Митне законодавство крок за кроком змінюється через гармонізацію з європейським.
Серед важливого - нова концепція пост-митного контролю. Такі зміни набувають чинності вже у квітні разом із Законом № 3926-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень МК ЄС». На виконання цього Закону приводяться у відповідність і підзаконні акти (як приклад - наказ Мінфіну № 72 від 06.02.2025, який розширює контрольні механізми митниць).
Пост-митний контроль буде здійснюватися у форматі:
- доперевірочного аналізу оформлених МД,
- документальних перевірок.
Доперевірочний аналіз, по суті, може бути ініційований на основі даних із будь-яких джерел. Це - інформаційні ресурси митних органів, АСУР, обмін інформацією та взаємодія з іншими суб'єктами, в т. ч. іноземними, письмові запити тощо.
Нова концепція відповідає PCA (Post-Clearance Audit) Guidelines), розробленим Всесвітньою митною організацією. Її мета - поглибити контроль після митного оформлення, щоб потенційно зменшити контроль під час митного оформлення.
Фактично, ще з травня 2024 року відновлення митних перевірок суттєво вплинуло на бізнес. Не лише через включення до планів-графіків перевірок, а й через активізацію запитів від митних органів з різних питань (митна вартість, класифікація, країна походження тощо).
При цьому такі запити можуть стосуватися й МД, оформлених з 2020 року. Часто вони надходять не підприємству, а митним брокерам (якщо їхні дані вказані в МД). Своєю чергою, це зумовлює необхідність отримання додаткових документів від виробників та постачальників, з якими компанії вже можуть і не співпрацювати. Як наслідок - перекласифікація, коригування митної вартості, позапланові перевірки тощо.
Якщо зараз проведення пост-митного контролю обмежується 30 днями з моменту випуску товарів, то з новим законом цей строк збільшується до 5 років.
При виявленні невідповідностей в межах доперевірочного аналізу, митні органи можуть провести безпосередньо документальну перевірку, а також повідомити про це інші компетентні органи (наприклад, якщо це стосується дозвільних процедур або податкових питань).
Загалом, результати пост-митного контролю будуть враховуватись:
АСУР під час визначення форм та обсягів митного контролю;
при митному оформленні товарів;
при плануванні заходів з моніторингу відповідності.
Що залишається актуальним при скасуванні ППР митних органів?
Процедурні помилки - найбільш універсальні підстави для скасування ППР, прийнятих за результатами митних перевірок.
Серед таких:
необґрунтованість підстав для проведення перевірки;
неналежне повідомлення про проведення перевірки;
порушення процедури призначення та проведення перевірки.
При оспорюванні ППР, прийнятих через неправильне визначення митної вартості, коду УКТ ЗЕД, особливе значення має чи приймав митний орган під час митного оформлення відповідні рішення про класифікацію чи коригування митної вартості. Якщо такі рішення були, а під час митної перевірки не було виявлено фактів подання неправдивих документів, то не має правових підстав для прийняття ППР (наприклад, постанова ВС від 20.03.2024 у справі № 822/2718/17).
Ще однією топ-підставою для прийняття митними органами ППР за результатами митних перевірок є непідтвердження походження товарів та можливості застосування преференцій/пільг. При цьому, митні органи часто:
керуються неналежними доказами (наприклад, інформацією від іноземних митних органів без підтвердження факту їх звернення до експортера щодо статусу походження товару) (постанова ВС від 04.10.2023 у справі № 380/2869/22);
залишають поза увагою суттєві документи (наприклад, сертифікат про походження товару, виданий органом країни вивезення на підставі сертифіката, виданого у країні походження) (постанова ВС від 22.12.2023 у справі № 813/964/17);
неправильно тлумачать норми митного законодавства (наприклад, в частині можливості використання окремих сертифікатів походження на кожну частину комплектного об'єкта) (постанова ВС від 19.05.2023 у справі № 140/211/20).
Найзручніший моніторинг судових справ - в новій LIGA360. Ви зможете обрати саме ті параметри, які потрібно вам: за напрямами судочинства, інстанціями, з правовою позицією тощо. Замовте презентацію комплексного інформаційно-аналітичного рішення LIGA360 прямо сьогодні.
Порушення митних правил: які основні ризики та що важливо у судах?
Судові справи про порушення митних правил зі сторони бізнесу здебільшого пов'язані з недекларуванням товарів, їх переміщенням з приховуванням від митного контролю та неправомірним звільненням від сплати митних платежів. Тобто, йде мова про відповідальність, передбачену ст. ст. 472, 483 та 485 МК України.
Підставою для складання протоколів за вказаними статтями може бути невідповідність інформації, зазначеної у митній декларації, супровідним документам чи навіть маркуванню, некоректний (на думку митниці) код УКТ ЗЕД, розбіжність у вазі товару тощо.
І навіть, якщо протоколи про порушення митних правил складають щодо митних брокерів, це тягне за собою низку ризиків і безпосередньо для імпортерів/експортерів. Наприклад, тимчасове вилучення товару, а в разі притягнення до відповідальності - його конфіскацію.
Проте основним при розгляді судами таких справ все ж залишається склад митного порушення, зокрема його ключова ознака - прямий умисел. Тому формальні помилки у наданих відомостях при декларуванні не мають бути підставою для притягнення до відповідальності.
Також суди звертають увагу на доказову базу митних органів, зокрема на наявність висновків експертів, тобто проведення відбору проб (зразків) та спеціалізованих лабораторних досліджень у конкретних випадках. Наприклад, у разі розбіжності задекларованої інформації з маркуванням - останнє не може бути єдиною підставою для складання протоколу.
Що важливо, суди не враховують обґрунтування митних органів щодо можливості проведення фізичного огляду товару перед декларуванням, оскільки це є право декларанта, а не обов'язок. Тому такий факт не може свідчити про наявність умислу чи підтверджувати порушення митних правил.
Звичайно, кожен протокол про порушення митних правил варто оцінювати з огляду на конкретні обставини, на підставі яких його складено. І вже тоді зважувати можливі ризики, доцільність відстоювання позиції в суді або ж укладення з митним органом мирової угоди.
Додатково, митні спори можуть трансформуватися в іншу площину внаслідок «криміналізації контрабанди» (з 1 липня 2024 року), суть якої подібна до відповідних порушень, визначених у МК України, з різницею лише у вартості переміщуваних товарів.
Судова практика з цього питання ще не сформована, однак можемо розраховувати на аналогічні підходи щодо відсутності умислу, і сподіваємось, що кримінальна стаття не буде застосовуватися при формальних помилках.
Коригування митної вартості: що потрібно врахувати компаніям?
Серед митних спорів чи не найперше місце за кількістю посідають судові справи з оскарження рішень про коригування митної вартості.
Основними причинами при коригуванні митної вартості є:
розбіжності та помилки в документах (наприклад, розбіжність у вартості товару в інвойсі та в декларації країни відправлення);
ненадання документів, в т. ч. на запит (наприклад, банківських виписок, документів щодо страхування);
неповна інформація в документах (наприклад, щодо умов поставки);
пов'язаність продавця і покупця;
ліцензійні платежі не включені у митну вартість;
відсутні відомості про страхування товару або непідтвердження вартості страхування;
не включення до митної вартості винагороди експедитора на території України;
відсутність розподілу витрат на перевезення до кордону та після кордону.
Водночас, в багатьох судових справах ключові погрішності - процесуальні:
безпідставне та неконкретизоване витребування документів (наприклад, митний орган не зазначає які саме документи викликають сумнів і вказує на необхідність надання усіх документів, цитуючи норми кодексу без прив'язки до фактичних обставин) - постанови ВС від 21.02.2024 у справі № 804/7882/16, від 15.02.2024 року у справі № 815/5838/17 та від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24;
необґрунтованість рішень (наприклад, у рішенні як підставу зазначають відомості з АСУР чи ЄАІС, номери та дати митних декларацій, проте не порівнюють з конкретним товаром, не надають розрахунку ціни такого товару за одиницю тощо) - постанова ВС від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20;
ненадання у встановлені строки обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості товару - постанова ВС від 03.07.2024 у справі № 826/3763/18.
Разом з тим, нерідко митні органи залишають поза увагою конкретні умови поставок (FOB, CIF, CFR тощо), які розмежовують обов'язки продавця та покупця і враховуються при включенні тих чи інших витрат до митної вартості (наприклад, постанова ВС від 31.01.2024 у справі № 821/189/18).
Більш того, не слід забувати, що тягар доказування залишається за митним органом, і це відіграє немалу роль при вирішення митних спорів, в т. ч. пов'язаних із рішеннями про коригування митної вартості.
Наприклад, ВС наголошує, що заяви митного органу про недостовірність документів мають бути обґрунтовані експертним висновком (постанова ВС від 05.12.2024 у справі №380/19286/23). Також митний орган має надати належне обґрунтування для використання іншого методу визначення митної вартості (постанова ВС від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24).
Отримуйте максимум інформації та аналізуйте судову практику на 360! До кожного судового рішення - пов?язані кейси, експертна аналітика, НПА тощо. Замовте презентацію нового рішення LIGA360 для вашої компанії.
Класифікаційні рішення: на що варто звернути увагу при оскарженні?
З 2023 року митні органи при прийнятті класифікаційних рішень (в т. ч. рішень щодо зобов'язуючої інформації) повинні враховувати підходи до класифікації, закріплені в актах права ЄС (acquis ЄС).
Перелік таких актів публікується на сайті Держмитслужби і щоквартально оновлюється.
Не дивлячись на це, класифікаційні рішення нерідко суперечать закріпленим у ЄС підходам. Це безумовно може бути основою для успішного їх оскарження у судах.
Серед основних підстав для скасування класифікаційних рішень:
не враховано Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, зокрема, що перевага має надаватись позиції з більш конкретним описом (постанови ВС від 11.12.2024 № 1940/1470/18 та від 30.04.2024 № 826/3775/17);
не дотримано порядок узяття проб (зразків) товарів, а також гарантії, надані декларантам під час цього процесу (постанова ВС від 07.11.2024 у справі № 160/31313/23);
порушено процедуру самостійної класифікації митним органом товару, зокрема, не повідомлено декларанта про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (постанова від 22.01.2025 № 320/8344/24);
не доведено правові підстави для зміни коду, наприклад, відсутні висновки експертних досліджень.
Висновки
Перед бізнесом постало чимало викликів, пов'язаних зі зміною підходу до пост-митного контролю, розширенням контрольних механізмів митних органів та криміналізацією контрабанди.
І навіть якщо судове оскарження має позитивні перспективи, компанії часто відмовляються оспорювати окремі рішення митного органу через тривалість та вартість судового процесу.
Однак, розуміння судової практики потрібно не тільки для спорів в судах, а й може використовуватися для відстоювання власних інтересів під час митного оформлення чи під час досудового оскарження.
Марія Хома, членкиня АПУ, адвокатка, партнерка компанії First Chair Legal
Юлія Яремко, адвокатка компанії First Chair Legal
