового регулювання суспільних відносин скомпоновані у ГК України у глави, Мін'юст зазначив стислий огляд щодо кожної глави у світлі наведеної реформи, зокрема:
глава 31 «Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання» відносини, що є предметом цієї глави, охоплені положеннями глави 17 ЦК України, яка регулює відносини представництва, та окремими нормами книги п'ятої ЦК України, які регулюють зобов'язальні, у тому числі договірні відносини.
У світі науковців не підтримується підхід щодо ототожнення агентування та комерційного представництва (стаття 243 глави 17 ЦК України) та вважається, що скасування ГК України без відповідного перенесення зазначених положень про агентську діяльність в інші нормативні акти створює прогалину у договірному регулюванні, що стосується вимог до форми договору, інформування сторін, розмежування повноважень, а також відповідальності агента [Цюприк В.І., Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2025].
Виникає питання - якими нормами керуватися учасникам агентських правовідносин? Відповідь: такими основоположними правовими категоріями, як аналогія права, аналогія закону, загальними положеннями про зобов'язання, про договір (принцип свободи договору), а також спеціальним законами та нормативно - правовими актами відповідної галузі економіки (за їх наявності).
05 травня 2025 року Мін'юст публікував роз'яснення щодо порядку укладення, зміни та розірвання договору в контексті наслідків втрати чинності ГК України, де зауважив на застосуванні саме загальних положень про договір, що містяться у главах 52, 53 ЦК України.
У ЦК України немає такого виду договору як агентський, проте згідно з частиною 1 статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним принципам цивільного законодавства. Одночасно діє принцип свободи договору, установлений статтею 627 ЦК України (сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості).
Все ж подібними за своєю правовою природою є інститут комерційного представництва (стаття 243 ЦК України) та відносини, що виникають із договору доручення (стаття 1000 ЦК України). Отже, допустимим для класичних агентських договорів у сфері комерційної діяльності є використання положень про договір доручення. При цьому, сторони можуть керуватися принципом свободи договору (слід враховувати особливості укладення договору доручення - оформлення довіреності, визначення оплатності договору). У разі, якщо агентські відносини за своїм змістовним навантаженням зводяться лише до консультацій або посередницьких послуг, без укладення агентського договору, то, як варіант, можна скористатися договором про надання відповідних послуг, таким чином агентський договір може мати змішаний характер.
Слід враховувати і спеціальне законодавство, що може визначати особливі умови регулювання агентської діяльності в певних галузях економіки. До прикладу, у сфері туризму діє спеціальний Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР (далі - Закон №324), яким прямо передбачено такий вид діяльності, як агентування. Агентський договір, який укладається між туроператором та турагентом, неодноразово згадується у Законі № 324. Після втрати чинності ГК України у Законі №324 нічого не змінилось, особливості укладання договорів у туристичній діяльності визначені статтями 20 - 23 Закону №324, які діють й після втрати чинності ГК України.
Інший приклад, з 1 січня 2025 року було введено в дію розділ XII «Реалізація страхових та перестрахових продуктів» Закону України «Про страхування», яким передбачено новий удосконалений інститут страхових агентів.
Разом з цим, Законом №4196-IX частину першу статті 630 ЦК України викладено в новій редакції: Законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду.
Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню.
Отже, попри те, що ГК України втратив чинність, у тому числі й в частині норм щодо агентської діяльності, це жодним чином не скасовує легітимність даного інституту як такого та не впливає на податкове регулювання даних правовідносин, натомість загальні засади ЦК України, а також спеціальне законодавство надає достатнє правове підґрунтя для провадження агентування в майбутньому.
Сергій Клюца,партнер компанії Crowe Mikhailenko, керівник практики адвокатів
Ангеліна Шевченко, адвокат, старший спеціаліст компанії Crowe Mikhailenko
