|
Поки спеціальне регулювання віртуальних активів не запрацювало, бізнес змушений підганяти криптооперації під загальні норми Цивільного і Податкового кодексів. Це працює до першої перевірки: різне тлумачення статусу активу змінює базу оподаткування, облік і правомірність розрахунку.
Розрахунки за законодавством
Єдиним законним платіжним засобом на території України є гривня (банкноти і монети). Законним платіжним засобом є також цифрові гроші Національного банку як електронна форма грошової одиниці України (ст. 35 Закону «Про Національний банк України»).
Криптовалюта не є ані банкнотою, ані монетою. Відповідно до ст. 179-1 ЦК віртуальний актив (яким є криптовалюта) віднесено до цифрових речей.
Розвинути це положення ЦК покликаний Закон «Про віртуальні активи», з частини 7 статті 4 якого що криптовалюта не буде засобом платежу на території України та не може бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). Цей закон було прийнято ще 2022 року, але він так і не набрав чинності. Тож його положення можна брати лише як певний орієнтир.
Втім, у такій забороні все ж може з'явитися виняток. Ухвалений у першому читанні проект Закону № 10225-д від 24.04.2025 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» допускає використання токенів електронних грошей - різновиду віртуального активу, що передбачає підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив'язки до вартості однієї офіційної валюти. Токени електронних грошей вважатимуться електронними грошима відповідно до Закону «Про платіжні послуги», з урахуванням деяких особливостей. Виходить, що і розрахунки в такій криптовалюті будуть законними.
Хоча зараз законодавством не передбачена можливість розрахунків криптовалютою, водночас норм, що забороняли би володіти нею, в тому числі і підприємству, також немає. А це обумовлює актуальність питання її належного обліку.
Облік на підприємстві
Уніфікованого і єдиного підходу до її обліку криптовалюти наразі немає. Втім, оскільки криптовалюта відноситься до цифрових речей, а окрема річ визнається майном відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК, відповідно криптоваюта є майном.
Фахівці у сфері бухгалтерського обліку вважають, що криптовалюти є складним об'єктом для бухгалтерського обліку. Водночас, вони визнають, що діючі стандарти Системи загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (GAAP) й Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS) ідентифікують криптовалюти як активи підприємства, однак є відмінності щодо визначення відповідних груп об'єктів обліку (нематеріальні активи, запаси, фінансові інвестиції, цінні папери й ін.).
У Науково-правовому висновку «Цифрові активи як об'єкт правового регулювання», підготовленому в Національній академії правових наук України, зазначається, що цифрові (віртуальні) активи відповідають трьом необхідним ознакам: є немонетарним активом, що не має матеріальної форми та може бути ідентифікований, для того щоб бути визначені як нематеріальні активи згідно з П(С)БО. Отже, на думку авторів висновку, цифровий актив (зокрема і криптовалюта) може відображатися на балансі суб'єкта господарювання як нематеріальний актив.
Тому віртуальні активи можуть перебувати на обліку у складі майна підприємства, а фахівці рекомендують відображати їх на балансі як нематеріальний актив.
Аналізуйте, як різні суди трактують статус криптоактивів, відстежуйте появу нових рішень та будьте готові до будь-якого сценарію, спираючись на реальні кейси, а не на припущення. Отримайте доступ до LIGA360
Оподаткування операцій
Питання податків є наріжним каменем правового регулювання криптовалюти. Хоча Закон «Про віртуальні активи» наразі не діє, відсутність спеціальних правил не означає відсутність податків. Натомість це означає оподаткування операцій за загальними правилами Податкового кодексу.
Положення ст. 165.1 ПК містять інформацію про доходи, що не підлягають оподаткуванню. Оскільки операції з купівлі-продажу криптовалюти там не зазначені, то такі операції підлягатимуть оподаткуванню у випадку отримання від них доходу.
ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою - резидентом на території України. При цьому оподаткуванню підлягає сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з криптовалютою.
Тож для фізичної особи такий дохід підлягає оподаткуванню на загальних підставах використовуючи ставку податку 18 %, визначену ст. 167 ПК, і ставку військового збору 5 %, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.
Що стосується фізичних-осіб підприємців, то згідно з індивідуальною податковою консультацією ДПС від 05.08.2025 № 4217/ІПК/99-00-24-03-03, оподаткування їхніх доходів, отриманих від операцій з віртуальними активами (криптоактивами), можливе лише у разі визначення в Україні правового статусу віртуальних активів (криптоактивів) та внесення відповідних змін до Кодексу. ДПС також вважає, що фізична особа - підприємець платник єдиного податку, з метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування, не може отримувати дохід в криптовалюті.
Скептичне ставлення простежується і в законопроєкті № 10255-д, який містить положення про те, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з віртуальними активами, а також постачальники послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів.
Що стосується регламентації податку на прибуток підприємств, то цей проект, фіксуючи у новій ст. 141.2-1 ПК різниці щодо операцій з віртуальними активами, демонструє схожість із регулюванням цього питання для цінних паперів.
Окремо варто звернути увагу на ПДВ. Проектом пропонується встановити (п. 196.1.21.-22 ПК), що не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну або іншого відчуження віртуальних активів, погашення віртуальних активів. Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу, обміну або іншого відчуження віртуальних активів, якщо такі операції здійснюються щодо: віртуальних активів, що визначені індивідуальними ознаками; віртуальних активів, які не є токенами з прив'язкою до активів та токенами електронних грошей, та посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги; надання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, що надаються постачальником послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, крім послуг з надання консультацій щодо віртуальних активів.
Ризики використання
Напевно, найголовніше питання, що потребує відповіді - це ризики. Керуючись принципом «дозволено все, що не заборонено законом», підприємства можуть використовувати криптовалюту доти, доки це не становитиме порушення будь-якої норми чинного закону. Сьогодні можна лише припускати як регулювання розвиватиметься і які правила обороту криптовалюти будуть чинними із «запуском» нового законодавства.
Усі ризики продиктовані насамперед невизначеністю і можливістю подвійного тлумачення норм. При цьому правозастосовна практика контролюючих органів ще напрацьовується у формі спроб вписати криптовалюту в існуюче правове поле, яке розроблялось до її появи та не відображає її специфіку.
Тож відсутність нормативної бази наразі не дозволяє криптовалюті слугувати законною одиницею для розрахунків у підприємницькій діяльності. Виправити цей недолік має Закон «Про віртуальні активи», з набранням чинності якого криптовалюта (токени електронних грошей) цілком може увійти в господарський оборот та використовуватись на рівні з уже звичними нам електронними грошима.
