У час, коли використання штучного інтелекту («ШІ») є невід'ємною частиною робочого, освітнього і навіть творчого процесу людини, значної актуальності набуває питання правового врегулювання відносин щодо виникнення прав і подальшого розпорядження ними на об'єкти, згенеровані ШІ.
Що являє собою ШІ?
Наразі немає єдиного погодженого визначення ШІ ані на рівні міжнародного договору, ані на рівні конвенції чи подібного документу. Водночас, узагальнено ШІ можна визначити як технологію, яка дозволяє машинним системам (комп'ютерам) імітувати людське навчання, розуміння, вирішення задач, прийняття рішень, автономність та процес творення.
Відповідно до оновленого визначення «системи ШІ», викладеного у ШІ принципах Організації економічного співробітництва та розвитку («ОЕСР»), системою ШІ є машинна система, яка для досягнення явних або неявних цілей, на основі отриманих нею вхідних даних (input), робить висновок як генерувати вихідні результати (outputs), такі як прогнози (predictions), контент (content), рекомендації (recommendations) або рішення (decisions), що можуть впливати на фізичне чи віртуальне середовище. Різні системи ШІ відрізняються рівнем автономності та здатністю до адаптації після впровадження. Схоже визначення дає і ШІ Акт ЄС, де під системою ШІ слід розуміти машинну систему, що розроблена для функціонування із різними рівнями автономності та може проявляти здатність до адаптації після впровадження, і яка, для досягнення явних або неявних цілей, на основі отриманих нею вхідних даних, робить висновок як генерувати вихідний результат, такий як прогноз, контент, рекомендації або рішення, що можуть впливати на фізичне чи віртуальне середовище.
Що ж стосується України, чинне законодавство наразі не містить визначення ШІ або системи ШІ, проте Рекомендації щодо відповідального використання ШІ, розроблені Міністерством цифрової трансформації України спільно з компетентними установами України у сфері цифровізації, штучного інтелекту та інтелектуальної власності, містять визначення «системи ШІ» (подібне до визначення у ШІ Акті ЄС) та «системи генеративного ШІ». Відповідно, системою ШІ є машинна система, яка на основі отриманих вхідних даних робить висновок щодо того, як генерувати результати (як-от прогнозування, генерування контенту, надання рекомендацій або рішень), які можуть впливати на фізичне або віртуальне середовище, а системою генеративного ШІ є різновид систем ШІ, який, використовуючи генеративні моделі, здатен генерувати новий, унікальний контент (тексти, зображення, аудіо- та відеоматеріали).
Об'єкти, згенеровані ШІ
Як було зазначено вище, система ШІ на основі отриманих нею вхідних даних, робить висновок як генерувати вихідний результат (прогноз, контент, рекомендації або рішення). Після того, як такий результат було згенеровано, наступним виникає питання: чи може він отримати правовий захист, зокрема, в Україні?
Цивільний кодекс України («ЦКУ») визначає об'єктами цивільних прав речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Відповідно, ЦКУ не дає відповіді на питання щодо сутності об'єктів, згенерованих ШІ, тому що у часи прийняття ЦКУ парадигма цивільного права не включала у себе положення, які би враховували визначення та особливості відносин щодо таких об'єктів.
Наразі законодавство України в цілому, не містить критеріїв визначення об'єктів, згенерованих ШІ. Проте, Україна одна із перших держав, яка для усунення цієї прогалини почала на законодавчому рівні робити перші кроки до врегулювання правових відносин щодо таких об'єктів.
Таким чином, до нового Закону України «Про авторське право і суміжні права» («Закон про авторське право») було включено положення про право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об'єкти, згенеровані комп'ютерною програмою. Відповідно до статті 33 Закону про авторське право неоригінальним об'єктом, згенерованим комп'ютерною програмою, є об'єкт, що відрізняється від існуючих подібних об'єктів та утворений у результаті функціонування комп'ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об'єкта. Водночас, твори, створені фізичними особами з використанням комп'ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об'єктами, згенерованими комп'ютерною програмою (твори, які людина створила за допомогою комп'ютерних технологій, в тому числі, комп'ютерних програм, як виду комп'ютерних технологій, будуть вважатися об'єктами авторського права, за умови їх відповідності чинному визначенню твору). Закон прямо не зазначає, які саме об'єкти можуть бути згенеровані комп'ютерною програмою, тому враховуючи контекст самого закону, можна зробити висновок, що це стосується об'єктів, які за своєю об'єктивною формою подібні до об'єктів авторського права (творів), якби вони були створені людиною.
Штучний інтелект - це вже зона регуляторної відповідальності. LIGA360 пояснює, коли ШІ стає правовим ризиком. Підключайтесь.
Варто зауважити, що неоригінальні об'єкти, згенеровані комп'ютерною програмою, у правовому розумінні не є тотожними об'єктам права інтелектуальної власності, створеним людиною. Різниця полягає, зокрема, у термінології щодо процесу утворення цих об'єктів: неоригінальні об'єкти, «генеруються», у той час як, зокрема, об'єкти авторського права, «створюються». Це пов'язано із розумінням терміну «генерація/генерування» як такого, що відноситься до більш автоматичного, повторюваного процесу, який не є оригінальним, а «створення» характеризується наявністю інтелектуальної та/або творчої складової, притаманної людині. Нагадаємо, за Законом про авторське право комп'ютерна програма не може визнаватися автором - автором відповідно до цього закону може бути лише фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір.
Відповідно до Закону про авторське право комп'ютерною програмою є набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату, виражені у вихідному або об'єктному кодах. Закон про авторське право прямо не згадує ШІ як інструмент, який самостійно генерує неоригінальні об'єкти, проте, у згаданих вище Рекомендаціях щодо відповідального використання ШІ підтверджується думка, що стаття 33 Закону про авторське право розповсюджується і на об'єкти, згенеровані ШІ: «регулювання, передбачене для випадків генерування об'єктів комп'ютерними програмами, може застосовуватись до AI-outputs [об'єктів, що згенерований у результаті функціонування системи ШІ (на основі AI-input та закладених алгоритмів) без безпосередньої участі людини в утворенні цього об'єкта]».
Підтвердженням думки, що об'єкти, згенеровані ШІ не є оригінальними, також є те, що багато науковців не вважають сучасні системи ШІ інтелектуальними або творчими через те, що вони не є адаптивним і не мають справжнього розуміння світу. Їх прогнози залежать від та обмежені якістю їх моделі та даних. Наприклад, сучасні системи ШІ не здатні «зрозуміти», що їх дані обмежені, неповні або викривлені, вони не виходять за межі своїх можливостей, у той час як людині, за своєю суттю, притаманні усвідомлення навколишнього світу, пошук шляхів, у тому числі нових, вирішення тої чи іншої проблеми або питання, мотивація, прагнення до вдосконалення, що є прикладами справжньої інтелектуальної та творчої діяльності.
Правова охорона неоригінальних об'єктів, згенерованих ШІ
Технології та можливості ШІ стрімко змінюються та розвиваються, і поточне законодавство не встигає адаптуватися до дійсного стану речей і запропонувати актуальне регулювання. Незважаючи на передову роль України у процесі правового формування підходів до регулювання відносин, які стосуються ШІ, лише невелика частина дійсно існуючих відносин знайшла своє відображення у чинному законодавстві. Серед об'єктів, які потенційно можуть бути згенеровані ШІ, наразі в Україні правовий захист отримали неоригінальні об'єкти, подібні до творів, у межах дії Закону про авторське право, у вигляді права особливого роду (sui generis).
Кому ж тоді належить право особливого роду (sui generis) на такі неоригінальні об'єкти? Відповідно до Закону про авторське право суб'єктами права особливого роду (sui generis) щодо неоригінальних об'єктів, згенерованих комп'ютерною програмою, можуть бути особи:
яким належать майнові права на комп'ютерну програму - автори такої комп'ютерної програми, їх спадкоємці, особи, яким автори чи їх спадкоємці передали (відчужили) майнові права на комп'ютерну програму, або
які мають ліцензійні повноваження на комп'ютерну програму, або
правомірні користувачі комп'ютерної програми.
Право особливого роду (sui generis) за своєю суттю є майновим правом. Зауважимо, що в результаті утворення неоригінального об'єкта, згенерованого комп'ютерною програмою, особисті немайнові права не виникають.
Як і щодо творів, обсяг майнових прав суб'єкта права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, включає:
право використовувати такий неоригінальний об'єкт будь-яким способом (способами);
виключне право дозволяти або забороняти його використання іншими особами.
Способами використання неоригінального об'єкту є ті ж самі способи, що визначені і для творів, зокрема:
відтворення;
включення до складеного твору;
включення до іншого твору, крім складеного твору;
розповсюдження примірників неоригінального об'єкту;
імпорт примірників неоригінального об'єкту;
здавання в найм або в позичку примірників неоригінального об'єкту;
публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;
переклад;
переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни неоригінального об'єкту.
Право особливого роду (sui neris) на неоригінальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, виникає внаслідок факту генерування цього об'єкта і починає діяти з моменту його генерування, однак, у цьому положенні закон не уточнює чи генерування є завершеним процесом чи тривалим.
Строк чинності права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, спливає через 25 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому згенеровано неоригінальний об'єкт. Суб'єкти права особливого роду (sui generis), мають право звертатися за захистом своїх прав до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про:
визнання права особливого роду (sui generis);
відновлення становища, яке існувало до порушення;
припинення та/або заборону вчиняти дії, що порушують права особливого роду (sui generis) чи створюють загрозу його порушення;
стягнення винагороди, передбаченої законодавством про авторське право і суміжні права;
відшкодування моральної шкоди;
відшкодування збитків, завданих порушенням права особливого роду (sui generis), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним права особливого роду (sui generis), або стягнення компенсації;
припинення підготовчих дій до порушення права особливого роду (sui generis), у тому числі шляхом призупинення митних процедур, якщо є підстави вважати, що на митну територію України чи з митної території України можуть бути пропущені піратські примірники неоригінальних об'єктів, фонограм, відеограм, засоби обходу технологічного засобу захисту об'єктів права особливого роду (sui generis) тощо;
опублікування за рахунок порушника в засобах масової інформації даних про допущені порушення права особливого роду (sui generis) та судові рішення щодо цих порушень;
вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом права особливого роду (sui generis).
Суб'єкт права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, протягом строку дії права особливого роду (sui generis) має право:
надавати іншим особам дозвіл на використання цього об'єкта будь-якими способами на підставі договору, або
відчужити своє право особливого роду (sui generis) на користь іншої особи в тому ж порядку, що відчужуються права на об'єкти авторського права або об'єкти суміжних прав.
Висновок
Чинне законодавство України вже розпочало робити перші кроки до врегулювання правового статусу об'єктів, згенерованих ШІ, запровадивши право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об'єкти, згенеровані комп'ютерними програмами без безпосередньої участі людини. Однак, ці кроки є лише початком формування комплексної нормативної бази, яка має відповідати стрімкому розвитку технологій ШІ та їх впливу на економіку, інтелектуальний потенціал, творчість і суспільство.
Очевидно, що подальший розвиток законодавства у сфері ШІ є неминучим, і у подальшому слід очікувати змін, що можуть полягати у:
визначенні чітких критеріїв для класифікації об'єктів, згенерованих ШІ, та їх правового статусу;
вдосконаленні механізмів захисту прав суб'єктів права особливого роду (sui generis), зокрема щодо використання, надання у користування, відчуження та захисту прав щодо таких об'єктів;
гармонізації українського законодавства із міжнародними стандартами та підходами, в тому числі врахуванні досвіду ЄС та рекомендацій ОЕСР;
забезпеченні балансу між інтересами розробників, користувачів та суспільства, стимулюючи розвиток інновацій та забезпечуючи захист прав людини.
Подальше вдосконалення нормативної бази, поширення правового захисту щодо інших типів об'єктів, згенерованих ШІ, та адаптація законодавства до нових викликів цифрової суспільства дозволить забезпечити правову визначеність, прозорість і ефективний захист інтересів усіх учасників ринку ШІ.
LIGA360 впроваджує іноваційне рішення. Завдяки AI-сервісу "Чат з документом", ви можете ставити запитання та отримувати чіткі відповіді щодо правових текстів (НПА та судових рішень) в режимі чату. Замовте презентацію LIGA360 і переконайтесь, наскільки простим може бути складне.
