Позапланові перевірки Держпраці: кого і як перевіряють під час війни

Попри запроваджений на час воєнного стану мораторій на проведення планових перевірок, у певних випадках Держпраці може здійснювати позапланові заходи. Кого можуть перевіряти під час війни, які саме підстави дозволяють це зробити, що може бути предметом уваги інспекторів?

Підстави для контролю

Всі планові заходи державного нагляду (контролю) в Україні було зупинено на підставі постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2022 № 303. Втім, позапланова перевірка - це винятковий захід державного нагляду, який проводиться поза межами річного плану і лише за чітко визначених у законі умов. І хоча загальний підхід держави сьогодні спрямований на мінімізацію тиску на бізнес, у разі виявлення ознак порушень трудових прав інспектори мають законне право на візит до роботодавця.

Підстави позапланових перевірок визначені у ст. 6 Закону № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Але під час воєнного стану ця норма застосовується лише з урахуванням винятків, передбачених у ст. 16 Закону №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та у п. 2 постанови № 303.

Отже існує чіткий перелік випадків, коли органи Держпраці мають право провести позапланову кадрову перевірку у період воєнного стану.

1. Загроза правам, життю, здоров'ю людини

Перевірка з цієї підстави проводиться за рішенням центральних органів виконавчої влади, які забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п. 2 постанови № 303).

2. Заява працівника або профспілки

За скаргою працівника чи особи, яка не була працевлаштована, або профспілки можуть розпочати позапланову кадрову перевірку у таких випадках:

• перевірка додержання роботодавцем вимог Закону № 2136-IX. Наприклад, щодо незаконності видання наказу про призупинення дії трудового договору (ст. 13), переведення або зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу (ст. 3), ненадання обов'язкової відпустки працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи (ч. 4 ст. 12);

• виявлення неоформлених трудових відносин. Наприклад, робота працівника без укладення трудового договору (заява, наказ, повідомлення податкових органів (ч. 4 ст. 24 КЗпП), або укладення цивільно-правових договорів, щоб приховати трудові відносини, виплата зарплати «в конверті» тощо);

• законність припинення трудових договорів. Наприклад, порушення процедури скорочення посади працівника, або невиплата в день звільнення компенсації за дні невикористаної відпустки (п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 40, ст. 116 КЗпП);

• вчинення мобінгу (цькування) на роботі - нова підстава для позапланової перевірки, яка діє з 1 жовтня 2025 року згідно із Законом № 4352-IX.

Позапланову перевірку за зверненням фізичної особи можна здійснювати, лише якщо є погодження центрального органу Держпраці (п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V).

Порядок подання і розгляду скарг до органів Держпраці визначено у Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах, затвердженому наказом Мінекономіки від 21.06.2024 №15188.

У скарзі обов'язково слід вказати ПІБ заявника, адресу проживання, контактні дані, суть порушення, прохання. Анонімні звернення у Держпраці не розглядаються. Заяву (скаргу) може бути подано:

• у письмовій формі, надіславши на поштову адресу Держпраці або її територіальних органів;

• на електронну пошту zvern@dsp.gov.ua;

• через електронний сервіс шляхом заповнення та надіслання онлайн-форми, доступної на офіційних вебсайтах Держпраці та її територіальних органів;

• безпосередньо звернутися до територіального відділення Держпраці в дні прийому.

Із прийняттям змін до Закону № 2136-IX з 19.07.2022 профспілкам по суті дозволили звертатися зі скаргами, оскільки у ст. 6 Закону № 877-V така можливість відстутня. Раніше були випадки, коли за скаргою профспілки органи Держпраці не розпочинали кадрові перевірки. Зараз профспілка може бути ініціатором звернення про проведення позапланової перевірки щодо порушення трудових прав працівників, які є її членами.

3. Звернення військової адміністрації

Військова адміністрація також може ініціювати перевірку підприємства щодо дотримання трудового законодавства. У воєнний час військові адміністрації опікуються безпекою та правопорядком на відповідних територіях, тому їх подання про порушення трудових прав теж входять до переліку підстав.

Голова військової адміністрації може звернутися до органів Держпраці з поданням, коли ситуація виходить за межі індивідуальної скарги і потребує державного нагляду. Наприклад, коли є загроза правам великої кількості працівників, або масові порушення на одному підприємстві щодо невиплати заробітних плат, масові звільнення тощо.

4. Невиконання припису Держпраці

Нагадаємо, припис - це письмова вимога органу щодо усунення порушень вимог законодавства, яка обов'язкова для виконання у визначені в ній строк (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V. Якщо підприємство не виконало припис органу Держпраці про усунення порушень, виданий після 1 травня 2022 року, то це є самостійною підставою повторного візиту інспекторів із позаплановою перевіркою.

Під час воєнного стану, якщо роботодавець повністю та вчасно виконав припис, усунув порушення, виявлені в межах позапланової перевірки, штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються. Але невиконання припису може бути підставою для притягнення керівника до адміністративної відповідальності.

5. Нещасний випадок чи аварія на виробництві

Коли сталася аварія чи нещасний випадок на виробництві або зафіксовано випадок професійного захворювання працівників, це автоматично тягне за собою позапланову перевірку органами Держпраці. Інспектори з'ясовують обставини та причини інциденту в межах розслідування та перевіряють дотримання правил охорони праці відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабміну від 17.04.2019 № 337.

Інспектор може перевіряти об'єктивність розслідування комісією підприємства; повноту оформлення документів; відповідність оформлення вимог Порядку.

Якщо роботодавець відмовився проводити розслідування, або якщо не склали і не затвердили акт за формою Н-1, або якщо факт інциденту було приховано, посадова особа Держпраці має право видати обов'язковий до виконання припис за формою Н-9, щоб зобов'язати роботодавця провести розслідування та правильно оформити всі матеріали.

6. Доручення Прем'єр-міністра

У разі виявлення системних порушень трудового законодавства у певній сфері або настання надзвичайної події, що негативно впливає на права та безпеку людей, Прем'єр-міністр може видати доручення про перевірку конкретного роботодавця. Така підстава використовується рідко, але вона існує як механізм реагування на масштабні проблеми (наприклад, якщо буде виявлено масові факти використання нелегальної праці на певних підприємствах).

Предмет перевірки

Інспектори Держпраці під час позапланової кадрової перевірки у період воєнного стану можуть перевіряти:

1) оформлення трудових відносин (чи працевлаштований працівник, чи своєчасно видано наказ про прийняття на роботу, зроблено повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником відповідно до порядку, визначеного постановою Кабміну від 17.06.2015 № 413, чи немає прихованих трудових відносин тощо). Перевірка може стосуватися виключного одного працівника, який подав скаргу, і лише в рамках порушення його прав, про які зазначає;

2) законність припинення трудових договорів (процедура звільнення, чи виплачено усі виплати працівнику під час звільнення);

3) дотримання вимог Закону № 2136-IX (облік робочого часу, призупинення, звільнення і т.д.);

4) вчинення мобінгу;

5) дотримання процедур розслідування щодо нещасного випадку або професійного захворювання.

Спільні позапланові перевірки ТЦК та Держпраці

Також необхідно враховувати, що з 23 липня 2025 року в Україні запущено механізм спільних перевірок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та Держпраці щодо контролю ведення військового обліку.

Постановою Кабміну від 16.07.2025 № 892 було внесено відповідні зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою від 30.12.2022 № 1487. Зокрема, розширено склад комісій, які перевіряють ведення військового обліку, до яких увійшли й представники міжрегіональних територіальних органів Держпраці.

Хоча Держпраці не уповноважена безпосередньо контролювати військовий облік, її представники можуть виявляти порушення трудового законодавства, що впливають на облік призовників та військовозобов'язаних. Під час такої перевірки інспектори праці можуть перевірити та встановити порушення, пов'язані із:

• поданням документів під час прийняття працівників на роботу, зокрема військово-облікового документа,

• порядком укладення трудових договорів;

• забезпеченням достовірного обліку виконаної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці;

• неоформленям працівників або підміною трудових відносин договорами цивільно-правового характеру;

• оплатою праці та сплатою ЄСВ;

• дотриманням гарантій мобілізованих;

• документообігом та охороною праці тощо.

Процедура, акт і припис

Закон № 877-V визначено базові процесуальні гарантії для роботодавця під час позапланової перевірки.

По-перше, перед початком перевірки роботодавець має право перевірити наявність у інспектора праці службового посвідчення та отримати копії наказу і направлення на перевірку, ознайомитися з підставами і предметом перевірки. Роботодавець має право бути поінформованим про свої права та обов'язки, бути присутнім під час перевірки, залучити адвоката, фіксувати перебіг перевірки технічними засобами. Також надавати слід лише ті документи та пояснення, які стосуються предмета перевірки.

По-друге, роботодавець має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки у випадках, визначених законом. Це один із процесуальних інструментів захисту у ситуаціях, коли, на думку роботодавця, порушено порядок призначення або проведення позапланового заходу.

По-третє, за результатами позапланової перевірки посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Важливо розуміти, що такий акт не оскаржується, оскільки є документом, який описує та фіксує виявлені під час перевірки обставини і порушення.

По-четверте, якщо під час перевірки виявлено порушення вимог законодавства і є необхідність вжиття заходів реагування, орган державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження або інший розпорядчий документ щодо усунення порушень. Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу контролю до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки. Припис видається та підписується посадовою особою органу Держпраці, яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи, прийняті за результатами перевірки, у тому числі припис, можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду.

Висновки

Отже, хоча під час воєнного стану Держпраці і не проводить планових перевірок, механізм позапланового контролю зберігається.

Роботодавцю важливо розуміти, що така перевірка не є «широким аудитом» бізнесу: вона прив'язана до конкретного тригера (скарга, подання, припис, інцидент тощо) і має обмежений предмет, часто - в межах прав конкретного працівника, який звернувся. На практиці це означає, що найбільші ризики зосереджені у базових точках комплаєнсу: правильне оформлення трудових відносин (накази, повідомлення за порядком №413, відсутність підміни трудових відносин договорами цивільно-правового характеру), коректні процедури звільнення і розрахунку, виконання вимог Закону №2136-IX, фіксація і реагування на мобінг, а також належне розслідування нещасних випадків.

Окремо слід враховувати, що за умови повного і своєчасного виконання припису, виданого під час позапланової перевірки, штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються, але невиконання припису створює підстави для повторного заходу і адмінвідповідальності керівника.

Ганна Лисенко, адвокат, член Комітету НААУ з трудового права 

Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.