|
У країнах ЄС факторинг покриває на рівні 12% ВВП. В Україні у 2025 році цей показник - 0,5%. Поки фінансисти й регулятори дискутують про системні бар'єри, окремі компанії не чекають, а пробують цей інструмент на практиці. Одна з них - ТОВ «Енергетична компанія «ІНСОЛ». Їхній досвід показує: факторинг в енергетиці - це не просто фінансова операція. Це зміна всієї логіки роботи з ліквідністю на волатильному ринку.
Чому енергетика - це особлива зона ризику
Постачальники електроенергії живуть у постійному фінансовому розриві. Ринок електроенергії працює за принципом попередньої оплати - компанія купує ресурс сьогодні, а отримує кошти від споживача через місяць-півтора після постачання. Якщо платять вчасно. А так буває далеко не завжди.
«Ти як постачальник береш на себе навантаження з придбання електроенергії на ринку для споживача приблизно на півтора місяця». А разом із волатильністю цін, яка може стрімко змінюватись через обстріли, дефіцит, зміну Регулятором граничних цін, - все це формує величезне фінансове навантаження».
Руслан Синєгуб, ТОВ «Енергетична компанія «ІНСОЛ»
Більшість споживачів компанії - юридичні особи, що укладають договори через систему Прозорро. Бюджетні організації. Надійні, але повільні платники. Традиційні банківські продукти - кредит чи овердрафт - потребують матеріального забезпечення й тривалих погоджень. Часу на це немає. Гроші потрібні зараз.
Як народжувалась модель
Вихід підказав факторинг - інструмент, при якому постачальник відступає фінансовій компанії право вимоги за своїми дебіторськими зобов'язаннями й отримує кошти одразу, не чекаючи оплати від покупця. Втім, електроенергія - специфічний товар.
«Електроенергію не можна фізично точно виміряти, закупити про запас і контролювати точне споживання. Тому існують планові обсяги, закупівля на енергоринку, а вже за результатами місяця формуються фактичні обсяги споживання, а часто і фінальна ціна».
Руслан Синєгуб, ТОВ «Енергетична компанія «ІНСОЛ»
Це вимагало нестандартного підходу до структурування угоди. Три сторони - сама енергокомпанія, фінансова установа та Прозорро - спільно відпрацьовували механіку.
«Ми, як енергопостачальна компанія, розуміємо потребу і специфіку нашого ринку, фінансова компанія - особливості факторингових операцій та оновлення законодавства, а Прозорро.Продажі надавало технічний супровід реалізації».
Руслан Синєгуб, ТОВ «Енергетична компанія «ІНСОЛ»
Приймайте рішення щодо факторингових операцій на основі перевірених даних, а не припущень. В LIGA360 ви отримаєте комплексну інформацію про контрагентів, законодавство, судову практику та регуляторні зміни - в одному рішенні.
Що вийшло і що заважає
Модель працює. Компанія отримала додатковий ліквідний інструмент, покритий самими ж контрактами - без застави, без місяців узгоджень. Головні тертя - не технічні. Вони людські й регуляторні.
Перша проблема - сприйняття споживачами. Бюджетні організації не розуміють, що відбувається, коли постачальник залучає фактора. Їм надходить повідомлення: платіть не на рахунок ТОВ «ІНСОЛ», а на рахунок фінансової компанії. Для бухгалтера бюджетної установи це - стрес і юридична невизначеність. Чіткі відомчі інструкції щодо таких операцій відсутні.
«Врегулювання відносин зі споживачами іноді складніше, ніж з фінансовою компанією».
Руслан Синєгуб, ТОВ «Енергетична компанія «ІНСОЛ»
Друга проблема - податковий облік. Постачальник, що застосовує касовий метод обліку ПДВ, реєструє податкові зобов'язання в момент отримання коштів від фактора. Але споживач ще не здійснив оплату - а значить, не може відобразити у себе податковий кредит. Виникає розрив у часі, який нікому незручний. Чіткого регуляторного рішення цієї колізії поки немає.
Третя причина полягає в ціні фінансування. За цим параметром кредитний ліміт є більш привабливим зі ставками до 18 відсотків річних, при цьому ставки за факторингом можуть сягати до 22 відсотків. Втім, до цього фінансового інструменту бізнес вдається, коли кредитування не доступне через відсутність майна під заставу, вичерпаний ліміт або не вигідні механізми кредитування. Беззаперечно, якби факторинг вдалося здешевити завдяки програмам на кшталт «5-7-9», він здобув би значну популярність і визнання серед вітчизняного бізнесу.
«Було б добре, щоб діяли аналогічні програми компенсації відсотків. І залучалось більше фінансових установ - для конкурентності пропозицій і покращення умов для нас».
Руслан Синєгуб, ТОВ «Енергетична компанія «ІНСОЛ»
Наразі державні банки, які є основними гравцями на ринку електроенергії, здебільшого не розглядають факторинг як пріоритетний продукт. Ринок залишається вузьким, а умови - диктуються одиницями гравців.
Що потрібно системно
Кейс ІНСОЛ - це не унікальна історія успіху. Це діагноз стану ринку: інструмент існує, попит є, але інфраструктура довколо нього не добудована.
Сукупний портфель факторингових операцій на початку 2026 року - близько 5,5 млрд грн, тоді як два роки тому було 3,7 млрд. Зростання майже на 50% в умовах активної фази війни - це не випадковість. Але навіть такі темпи не змінюють загальної картини, поки не усунуті базові бар'єри.
Для енергетичного сектору зокрема потрібні три речі: офіційні роз'яснення для бюджетних організацій-споживачів - щоб факторинг не сприймався як щось підозріле; чіткі правила податкового обліку операцій із відступленням права вимоги; і формування ринкової ціни продукту для компаній-споживачів через державні програми та залучення більшої кількості фінансових установ. Розрив між 0,37% і 11% - це не вирок. Це можливість із конкретними споживачами. Інструмент є. Попит є. Наступний етап - сформувати практику користування нового кредитного продукту і запустити реальну активність на ринку що створить конкуренцію фінансових установ і як наслідок про стимулює запуск кращих умов фінансування.
Досвід ТОВ «ІНСОЛ» це підтверджує - навіть на ринку факторингу, що ще не сформувався повноцінно.
