Ще кілька років тому комплаєнс для більшості бізнесів виглядав як формальність. Політики, кодекси, внутрішні правила створювалися для перевірок або «про всяк випадок» і майже не впливали на реальні управлінські рішення. Вони створювали відчуття захищеності, але не захищали бізнес у момент, коли ризик ставав реальним. У 2026 році ця модель остаточно перестає працювати. Причина проста і водночас жорстка: регулятори, банки, європейські партнери та правоохоронні органи більше не оцінюють наявність документів. Вони оцінюють, чи здатна компанія реально контролювати ризики і чи може вона це довести.
Саме тому комплаєнс перестає бути внутрішньою формальністю і стає елементом бізнес-безпеки. На практиці ризик виникає не тоді, коли в компанії відсутні політики, а тоді, коли вона не може пояснити логіку своїх операцій, походження грошових коштів, ділову мету транзакцій і порядок ухвалення управлінських рішень. У цей момент ризик дуже швидко переходить з управлінської площини у кримінально-правову. І для бізнесу найбільш руйнівним є навіть не вирок суду, а заходи забезпечення кримінального провадження. Арешт грошових коштів, що обліковуються на рахунках, обмеження розпорядження активами або корпоративними правами фактично паралізують діяльність компанії задовго до того, як справа доходить до розгляду по суті. Саме тому питання комплаєнсу дедалі частіше виникає не на етапі стратегічного планування, а тоді, коли бізнес уже змушений реагувати на кризу.
Отримай комплексну інформацію щодо ризиків роботи з контрагентами - у новій LIGA360. Перевіряй 28 ризик-факторів, повне досьє, структуру власності, податкову, судову інформацію, активи та власність, медіаактивність. Замов персональну презентацію менеджера сьогодні.
Окремим тригером ризиків є фінансовий моніторинг. Навіть компанії, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, щоденно проходять оцінку через банки. Банки зобов'язані перевіряти походження коштів, оцінювати ризик клієнта і його контрагентів та зупиняти операції до моменту отримання підтверджень. У європейських банках цей підхід реалізується максимально жорстко. За відсутності зрозумілої структури операцій і документованої позиції щодо ризиків бізнес стикається із зупиненням платежів, припиненням обслуговування або блокуванням грошових коштів на рахунках у банках ЄС. І тут уже не працюють усні пояснення менеджменту. Потрібна системна, юридично вибудувана позиція.
Паралельно комплаєнс стає критичною умовою збереження міжнародних контрактів. У 2026 році його відсутність дедалі частіше призводить не лише до відмови європейських партнерів від початку співпраці, а й до розірвання чинних договорів, припинення поставок, виключення компаній з ланцюгів постачання і блокування грошових коштів на європейських рахунках. Для європейських компаній це не питання вибору. Це питання дотримання обов'язкових правил, які прямо забороняють співпрацю з контрагентами, щодо яких неможливо довести належний контроль ризиків.
Цей підхід закріплений у європейському регулюванні. У 2024 році була ухвалена Директива ЄС про корпоративну належну обачність щодо сталого розвитку. Вона набрала чинності у 2024 році та застосовується поетапно з 2027 року. Директива зобов'язує великі європейські компанії ідентифікувати та мінімізувати ризики не лише у власній діяльності, а й у всьому ланцюгу постачання. Для українського бізнесу це означає, що навіть без прямого поширення директиви на нього, він стає об'єктом перевірок через своїх європейських партнерів. За відсутності комплаєнсу європейська компанія просто не має права продовжувати співпрацю.
LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію
Окремий пласт ризиків формує використання автоматизованих рішень і штучного інтелекту. У 2024 році Європейський Союз ухвалив Регламент про штучний інтелект, який починає повноцінно застосовуватись з серпня 2026 року. Це регламент прямої дії, який має екстериторіальний характер. Він поширюється і на компанії поза межами ЄС, якщо їхні AI-рішення використовуються у Європі, впливають на осіб у ЄС або є частиною європейських ланцюгів постачання. Для бізнесу це означає конкретні ризики. Автоматизований скоринг контрагентів, системи ціноутворення, алгоритми відбору персоналу або внутрішні аналітичні моделі без юридичного контролю можуть стати підставою для претензій, санкцій або розірвання контрактів. У цій логіці відповідальність за рішення, ухвалені алгоритмами, нестиме бізнес і його менеджмент.
У цих умовах ключовим стає питання, що саме регулятори, банки і партнери вважають працюючим комплаєнсом. Йдеться не про наявність політик, а про регулярну оцінку ризиків, контроль критичних операцій, фіксацію управлінських рішень, внутрішні перевірки та здатність компанії швидко реагувати на відхилення. Саме ці елементи оцінюються при фінансовому моніторингу, банківських перевірках і міжнародному due diligence.
Практика показує, що спроби закрити ці питання виключно внутрішніми ресурсами часто призводять до запізнілої реакції. Бізнес бачить проблему тоді, коли вона вже стала предметом перевірки або розслідування. Саме тому у 2026 році передача контролю комплаєнс-ризиків професійним юридичним фірмам перестає бути винятком і стає раціональним управлінським рішенням. Йдеться не про перекладання відповідальності, а про створення незалежного контуру контролю, який дозволяє побачити ризик раніше, ніж він стане публічним. Саме з цієї логіки ми в юридичній компанії PROCTOR активно впроваджуємо і супроводжуємо комплаєнс-системи для наших клієнтів. Переважно це великі виробничі підприємства, машинобудівні компанії, бізнеси легкої промисловості та дистрибуції, які системно співпрацюють з країнами Європейського Союзу. Для цих компаній передача контролю комплаєнс-ризиків зовнішній юридичній команді означає не втрату управління, а його посилення. Бізнес зберігає операційну свободу, водночас маючи структурований, задокументований і професійно контрольований контур ризиків.
У цій точці важливо розуміти межу. Поки ризик перебуває на стадії внутрішнього контролю, компанія здатна ним управляти. Коли ж виникають блокування коштів, розірвання міжнародних контрактів або кримінально-правові заходи, комплаєнс перетворюється вже не на інструмент запобігання, а на кризовий захист. Саме тому питання комплаєнсу у 2026 році є питанням часу, а не вибору.
В українських реаліях комплаєнс безпосередньо пов'язаний із кримінально-правовою безпекою бізнесу, арештом грошових коштів на рахунках, фінансовим моніторингом, податковими та санкційними ризиками, відмовами європейських партнерів від співпраці та блокуванням коштів у банках ЄС. Передача контролю цих ризиків професійним юридичним радникам дозволяє бізнесу залишатися керованим у середовищі, де помилка коштує надто дорого.
