|
На тлі євроінтеграційних процесів активно гармонізується і митне законодавство. І поки ми чекаємо оновлений Митний кодекс, ось ключові речі від нашої команди, на які слід звернути увагу вже зараз.
1. Порушення митних правил і нова концепція митного представництва
Запроваджена у 2025 році нова концепція митного представництва вже враховується судами у справах про порушення митних правил.
При вирішенні питання щодо належного суб'єкта суди враховують умови договору з брокером, заявлений тип представництва МД:
якщо пряме представництво - відповідальність несе підприємство;
якщо непряме представництво - відповідальність несе митний брокер.
Детальніше у статті: «Порушення митних правил: що потрібно знати бізнесу?»
2. Митні перевірки та пост-митний контроль
Продовжує діяти мораторій мораторій на перевірки бізнесу (в т. ч. митні), попередньо до липня 2026 року. Що важливо, такий мораторій стосується компаній, які мають статус АЕО або низький рівень ризику (наприклад, пройшли перевірку при отриманні митних спрощень, не мають протоколів про порушення митних правил тощо). Виняток: компанії, діяльність яких пов'язана з підакцизними товарами (алкоголь,тютюнові вироби, пальне тощо).
Поряд з цим, митні органи активно використовують пост-митний контроль «по-новому», запроваджений у квітні 2025 року (на це мораторій не поширюється). Строк проведення пост-митного контролю збільшений до 5 років.
Детальніше у статті: “Митні спори та перевірки: чого очікувати бізнесу”.
Щоб вчасно відстежувати зміни у митному законодавстві, оцінювати ризики та готувати необхідні документи - скористайтеся сервісами LIGA360.
3. Зміни у вільній торгівлі
Коротка передісторія. Конвенція Пан-Євро-Мед, яка регулює правила походження - оновилась ще на початку 2025 року у відносинах з ЄС, Молдовою та Північною Македонією. Для плавного переходу, протягом 2025 року у торгівлі з цими партнерами дозволялось використання як «старої» Конвенції, так і оновленої. (Детальніше у статті: “Оновлена Конвенція ПЄМ: експорт товарів з преференціями у 2025 році”)
В 2026 з цими країнами застосовується лише оновлена Конвенція, яка значно спрощує набуття походження. Якщо раніше ви не могли виконати правило і, відповідно, застосовувати знижені (або нульові) ставки мита - рекомендуємо перевірити, що змінилось для ваших товарів. Можливо, ви вже кілька місяців можете користуватись преференціями.
З ЄАВТ, Грузією та Ізраїлем - досі працює «стара Конвенція», бо угоди про вільну торгівлю не містять згадки про застосування оновлених правил. Це важливо пам?ятати, щоб «правильно» набути походження і уникнути проблем при будь-яких перевірках.
Очікуємо оновлень з ЄАВТ та Чорногорією - вже підписані зміни, які дозволять застосування оновленої Конвенції. На додаток, ратифікації очікують угоди про вільну торгівлю з Туреччиною та ОАЕ, які також дозволять торгівлю з зниженими ставками мит за умови виконання правил, встановлених угодами. На сайті Верховоної Ради вже можна ознайомитись з текстами угод і перевірити, як їх прийняття вплине на ставки мита.
4. Авторизації / дозволи на провадження окремих видів діяльності
До 19.04.2026 року бізнес-спільнота повинна пройти «переавторизацію» щодо:
відкриття та експлуатація митного складу (МС), тимчасового зберігання (СТЗ);
провадження митної брокерської діяльності;
відкриття та експлуатація вільної митної зони, магазину безмитної торгівлі;
відкриття та експлуатація місця доставки.
Отримання авторизацій для митних складів може бути особливо цікавим компаніям, які імпортують підакцизні товари. Аде із запровадженням еАкцизу (очікувано із листопада цього року) компанії можуть більше не переплачувати за маркування акцизними марками на іноземних складах, а робити це на митних складах в Україні. Звичайно, ми ще очікуємо змін в митне законодавство і приведення його у відповідність до вже існуючих норм податкового законодавства, але сподіваємося, що це відбудеться найближчим часом.
Також компаніям варто звернути увагу на значні зміни в підзаконних НПА щодо порядку отримання нових авторизацій/дозволів:
a. Оновлені вимоги до систем відеспостереження, які здебільшого стосуються покращення технічних вимог до відеокамер. Серед основних змін звернемо увагу на необхідність забезпечити постійну зйомку камерами, що для багатьох компанії призводить до додаткових витрат (більше у постанові КМУ №856).
b. Новий порядок відкриття місць доставки і більш суворі вимоги визначені наказом Мінфіну №379.
З інших важливих змін - скоротився перелік місць, де може бути відкрите місце доставки (наприклад, до таких більше не входять підприємства з безперервним циклом виробництва).
Додатково звернемо увагу на те, що Мінфін вже опублікував проєкт наказу про продовження строку для «переавторизації» місць доставки до 28 вересня 2026 року.
c. Новий порядок надання дозволів для магазинів безмитної торгівлі (duty free) та вільних митних зон
Оновлено процедуру отримання відповідних дозволів на відкриття магазинів безмитної торгівлі (duty free) та вільних митних зон, а також порядок звітування та моніторингу за ними. Згадані процедури визначені Наказами Мінфіну №536 та 537.
Читайте також: NCTS і транзит - 2026: що змінилося для бізнесу і як це працює на практиці та Зміни до Правил електронної черги перетину кордону - звуження свободи бронювання та нові підстави блокування перевізників
5. Авторизації на митні режими
Окрім авторизацій на провадження діяльності, в цьому році бізнес продовжує адаптуватися до нованих правих гри, пов?язаних із переходом до системи авторизацій на митні режими (зокрема на переробку, тимчасове ввезення).
Режим переробки в цьому контексті - один із найбільш чутливих: отримання авторизації вимагає ретельної підготовки з боку компаній. В більшості компаній закінчуються дозволи на переробку в березні-квітні, тому питання отримання оновленої авторизації стає нагальною потребою.
Митні органи контролюють дотримання умов двома основними інструментами:
1. Моніторинг - протягом усього строку дії авторизації компанії проходять регулярні перевірки на відповідність її умовам і зобов'язані повідомляти про будь-які зміни в процесі здійснення переробки.
2. Звіт про завершення митного режиму - після завершення строку переробки (не плутати зі строком дії авторизації) компанія зобов'язана подати звіт, який митні органи перевіряють на відповідність умовам авторизації.
Режим тимчасового ввезення, як переробка, також перейшов на оновлений «режим роботи» з усіма його правилами (необхідність отримання авторизацій, звітність) та новими опціями (можливість використання еквівалентних товарів тощо).
6. Зміни щодо "мілітарки”
Найактуальнішим питанням у сфері залишається відкриття експорту товарів військового призначення та подвійного використання. Наразі вже відновила роботу Міжвідомча комісія з питань експортного контролю і видано перші дозвільні документи на експорт. Протягом року очікується відкриття 10 експортних центрів у Європі - своєрідних «хабів» для демонстрації та продажу озброєння.
Триває також приведення законодавства у відповідність до стандартів ЄС. На обговоренні перебуває проєкт нового закону «Про державний контроль за міжнародними передачами стратегічних товарів», який має замінити чинний профільний закон та, зоакрема, спростити частину процедур у сфері експортного контролю. Крім цього, уже уніфіковано з міжнародними вимогами контрольовані списки товарів та низку підзаконної нормативки, а також цифровізовано більшість сервісів експортного контролю (в межах систем Stratlink).
Окремі додаткові опції приніс і режим Defence City - зокрема, його резиденти зможуть оформлювати поміщення товарів в митні режими на підставі авторизацій з низкою спрощень та переваг.
7. Першочерговий пропуск на експорт
На 2026 рік запланована практична реалізація права компаній зі статусом АЕО (або що транспортують товар на підставі Т1/МДП) на пріоритетний пропуск через кордон з використанням єЧерги під час експорту товарів. Дуже сподіваємося, що цей рік виправдає очікування, адже бізнес вже декілька років очікує на впровадження такої можливості.
Нагадаємо, оновлені правила черговості з використанням єЧерги затверджені Наказом Мінрозвитку № 1028.
Більше про статус АЕО можна почитати в статті: «АЕО та NCTS. Що маємо зараз та чого очікувати в майбутньому?»
Марія Хома, адвокатка, партнерка First Chair Legal, заступниця Голови Комітету з податкового та митного права АПУ
