Виробництво для Сил оборони: що має знати виробник, як бізнес

Виробляєте бронежилети, дрони, НРК чи комплектуючі для армії? Чи лише плануєте? Разом із юристами AXON Partners ми підготували покроковий гайд про те з якими юридичними питаннями ви стикнетесь в оборонному секторі: від змін КВЕДів, отримання  ліцензій та сертифікації до податкових пільг, закупівель, експортного контролю й бронювання працівників. 

КВЕДи та статут: не забувайте оновлювати 

Вибір і актуалізація КВЕДів (класифікації видів економічної діяльності) є загальною вимогою для будь-якого бізнесу - від агросектору до аерокосмічної галузі. 

Для оборонних компаній це так само критично: перед тим як розпочинати нові напрями діяльності (виробництво, розробка, експор тощо), потрібно заздалегідь оновити КВЕДи та внести зміни до статуту. 

• У реєстрі фіксуються нові коди КВЕДів.  

• У статуті - їхні текстові формулювання.  

Якщо підприємство перепрофільовується під оборонне виробництво, зазвичай достатньо додати новий КВЕД у реєстраційні дані. Якщо у статуті вже є загальне застереження про всі види діяльності, змінювати його не обов'язково, але рішення про розширення діяльності треба оформити протоколом зборів засновників. 

Такий підхід убереже від юридичних «зависань» на етапі ліцензування, сертифікації чи участі в закупівлях, коли виявиться, що компанія формально не має права займатися заявленою діяльністю. 

ФОП чи юридична особа: що обрати для виробництва та R&D 

У деяких випадках для локального виробництва чи R&D-діяльності (наприклад, розробки програмного забезпечення для донаведення) може бути достатньо ФОП. Такий формат особливо зручний для невеликих проєктів або роботи з волонтерами - коли продукція чи технології передаються напряму благодійним фондам або громадським організаціям. 

Проте, як наголошують юристи AXON, варто дивитися на весь ланцюжок транзакцій.  

Для участі у великих оборонних закупівлях - наприклад, у процедурах постачання напряму військовим частинам - у тендерній документації зазвичай чітко визначено профіль постачальника. І це, як правило, юридична особа, а не ФОП. 

Тому, якщо ви плануєте масштабувати діяльність або виходити на рівень постачання державним структурам, варто заздалегідь обрати організаційно-правову форму.

Організаційно-правова форма: загальні правила 

Для підприємств оборонного сектору не існує окремого спеціального закону, який би регулював організаційно-правову форму. 

Вони можуть діяти на загальних умовах - як: 

• ТОВ / ТДВ (товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю),  

• акціонерні товариства, 

• інші передбачені законом форми.  

Коли варто створювати спільне підприємство 

Окремі бізнес-потреби можуть диктувати вибір специфічної форми. Наприклад, якщо планується залучення державної частки, у тому числі у вигляді інтелектуальної власності, зазвичай створюється спільне підприємство (СП) у форматі державно-приватного партнерства. 

Це особливо актуально для виробників, які розробляють стратегічно важливі технології та хочуть залучити державу як партнера або співвласника.  

Оподаткування: яку систему обрати 

Оптимальний режим оподаткування для оборонного бізнесу залежить від контексту - масштабу компанії, структури витрат та планів розвитку. Загальна логіка проста: якщо підприємство невелике і має низьку витратну частину, то спрощена система (5% єдиного податку) часто вигідніша за загальну систему (18% податку на прибуток). 

5% єдиного податку (спрощена система) 

• Ставка: 5% від усього доходу. 

• Ліміт: річний дохід не може перевищувати 9,336 млн грн.  

• Податок сплачується з усієї суми надходжень, без урахування витрат.  

Це означає, що навіть якщо ваш бізнес працює з невеликою маржею, ви все одно сплачуєте податок з усіх отриманих коштів. 

18% податку на прибуток (загальна система) 

• Ставка: 18% 

• Ліміт: без обмеження доходу

• Податок нараховується лише на прибуток (різницю між доходами та витратами) 

Приклад порівняння 

Уявімо, що ТОВ отримало 9,3 млн грн доходу та витратило 8,5 млн грн на діяльність, комплектуючі, розробку тощо: 

• На спрощеній системі (5% ЄП):  

Податок = 9,3 млн x 5% = 465 тис. грн  

• На загальній системі (18% ПНП):  

Оподатковується лише прибуток: 9,3 млн - 8,5 млн = 0,8 млн грн  

Податок = 0,8 млн x 18% = 144 тис. грн  

Різниця очевидна. Тож вибір системи оподаткування - не формальність, а стратегічне рішення. Воно напряму впливає на прибутковість компанії та вашу гнучкість у роботі з державними замовленнями. 

Важливо: спеціальні рахунки (наприклад, валютні) відкривати одразу не потрібно. Вони знадобляться лише тоді, коли з'явиться реальна потреба в імпорті, експорті або інших операціях, що цього вимагають. 

Запуск оборонного виробництва: практичні кроки 

Юристи AXON радять мислити системно - реєстрація компанії має бути не першим, а фінальним кроком в підготовці. 

Алгоритм дій 

1. Визначення базових параметрів компанії 

Перш ніж реєструвати юридичну особу, потрібно визначити: 

• КВЕДи - види діяльності, які ви плануєте здійснювати;  

• організаційно-правову форму (ТОВ, ТДВ тощо);  

• систему оподаткування (загальна чи спрощена).  

Ці параметри фіксуються одразу під час реєстрації.  

Важливо: 

• Якщо не обрати спрощену систему, автоматично застосовується загальна. 

• Зареєструвати компанію без КВЕДів - технічно неможливо   

2. Реєстрація юридичної особи 

Процедура реєстрації стандартна й не залежить від сфери діяльності. 
За умови підготовки всіх документів реєстрація займає лише кілька днів. 

3. Ліцензування, сертифікація, реєстри постачальників 

Подальші кроки можуть різнитися залежно від специфіки підприємства: 

• Ліцензування - для видів діяльності, що підлягають ліцензуванню (зброя, вибухові речовини, засоби розвідки тощо). 

• Сертифікація - для підтвердження відповідності продукції стандартам (особливо на етапі постачання).  

• Верифікація постачальників (включення до реєстрів) - обов'язковий елемент для участі в оборонних закупівлях.  

Після реєстрації послідовність дій може відрізнятися залежно від специфіки підприємства. Наприклад, комусь необхідно отримати ліцензію, а комусь достатньо лише пройти сертифікацією якщо такі вимоги висуваються замовником. Головне, щоб усі етапи були виконані належним чином до участі в держзакупівлях. 

Прискорені процедури - міф 

Окремих «швидких» процедур реєстрації для оборонних компаній не існує. Але вони й не потрібні: за наявності повного пакета документів і їх відповідності реєстрація займає всього кілька днів, незалежно від сектора. 

Самі процедури ліцензування та сертифікації тривають довше й не мають спрощених умов. 

Ліцензування діяльності у сфері оборони 

В Україні діє загальний Закон "Про ліцензування видів господарської діяльності", і саме він регулює ліцензування в оборонному секторі. 

Не вся діяльність в оборонному секторі потребує ліцензії. Але якщо ви працюєте зі зброєю, вибухівкою або спецзасобами - без неї ніяк. Це один з ключових юридичних етапів для виробників, які планують постачати продукцію оборонним структурам. 

Що ліцензується 

Ліцензуванню підлягають такі види діяльності: 

• виробництво, розроблення, ремонт, постачання зброї та боєприпасів;

• робота з вибуховими речовинами;  

• виготовлення або обіг спецзасобів, засобів розвідки та спеціального зняття інформації. 

Юристи наголошують: ліцензійні умови є окремими для кожного виду діяльності. Саме вони містять вимоги до виробничих потужностей, організаційних спроможностей, безпеки тощо.  

Водночас діяльність, пов'язана з програмним забезпеченням, розробкою безпілотників або виробництвом окремих комплектуючих, у більшості випадків не ліцензується. Це часто дає змогу невеликим командам працювати легально без проходження повної ліцензійної процедури. 

Як отримати ліцензію 

1. Підготувати пакет документів, що підтверджує відповідність ліцензійним умовам.  

2. Подати його до відповідного органу ліцензування.  

3. Сплатити збір - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.  

Умови для різних видів діяльності можть відрізнятися, але сама процедура є єдиною та публічною. 

Відповідальність за роботу без ліцензії 

Порушення ліцензійних вимог карається адміністративно. Передбачено штрафи: 

• за діяльність без ліцензії;  

• за недотримання ліцензійних умов;  

• за невиконання вимог органів контролю.  

Розмір штрафів становить від 4 250 до 34 000 грн, залежно від порушення. У разі системних порушень, ліцензію підприємства можуть анулювати. 

Сертифікація продукції та стандартизація 

Якщо отримання ліцензії дає вести відповідну діяльність, то сертифікація підтверджує якість і відповідність продукції стандартам. 

Сертифікація: підтвердження якості 

Сертифікація - це процедура, яка засвідчує, що ваша продукція відповідає встановленим державним або міжнародним стандартам.  

Сертифікація не є обов'язковою вимогою для самого виробництва продукції. Проте на етапі постачання товарів до війська або іншим державним замовникам діє чітка система підтвердження та контролю якості. 

Щоб пройти сертифікацію, виробнику потрібно: 

1. Провести випробування продукції в акредитованих лабораторіях. 
2. Отримати сертифікати відповідності ДСТУ, якщо вони існують для вашого виду продукції.  

• Наприклад, для бронежилетів діє ДСТУ 8782:2018. 

Окремим питанням є наявність технічних умов на продукт. Це не сертифікат якості, але це базовий документ для проходження процедур, зокрема контролю якості. 

Отже найперше необхідно розробити власні технічні умови (ТУ) та зареєструвати їх у Мінекономіки.  

Технічні умови (ТУ) - це нормативний документ, який визначає: 

• технічні вимоги до продукції, процесу чи послуги;  

• процедури перевірки відповідності цим вимогам.  

Інформація про реєстрацію технічних умов доступна на сайті Мінекономіки. 

Контроль якості у закупівлях 

Весь процес постачання товарів, робіт і послуг оборонного призначення перебуває під контролем державного замовника. Для цього діють спеціальні представництва, які здійснюють постійний нагляд і взаємодію з виконавцями контрактів. 

Кодифікація: інтеграція у військову систему НАТО 

Кодифікація - це процедура визначення, що виріб відповідає встановленим стандартам НАТО для оборонних товарів, і присвоєння йому номенклатурного номера НАТО (NSN).  

Цей номер дозволяє: 

• інтегрувати виріб в екосистему озброєння;  

• забезпечити його сумісність з іншими зразками; 

• підтвердити технічні характеристики та якісні вимоги.  

Кодифікація є обов'язковою при постачанні більшості виробів до війська, окрім: 

• безпілотних систем,  

• комплексів РЕР/РЕБ, для яких передбачено спрощений порядок.  

Основні державні стандарти, які застосовуються під час підготовки до кодифікації (зокрема при розробці технічних умов): 

• ДСТУ ГОСТ 2.610:2006 - Етапи розроблення та постановки продукції на виробництво  

• ДСТУ 3321:2003 - Система розроблення та поставлення продукції на виробництво 

Детальні інструкції щодо кодифікації та присвоєння NSN - на офіційному порталі кодифікації Міноборони. 

Спрощення для БПЛА та РЕР/РЕБ 

Для безпілотних систем і засобів РЕР/РЕБ діє спрощений порядок постачання без обов'язкової кодифікації.  

На практиці, втім, замовники часто все одно вимагають її проходження. 

У межах спрощеної процедури допускається сертифікація відповідності стандартам, яку може видати сам виконавець контракту. Проте державні замовники рідко використовують цей механізм. 

Доступ до державної таємниці 

Деякі оборонні контракти передбачають роботу з інформацією, яка становить державну таємницю. У такому разі закупівля проводиться в закритому режимі, а виконавець має отримати допуск СБУ. 

Для цього потрібно: 

• відповідати вимогам щодо технічного, документального й організаційного захисту інформації;  

• пройти перевірку СБУ;  

• оформити відповідні документи згідно з чинним законодавством.  

Це особливо актуально для компаній, які працюють з новими технологіями озброєння, спеціальними розробками чи системами зв'язку. 

Відповідальність та інтелектуальна власність 

У виробництві для сектору оборони важливо розуміти не лише правила допуску до ринку, а й юридичну відповідальність за якість та правовий статус розробок. 

Відповідальність за якість продукції 

Відповідальність за порушення умов постачання оборонної продукції визначається: 

1. Безпосередньо контрактом між сторонами - через штрафні санкції та інші зобов'язання;  

2. Законом, якщо йдеться про порушення, що завдали шкоди майну, життю чи здоров'ю.  

На практиці це звичайні штрафні санкції. Окремої статті у Кримінальному кодексі за “постачання неякісної продукції” немає. Але, якщо такі дії були умисними або призвели до шкоди людям, майну чи національній безпеці - кваліфікація відбувається за іншими статтями Кримінального кодексу України, які стосуються:

• завдання шкоди життю та здоров'ю людей,  

• знищення або пошкодження майна,  

• посягання на національну безпеку тощо.  

Інтелектуальна власнсть в оборонній сфері 

Об'єкти інтелектуальної власності в оборонній сфері охороняються за тими ж правилами, що й цивільні продукти. 
Водночас якщо розробка містить державну таємницю, її використання та передача прав обмежуються. 

Наприклад, під час реєстрації винаходу або корисної моделі у УкрНОІВІ (національний орган інтелектуальної власності) проводиться державна експертиза. Якщо експерти визначають, що виріб містить відомості, які становлять державну таємницю: 

• застосовується Закон України "Про державну таємницю";  

• виключні майнові права на винахід обмежуються законом та рішеннями Державного експерта з питань таємниць;  

• передача патенту третім особам або укладання ліцензійних договорів можлива лише за погодженням з Державним експертом. 

Аналогічний підхід діє в більшості юрисдикцій, зокрема в США та ЄС, де військові винаходи проходять реєстрацію з урахуванням режиму секретності, а їх використання контролюється державними органами. 

Державні закупівлі та контракти 

Офіційна робота з державою - ключовий канал реалізації продукції для більшості виробників. Українське законодавство дозволяє працювати як через відкриті тендери, так і через прямі контракти, особливо у воєнний час. 

Як працюють оборонні закупівлі під час війни 

Для загальних процедур діє Закон "Про публічні закупівлі" з сообливостями застосування під час воєнного стану, ідля закупівель оборонних товарів, робіт і послуг діє Закон України "Про оборонні закупівлі".  
Більшість контрактів укладається через систему Prozorro, однак для нагальних потреб оборони дозволені прямі договори без тендерів - за умови належного обґрунтування з боку замовника та сукупності певних умов щодо закупівлі. 

Деталі щодо закупівель та процедур, які їм передують, можна вивчити на сайті Агенції оборонних закупівель.  

Як стати постачальником для ЗСУ 

Є кілька механізмів участі в закупівлях: 

1. Закриті закупівлі - для товарів, що становлять держтаємницю.  

2. Торги з обмеженою участю - класична процедура з кваліфікацією учасників.  

3. Спрощені торги у Prozorro - для більшості товарів під час війни.  

Порогові суми: 

• від 200 тис. грн - товари та послуги; 

• від 1,5 млн грн - роботи. 

Закупівлі нижче порогів можуть проводитись без Prozorro. Також закупівлі, що стосуються державної таємниці, озброєння, військової техніки, боєприпасів, їх ремонту чи фортифікаційних споруд, здійснюються без Prozorro - за закритими процедурами чи прямими договорами. 

Prozorro vs прямі контракти 

• Prozorro - основний механізм для відкритих закупівель.  

• Прямі договори укладаються, якщо спрощена закупівля не відбулася або є підстави, визначені постановою КМУ №1178. 

Таким чином, у виробників є два реальні шляхи: участь у Prozorro або прямі договори з військовими частинами чи державними закупівельними організаціями (АО, ДОТЗ). 

Умови контрактів з державою 

Державні контракти мають кілька особливостей: 

Аванси та оплата 

Авансування допускається законом, але його розмір і порядок визначає конкретний замовник. 

Це залежить від: 

• типу продукції (чи належить вона до оборонної); 

• джерел фінансування (бюджет, благодійні кошти тощо); 

• умов контракту. 

На практиці оплата може відтерміновуватись, оскільки фінансування здійснюється з бюджетних коштів, а їх наявність не завжди можна передбачити або гарантувати.  

Зміни до договору 

Після укладення державного контракту вносити зміни складно - лише на підставах, прямо передбачених законом (наприклад, зменшення обсягів закуіпвлі, зміни ціни в межах 10%, зміна податків, продовження строку договору та ін. ).  

Контроль якості 

Державні представництва здійснюють постійний нагляд за якістю, комплектністю, технічними характеристиками й термінами постачання. 

Конфіденційність 

Багато контрактів мають обмежений доступ і не є публічними - особливо ті, що стосуються оборонного замовлення або містять інформацію, пов'язану з державною таємницею.  

Тобто, в цілому державні контракти не відрізняються кардинально від контрактів у приватному секторі, за винятком питань оплати та відповідальності замовників. Адже фінансування здійснюється не власним коштом, а бюджетним, наявність якого важко передбачити та гарантувати. 

Безоплатна передача 

Частина постачань до війська здійснюється поза системою державних закупівель - у формі безоплатної передачі. 
Такі поставки можливі у двох основних форматах: 

Тристоронній договір 

Застосовується, коли у постачанні бере участь третя сторона, яка фінансує закупівлю - наприклад, благодійний фонд чи орган місцевого самоврядування. 

У такому випадку: 

• постачальник - виробник; 

• оплату здійснює благодійник або місцева влада; 

• військова частина - лише отримувач продукції.  

Двостороння безоплатна передача 

Якщо виробник самостійно безоплатно передає продукцію Силам оборони, укладається двосторонній договір або акт приймання-передання між: 

• виробником; 

• військовою частиною (отримувачем). 

У цьому випадку оплата відсутня, а документ лише фіксує факт передачі продукції й відповідальних осіб. 

Обидва формати - швидкі способи постачання продукції у військо та широко застосовуються.  
Головне - щоб передача була документально оформлена: це потрібно і для підтвердження виробничої діяльності постачальника, звітності благодійника та обліку у віськовій частині. 

Податкові пільги та державна підтримка 

Паралельно з загальними правилами оподаткування держава запровадила пільгові режими, покликані спростити імпорт та виробництво критично важливих товарів. 

Звільнення від ПДВ та мита 

Податкові пільги в оборонному секторі діють лише за чітко визначеними правилами - як щодо категорій товарів, так і щодо кола отримувачів. 

Згідно з Податковим кодексом України, від оподаткування ПДВ звільняються операції з: 

• ввезення на митну територію України; 

• постачання на митній території України 

товарів, кінцевими отримувачами яких (відповідно до сертифіката кінцевого споживача або умов договору) визначені: 

• правоохоронні органи;  

• Міністерство оборони України;  

• Збройні Сили України;  

• інші військові формування;  

• добровольчі формування територіальних громад; 

• інші суб'єкти, які здійснюють боротьбу з тероризмом або беруть участь у забезпеченні національної безпеки й оборони;

• підприємства - виконавці чи співвиконавці державних оборонних контрактів.  

Щодо самих товарів, то звільнення застосовується, якщо вони належать до відповідних категорій, товарних позицій та підкатегорій за УКТ ЗЕД. 

Інші податкові стимули 

Крім звільнення від ПДВ і мита, передбачені й інші пільги: 

• Звільнення від земельного податку - актуальне для великих виробників, які володіють або користуються значними земельними ділянками. 

• Режим Defence City (майбутній) - передбачає пільги з податку на прибуток (у разі реінвестування), податку на нерухомість, екологічного податку та спрощення митних процедур. Наразі режим не запущений і орієнтований на вузьке коло існуючих великих виробників, а не нових гравців ринку. 

• Гранти та державні програми підтримки  

Податковий контроль та фінмоніторинг 

Операції у сфері оборони віднесені до зони підвищеного ризику для фінансового моніторингу через численні випадки зловживань. Тому варто очікувати посиленого контролю з боку:

• Державної податкової служби, 

• Державної митної служби, 

• Держфінмоніторингу, 

• банківських установ.  

Податковий кодекс не виокремлює оборонну продукцію як окремий об'єкт перевірки, але бюджетні кошти підлягають особливо жорсткому контролю за цільовим і ефективним використанням. 
(Бюджетний кодекс України). 

Як убезпечитися бізнесу 

Щоб уникнути блокування податкових накладних чи банківських платежів, підприємству варто мати «в запасі» повний пакет документів, які підтверджують реальність операцій: 

• договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні; 

• сертифікати кінцевого споживача; 

• митні декларації; 

• підтвердження відповідності товару пільговим категоріям УКТ ЗЕД; 

• документи про участь у державному контракті або як співвиконавець.  

Варто враховувати, що податкові пільги мають високий пріоритет для перевірки, а їх застосування завжди оцінюється індивідуально з урахуванням конкретних обставин кожного підприємства. 

Експортний контроль та міжнародні передачі 

Загальні правила 

В Україні, як і в ЄС та США, діє загальний підхід до контролю за переміщенням оборонних товарів. 

Основним нормативним актом в Україні є Закон України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання". 
Він визначає: 

• базові умови та процедури імпорту та експорту таких товарів; 

• порядок дій для українських та іноземних суб'єктів; 

• вимоги до документів і дозвільних механізмів.  

Детальний порядок імпорту та експорту регулюють постанови Кабінету Міністрів України, які деталізують перелік та процедури для: 

• товарів військового призначення;  

• товарів подвійного використання. 

Основним органом, який видає дозволи та надає висновки, є Державна служба експортного контролю України (ДСЕК). 

Процедури чітко описані, а переліки документів максимально наближені до практик ЄС - а в деяких випадках навіть спрощені. Водночас в Україні немає такої деталізації трансферу технологій, як в США чи Великі Британії, чи в окремих країнах ЄС, що з одного боку і не сильно регалментує цей процес, а з іншого при вдсутності регулювання надає багато дискреції контролюючим органам.  

Спрощення під час воєнного стану 

На період дії воєнного стану для імпорту певного широкого переліку товарів діє спрощена процедура: 
ввезення здійснюється без проходження стандартних дозвільних процедур у ДСЕК. 
Це стосується великого списку оборонних товарів, серед іншого,захисного спорядження, бронежилетів, касок, комплектуючих тощо. 

Відповідальність за порушення 

Порушення правил переміщення таких товарів тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. 

Адміністративна відповідальність 

Штрафи за порушення порядку переміщення - від 1 700 грн до 17 000 грн, або від 100 % до 150 % вартості товару, який став об'єктом порушення. 

За подання недостовірних документів та звітності: 

• для громадян - від 255 до 340 грн; 

• для посадових осіб юросіб - від 340 до 850 грн. 

Кримінальна відповідальність 

Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, кваліфікується за Кримінальним кодексом України, ст. 333: 

• Порушення без особливих умов - штраф від 34 000 до 85 000 грн, або обмеження/позбавлення волі на строк до 3 років, з можливим позбавленням права обіймати посади чи здійснювати певну діяльність.  

• Повторне або організованою групою - обмеження чи позбавлення волі до 5 років, із позбавленням права обіймати посади чи здійснювати діяльність до 3 років. 

Статус критично важливого підприємства та бронювання 

Для забезпечення безперервної роботи виробництва підприємства можуть отримати статус критично важливих і бронювати працівників від мобілізації. 

Хто надає статус 

Наразі статус критично важливого для оборонних підприємств надають: 

• Міністерство оборони України (МОУ) - для виробників оборонної продукції;  

• Міністерство цифрової трансформації (Мінцифра) - для підприємств, діяльність яких пов'язана з IT, зокрема розробкою програмного забезпечення та БПЛА. 

Кожне з міністерств застосовує власні критерії. МОУ, зокрема, використовує попередні критерії, затверджені колишнім Міністерством стратегічних галузей промисловості. 

Основні умови отримання статусу 

Ключові критерії для визнання підприємства критично важливим:

• Наявність договорів та реальних задокументованих поставок продукції чи послуг для Сил оборони - напряму або через третіх осіб (наприклад, благодійні фонди). 

• Для підприємств, які подаються через МОУ:  

- оборонне виробництво має становити понад 50 % діяльності компанії;  

- це повинен бути основний або один з основних видів діяльності.  

Бронювання працівників 

Процедура бронювання регулюється тією ж постановою №76 та має низку вимог: 

1. Працівники повинні бути офіційно працевлаштовані.  

2. Їхня заробітна плата має становити не менше 20 000 грн.  

3. Необхідно мати актуальні військово-облікові документи.  

Якщо статус критичного підприємства надано Мінцифрою, діє квота - можна забронювати до 50 % військовозобов'язаних працівників. 

Строк дії бронювання збігається зі строком статусу критичного підприємства: 

• до 1 року максимум, або 

• на період дії відповідного договору постачання.  

На практиці статус зазвичай надається на 1 рік. 

Детальні умови та порядок визначені в постанові КМУ №76 від 27.01.2023, яка регламентує бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану. 

Процес бронювання 

Процедура є доволі простою та швидкою. 
У разі коректної роботи системи дані про бронювання відображаються у реєстрах протягом 24 годин після подання документів. 

Подати заявку можна через: 

• портал “Дія”, якщо статус надає Мінцифра;

• або напряму через МОУ - для підприємств оборонного виробництва.

Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.