|
Отримавши повістку від слідчого, керівники підприємств часто думають: «мені нічого приховувати, просто поїду і все поясню». Саме так і починаються зайві ризики. У кримінальному процесі імпровізація небезпечна: сказане без підготовки може мати наслідки, значно довші за сам допит.
Починати зі статусу
Для керівника компанії критично важливо з'ясувати, у якій ролі його бачить слідство. Одна справа - свідок, інша - представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. І зовсім інша - ситуація, коли формально людина ще є свідком, але зміст запитань уже стосується її можливої особистої кримінальної відповідальності. КПК визначає поняття підозрюваного у статті 42, а представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у статті 64-1. Ним може бути адвокат, керівник, інша уповноважена особа або працівник. Саме тому професійна підготовка до допиту починається з базового запитання: «У якому процесуальному статусі вас викликають?»
Повістку не можна ігнорувати, але її обов'язково треба перевіряти. КПК не вимагає, щоб виклик був лише паперовим і вручався виключно особисто. За статтею 135 КПК особу можуть викликати поштою, електронною поштою, телефоном, телеграмою або факсом. Але це не означає, що будь-яке повідомлення автоматично є належним викликом. Закон вимагає дотримання змісту повістки, строків повідомлення і підтвердження її отримання або ознайомлення з її змістом. У повістці мають бути зазначені номер кримінального провадження, процесуальний статус, дата, час, місце явки та наслідки неприбуття. Як правило, особу слід повідомити не пізніше ніж за три дні, а несвоєчасне одержання повістки прямо визнається поважною причиною неявки. Якщо ж особа без поважних причин не з'явилася, КПК допускає накладення грошового стягнення.
Типова помилка - йти на допит без адвоката лише тому, що «це ж поки не підозра». Саме на цій стадії й виникає найбільше прорахунків. Право на правничу допомогу закріплене у статті 59 Конституції. Стаття 66 КПК надає свідку право знати, у зв'язку з чим і в якому провадженні його допитують, користуватися правничою допомогою адвоката, відмовлятися від відповідей, які можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення його самого або близьких. Конституційний Суд у Рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009 роз'яснив, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання чи досудового слідства, а також під час надання пояснень у правовідносинах з державними органами має право на правову допомогу. Тобто адвокат на допиті - це не ознака конфлікту зі слідством, а нормальний спосіб реалізації конституційного права.
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
Говорити чи мовчати?
Ще одна небезпечна ілюзія - думати, що на допиті досить просто «чесно розказати, як було». У кримінальному процесі цього замало. Керівник підприємства має чітко відокремити факти, які він сприймав особисто, від інформації, що походить із бухгалтерських документів, листування, внутрішніх рішень або слів підлеглих. Якщо питання стосуються платежів, контрактів, службових погоджень, логістики, внутрішньої комунікації чи корпоративних процедур, на допит треба йти з хронологією та документами, а не з пам'яттю в режимі «як мені здається». КПК прямо дозволяє користуватися нотатками і документами, коли показання стосуються розрахунків чи інших складних відомостей. Водночас свідок несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або безпідставну відмову від давання показань, крім випадків, передбачених законом. Тому імпровізація на допиті - це не щирість, а процесуальна недбалість.
Найбільше спекуляцій традиційно виникає навколо статті 63 Конституції. Її зміст дуже конкретний: особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. КПК деталізує це право і дозволяє свідку не відповідати на запитання, якщо відповідь може стати підставою для підозри або обвинувачення його самого чи близьких, а також у випадках прямої законодавчої заборони на розголошення певної інформації. Свобода від самовикриття прямо захищена статтею 18 КПК. Але це право не можна перетворювати на універсальну відмову від будь-яких незручних тем. Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 404/1800/17 наголосив, що імунітет свідка поширюється саме на близьких родичів і членів сім'ї у розумінні закону. Для бізнесу це означає, що службові зв'язки, ділова близькість або корпоративна лояльність не створюють окремого «бізнес-імунітету».
Не менш важливо контролювати саму процедуру допиту. За статтею 224 КПК перед допитом особі мають роз'яснити її права і порядок проведення цієї слідчої дії. Допит не може тривати без перерви понад дві години і загалом понад вісім годин на день. Особа має право користуватися власними документами і нотатками, а за бажанням - викласти свої показання власноручно. Під час допиту може застосовуватися аудіо- чи відеозапис.
Після завершення допиту найважливішим документом стає протокол. Відповідно до статей 66 і 104 КПК свідок має право ознайомитися з ним, вимагати внесення змін, зауважень і доповнень, а перед підписанням йому обов'язково мають дати можливість прочитати текст. Саме тут вирішується, чи залишиться відповідь у тому змісті, в якому її фактично дали, чи перетвориться на «редакцію» слідства. Окремо варто пам'ятати і про статтю 222 КПК: відомості досудового розслідування не можна розголошувати без письмового дозволу слідчого або прокурора.
Критерії практики
А чим обертається необережність на допиті, найкраще показує судова практика. Вона важлива не лише як ілюстрація порушень, а й як орієнтир: суд оцінює не самі лише формальності, а реальний зміст процесуальної ситуації.
Власне тому варто орієнтуватися на висновки, зроблені Верховним Судом у конкретних справах. Так, під час оцінювання належності виклику значення має не лише форма, а й фактична обізнаність особи (постанова від 15.05.2019 у справі № 469/898/15-к).
Дії слідства щодо отримання відомостей від свідка не стають автоматично недопустимими лише тому, що згодом ця особа набуває іншого статусу; ключове питання - чи було вже тоді очевидно, що від неї фактично збирають самовикривальні дані (постанова від 21.10.2020 у справі № 345/522/16-к).
Якщо слідчу дію за участю особи у статусі свідка проведено без належного забезпечення права не свідчити проти себе, отримані докази можуть бути визнані недопустимими (постанова від 10.09.2019 у справі № 295/13008/15-к).
Практичний висновок для бізнесу можна зробити такий: межа між свідком і майбутнім підозрюваним інколи проходить не в процесуальному документі, а в характері дій і правоохоронних органів, змісті запитань, а також у суб'єктивному відношенні самої людини - наскільки вона розуміла ці запитання, і чи були реально забезпечені її процесуальні гарантії.
Отримуйте детальні матеріали від експертів, а також актуальну інформацію про регуляторні зміни, нові перевірки та правові вимоги, щоб ефективно реагувати на потенційні загрози та знижувати ризики. Оцініть переваги LIGA360 прямо сьогодні та переконайтесь, як вона може трансформувати ваш підхід до корпоративної безпеки.
