|
Попри активне поширення криптовалют в Україні, їх правовий статус залишається невизначеним. Ухвалений у 2022 році Закон «Про віртуальні активи» не набрав чинності, тож саме суди фактично формують первинну доктрину та розв'язують практичні питання, пов'язані з обігом криптоактивів.
Речовий доказ
Одним із перших напрямів, де почала формуватися практика щодо криптовалют, стали кримінальні провадження. Суди стикнулися із необхідністю визначення статусу віртуальних активів зокрема, як речових доказів.
Навіть за відсутності спеціального закону слідчі судді визнають криптовалюту об'єктом права власності. Так, у справі № 757/10299/25-к прокурор просив накласти арешт на віртуальні активи, розміщені на акаунтах однієї з міжнародних криптовалютних бірж, та заблокувати доступ до них, щоб забезпечити збереження речових доказів. Суд погодився з доводами сторони обвинувачення, визнавши, що криптовалюта, яка зберігається на біржовому акаунті, може вважатися речовим доказом у кримінальному провадженні. З огляду на ризики перешкоджання розслідуванню, слідчий суддя клопотання задовольнив (ухвала Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2025).
Інший підхід продемонстрував цей же суд у справі № 757/5200/25-к. Адвокат просив скасувати арешт, накладений на віртуальні активи, що обліковувалися на рахунках криптовалютної біржі. Суддя задовольнив це клопотання, дійшовши висновку, що криптовалюта не відповідає ознакам речового доказу, визначеним статтею 98 КПК (була знаряддям вчинення злочину, зберегла на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). Адже кошти, що зберігаються на криптогаманці, не є індивідуалізованими матеріальними об'єктами, а тому накладення арешту не узгоджується з метою збереження речових доказів. Їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні (ухвала Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2025).
Дійсно, речовими доказами згідно КПК є саме матеріальні об'єкти, тоді як віртуальний актив є нематеріальним благом. Водночас, згадка у ч. 10 ст. 170 КПК про можливість арешту віртуальних активів не означає, що цей арешт може застосовуватися для збереження речових доказів.
Арешт і конфіскація
Суди визнають криптовалюту майном, яке може бути конфісковане або повернуте потерпілому.
У справі № 296/5381/25 слідчий суддя наклав арешт на кошти у вигляді криптовалюти, розміщені на рахунках міжнародної біржі, заборонивши розпоряджатися ними, відчужувати та користуватися. Підставою стали норми ст. 170 КПК, які передбачають можливість арешту майна з метою забезпечення конфіскації як виду покарання. Таким рішенням суд фактично прирівняв криптовалюту до іншого майна, що підлягає вилученню в дохід держави (ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 20.05.2025).
Цікавий підхід продемонстрували Дарницький районний суд м. Києва (ухвала від 24.10.2024 у справі № 753/20849/24) та Новобаварський районний суд м. Харкова (ухвала від 13.05.2025 у справі № 639/3267/25). В обох випадках розслідувалися шахрайські дії, у результаті яких потерпілі втратили криптоактиви. Слідчі просили накласти арешт не лише для збереження активів, а й для їх повернення власникам.
Суди погодилися зі стороною обвинувачення, зобов'язавши операторів біржових платформ забезпечити повернення або перевипуск віртуальних активів на користь потерпілих. У мотивувальних частинах зазначено, що арешт криптовалютних рахунків сам по собі не гарантує збереження активів через технічні особливості блокчейну та можливість доступу третіх осіб.
Такий підхід свідчить про формування нової практики: українські суди дедалі частіше ухвалюють процесуальні рішення, які передбачають пряме втручання у діяльність криптобірж, зобов'язуючи їх здійснювати технічні дії щодо активів. Це безпрецедентне для національної правової системи явище фактично створює новий механізм реституції у цифровому середовищі.
Хочете збільшити шанси на успіх в суді? Спробуйте нову LIGA360! Пошук подібних рішень, АІ-прогнозування, експертні роз?яснення та інші інноваційні можливості. AI-чат у судових рішеннях дозволяє вам поставити документу пряме запитання (наприклад, “Які докази суд визнав ключовими?”, “Чому відхилили аргументи відповідача?”) і отримати точну відповідь без вичитування сотень сторінок. Замовте презентацію прямо зараз.
Предмет злочину
У кримінальних провадженнях криптовалюта дедалі частіше розглядається не лише як засіб розрахунків, а й як безпосередній предмет злочину - зокрема, у справах про фінансові злочини та легалізацію доходів.
У справі № 757/35628/25-к Печерський районний суд м. Києва затвердив угоду про визнання винуватості та визнав винною особу, яка через популярний месенджер організувала нелегальну схему обміну криптовалют без ліцензії Національного банку України. Вона здійснювала операції з введення, виведення та обміну електронних коштів, отримуючи на власний криптогаманець оплату від клієнтів. «Прибуток» був надалі також обміняний, що стало підставою для кваліфікації дій як легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом.
Цей вирок від 11.09.2025 став першим публічним рішенням, у якому криптовалюта виступила не лише контекстом злочину, а його безпосереднім предметом. Суд визнав, що операції з криптоактивами, проведені без відповідних дозволів або з метою приховування джерел походження коштів, підпадають під дію чинного кримінального законодавства.
Таким чином, було продемонстровано, що відсутність спеціального регулювання не створює «сірої зони»: норми, які передбачають відповідальність за незаконні фінансові операції та легалізацію доходів, однаково застосовуються і до операцій із віртуальними активами.
Сімейні спори
Якщо у кримінальних провадженнях формується підхід до криптовалюти як до предмета злочину, то у цивільних і сімейних справах суди розглядають її як об'єкт права власності. Одним із нових напрямів судової практики стає поділ активів між подружжям.
У справі № 953/4882/23 Київський районний суд м. Харкова розглядав позов про поділ майна, підставою для якого стала е-декларація відповідача із зазначенням біткоїнів. Відповідач визнав факт придбання криптоактивів у шлюбі, проте стверджував, що зробив це за власні кошти, накопичені до одруження. Суди обох інстанцій підтримали цю позицію, встановивши, що особисті грошові заощадження відповідача зменшилися на суму, співмірну з вартістю придбаних біткоїнів, тоді як фінансове становище позивачки не змінилося. Це дало підстави спростувати презумпцію спільності майна та визнати активи особистою власністю відповідача (рішення від 06.09.2023).
Дніпровський районний суд м. Києва розглядає позов про поділ майна подружжя, до складу якого входить криптовалюта на суму близько 50 млн грн. Тут сам факт відкриття справи №755/16260/25 (ухвала від 03.10.2025) засвідчує, що криптовалюта вже стала повноправним елементом судових спорів про спільне майно.
***
Отже, позиції судів демонструють кілька помітних тенденцій.
По-перше, практика арешту криптовалют продовжує розвиватися й часто відображає баланс між інтересами держави та правами власників активів. У різних справах криптовалюта визнається то речовим доказом, то нематеріальним благом, що потребує особливої зваженості у правовій аргументації.
По-друге, операції з криптоактивами можуть бути предметом злочину: обмін без ліцензії, легалізація доходів, шахрайство чи незаконне заволодіння кваліфікуються в межах чинних норм Кримінального кодексу.
По-третє, суди поступово визнають криптовалюту повноправним елементом майнових відносин. Поділ цифрового майна у сімейних спорах, можливість стягнення боргів чи спадкування таких активів - це нові виклики, які вимагатимуть комплексного підходу та спеціальних знань не лише у праві, а й у технології блокчейну.
Отже, судова практика виконує роль своєрідної «правової лабораторії», у якій формується доктрина застосування норм до відносин у сфері віртуальних активів - до моменту, коли почне діяти повноцінна нормативна база.
Як знайти подібні судові рішення в один клік? Нова LIGA360 миттєво аналізує мільйони судових справ і обирає кейси саме для вас! А ще ви знайдете все пов'язане законодавство та аналітику від експертів. Замовте презентацію прямо сьогодні.
