Держава стикається з гострою потребою наповнення бюджету. Воєнні витрати, відновлення, міжнародні зобов'язання - все це формує стійкий попит на фіскальні надходження. Наслідком чого є те, що у 2026 році податкові перевірки проходять під гаслом «презумпції винуватості» платника.
Наявність всіх фінансово-господарських документів (в т. ч. і первинних документів) більше не є гарантією безпеки. До початку податкової перевірки, податковий орган збирає інформацію та робить висновки щодо наявності ризиків - можливостей нарахування податків та штрафів. При цьому в основу береться аналіз єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН). До нього “підганяються” показники податкової та фінансової звітності, інформація про наявність рішень про ризиковість платника по ланцюгу постачання. Також аналізуються інформація митниці, зокрема контрагенти - нерезиденти та товар, його ціна.
Тобто, з початком перевірки платнику податків скоріше за все нададуть запит із переліком контрагентів та документів, копії яких ДПС бажає перевірити найпершими. Чого ж очікувати?
Основним інструментом нарахування податків податкових органів у 2026 році залишається доведення нереальності (фіктивності) операцій. Цей підхід має два направлення: для контрагентів- платників ПДВ та для неплатників ПДВ і ФОП.
Для контрагентів- платників ПДВ, доведення відбувається на:
1. Відсутності у контрагентів:
виробничих та складських приміщень (власних чи орендованих), придбання «інших супутніх платежів» (згідно показників звітності по податку на майно та відомостей ЄРПН, інформації з повідомлення за формою 20-ОПП);
достатньої кількості трудових ресурсів (згідно показників об'єднаної звітності по ПДФО/ВЗ/ЄСВ);
можливості транспортування товару (згідно інформації з повідомлення за формою 20-ОПП та відомостей з ЄРПН);
придбання необхідного товару/послуг по ланцюгу постачання (згідно відомостей ЄРПН та показників р.10.4 звітності по ПДВ);
підтвердження господарських відносин (відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків) в зв'язку із непроведенням або відсутністю запитів на проведення зустрічної звірки на дату акту.
2. Наявність у контрагентів:
рішення/рішень про ризикованість платника;
рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ;
у засновників/посадових осіб є частки в інших СГ та/чи посад керівника та головбуха в інших СГ ( згідно відомостей ЄДР та податкової звітності);
мінімального статутного капіталу (згідно відомостей ЄДР);
кримінального провадження щодо контрагента/посадової особи (згідно реєстру судових рішень);
операцій із СГД, які здійснюють “ризикову” діяльність (згідно рішення про ризикованість.
3. Підставі проведеного аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПС або діяльності контрагентів, який свідчить про:
накопичення залишків нереалізованого товару за відсутності місць для його зберігання;
неможливість здійснення контрагентом господарських операції (згідно податкової та фінансової звітності тощо);
наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними ЄРПН, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження.
Отримуйте повне досьє на кожну організацію та ФОП - усе, що потрібно для глибокої перевірки та належної обачності
Слід зазначити, що сам аналіз (як документ або сукупності документів, у якому офіційно зафіксовані результати аналізу (дослідження) баз даних АІС «Податковий блок», ЄРПН, ІКС «Податковий блок» та Єдина система митних органів тощо відносно контрагента) не додається до акту перевірки. Більше того, працівники ДПС намагаються зробити із нього документ із обмеженим доступом.
Але він потребує перевірки (а відтак і витребування від ДПС) та заперечення щодо висновків. На практиці висновки про відсутність основних засобів чи трудових ресурсів зроблені без обгрунтування реальними показниками звітності контрагента.
Наприклад, фінансова звітність містить інформацію про наявність основних засобів, а ДПС робить висновок про їх відсутність з огляду на неподання повідомлення за формою 20-ОПП.
Висновки про відсутність/недостатність трудових ресурсів робляться на показниках об'єднаної звітності по ПДФО/ВЗ/ЄСВ, але не враховують фактичне витрачання власної трудової сили та залучення третіх осіб.
Висновок про накопичення залишків нереалізованого товару за відсутності місць для його зберігання робляться на співставленні кодів УКТ ЗЕД для товарів і код ДКПП для послуг при придбанні (отримані податкові накладні) та при продажу (видачі податкові накладні), згідно відомостей ЄРПН за звітний період. Але, такий підхід не враховує виробничий процес перетворення запасів в готову продукцію. Крім того, більшість операцій (придбання та продажу) не відбувається протягом одного звітного періоду. Аналіз ЄРПН також не враховує операції з неплатниками ПДВ.
Що стосується операцій неплатниками ПДВ та ФОП, то основні претензії стосуються неможливості здійснення операцій за відсутності (наявності достатньої кількості) трудових ресурсів та основних засобів, неможливості придбання, транспортування і зберігання. Це стосується як операцій з поставки товарів, так надання послуг, здійснення робіт.
Відносини із ФОП (якщо вони отримують дохід виключно з одного джерела) можуть ідентифікувати як трудові.
Окрему категорію (незалежно від системи оподаткування та юридичного статусу контрагента) займають операції з надання послуг: рекламні, маркетингові, консультаційні, інформаційні, IT-послуги, посередницькі тощо. Відсутність додаткових доказів надання послуг (звітів, фото, відео, макети оголошень, тексти статей, сценарії роликів, дизайн банерів або зразки поліграфії тощо) та наявність ділової мети в їх придбанні можуть призвести до невизнання витрат та податкового кредиту, застосування штрафів.
Крім того, до таких правочинів застосовуються і практика визнання їх удаваними.
Платникам, у яких відбуваються поточні ремонти основних засобів, слід готуватись що ДПС буде розглядати їх як модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнанну чи реконструкцію. Тобто, як витрати що мають збільшувати первісну вартість основних засобів та амортизуватись.
Ще однією категорією нарахувань є операції з нерезидентами та застосування Угод/Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Так, ДПС перевіряє у платників, що коригують фінрезультат, чи робили вони коригування витрат на 30% вартості товарів/робіт/послуг, чи готували документи на підтвердження ціни за правилами трансфертного ціноутворення (140.5.4. ПКУ). До початку перевірки це все ще можна перевірити та зробити.
Також, податківці прискіпливо відносяться до застосування Угод/Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Так, виплати перевіряються на підтвердження кінцевого (бенефіціарного) власника. При цьому органи ДПС звертаються до фіскальних органів країни-резиденції контрагента для отримання відповідних відомостей про нього. Податкові органи отримують: фінансову звітність; інформацію про подальші транзакції отриманого доходу на користь третіх осіб; інформацію про відсутність власного приміщення/обладнання/трудових ресурсів, достатнього власного капіталу; що до обов'язків директора компанії входить тільки нагляд за фінансовими операціями; що компанія не здійснює самостійної підприємницької діяльності тощо.
Наслідком є застосування до доходів нерезидентів ставки 15 відсотків (141.4.2. ПКУ), а не ставки за Угодою/Конвенцією (що є значно меншою).
Зверніть увагу і на оформлення документів по наданню допомоги на військові потреби. Зазвичай така допомога є терміновою і документи не отримують належного оформлення. Цими формальними недоліками користуються податківці для нарахування податків та штрафів.
В контексті визначення податкових зобов'язань та притягнення до відповідальності слід звернути увагу на строки давності для нарахування податкових зобов'язань. Так, якщо податкове повідомлення-рішення за результатами акту перевірки буде прийняте після 01.08.2026, то застосуванню підлягатиме строк 1095 днів за днем граничного строку подання податкової декларації: річні декларації з 2023 року, квартальна звітність з ІІ кварталу 2023 року, місячна звітність з липня 2023 року.
А от якщо податкове повідомлення-рішення за результатами акту перевірки буде прийняте до 01.08.2026, то до строків не буде враховуватись період з 18.03.2020 по 31.07.2023 - період дії мораторіїв.
Також, важливою є концепція «умислу» у податкових правопорушеннях (ст. 123.2-123.3 ПКУ), що суттєво змінила практику. ДПС має право самостійно кваліфікувати порушення як умисне, спираючись на сукупність обставин. Тобто, навіть при наявності порушення, можливо довести відсутність умислу та зменшити розмір штрафу з 25 до 10 відсотків.
Підготуйтеся до податкової перевірки заздалегідь. Отримуйте доступ до актуального податкового законодавства, роз'яснень і судової практики в LIGA360. Це дозволяє завчасно перевірити ризикові операції та сформувати сильну позицію ще до початку перевірки.
Як же знизити ризики нарахування? Для цього треба перевірити всі фінансово-господарські документи з точки зору доведення їх реальності. Поспілкуватись із контрагентами та отримати від них пояснення щодо наявності всіх ресурсів для виконання проведених господарських операцій. Дізнатися про наявність у контрагентів рішень про ризиковість, їх оскарження.
Перевірити правильність застосування норм 140.5.4. ПКУ щодо коригування витрат, пов'язаних із нерезидентами. Також, отримати від нерезидента докази правомірності застосування пільгових положень Угод/Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Перед початком перевірки необхідно призначити відповідального за взаємодію з ДПС. Розробити внутрішній регламент: хто отримує документи на проведення перевірки та запити, хто перевіряє документи на законність вимог та приймає рішення про допуск до перевірки, готує відповіді на запити та приймає рішення про надання відповідних документів інспекторам; як фіксується перебування інспекторів на перевірці (дата та час прибуття-вибуття) та порушення процедури перевіряючими (ігнорування наданих документів, витребування тих, що не передбачені законодавством); хто є відповідальним за отримання та підписання акту та додатків до нього.
Якщо ж ви вже отримали акт перевірки, для доведення відсутності порушення та умислу, необхідно подати заперечення та копії відповідних документів. Серед яких можуть бути документи на підтвердження реальності операцій. Особливу увагу приділить поясненням контрагентів, їх звітності та іншим документам, що спростовуються висновки акту. Також, є сенс бути присутніми на розгляді заперечень та вимагати провести додаткову перевірку.
За результатами розгляду заперечень, ДПС може прийняти рішення про необхідність перегляду висновків акту. Наприклад, шляхом проведення позапланової перевірки щодо питань, про які зазначає платник в запереченнях. Предметом такої перевірки будуть лише документи та факти, на які посилається платник в запереченні. За наслідками такої перевірки складається акт, що має аналогічну процедуру надання заперечень.
Відповідно, до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення, платник податків має встановлену процедуру, як зменшення/виключення суми нарахування податків, так і розміру штрафу.
Окремі поради:
превенція важливіша за оборону - формуйте «доказову базу» господарської діяльності заздалегідь;
не мовчіть і не погоджуйтесь «для миру»;
підписання акта без заперечень, погодження з нарахуваннями «щоб не сердити» - типова пастка;
обґрунтовані заперечення навіть частини претензій часто дозволяє суттєво зменшити загальну суму нарахувань.
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360.
