|
В умовах воєнного стану перевірки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів знову стали практичним ризиком для бізнесу. Тому важливо розуміти, коли перевірка є законною, а коли порушення процедури може вплинути на її наслідки.
Підстави для візиту
Держпродспоживслужба має один із найширших контрольних мандатів серед органів державного нагляду. Це пояснюється і історією її створення у 2014 році - шляхом перетворення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби та приєднання до неї органів у сферах захисту прав споживачів і санітарно-епідеміологічного контролю. У підсумку служба перевіряє 16 напрямів - від санітарного законодавства, безпечності харчових продуктів, ветеринарної практики, карантину і захисту рослин до метрології, державних регульованих цін, органічного виробництва, захисту прав споживачів та експлуатації машин.
В умовах воєнного стану порядок таких заходів визначає постанова Кабміну від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану». За загальним правилом позапланова перевірка можлива у трьох випадках: за рішенням суду, за заявою самого суб'єкта господарювання або для перевірки виконання раніше виданого припису чи іншого розпорядчого документа за результатами попереднього заходу.
4 лютого цього року для Держпродспоживслужби запроваджено додаткові підстави. Постанову № 303 було доповнено пунктом 4-1, який дозволив службі самій ініціювати позапланові заходи у визначених сферах за наявності загрози правам, законним інтересам, життю і здоров'ю людини, тваринам, довкіллю або безпеці держави. Йдеться, зокрема, про контроль у сфері державних регульованих цін, метрологічного нагляду, захисту прав споживачів, а також у сферах карантину і захисту рослин, насінництва, біо- і генетичної безпеки та законодавства про харчові продукти і ветеринарну медицину. Для частини цих напрямів законодавець окремо пов'язує перевірки також із виконанням міжнародних зобов'язань України.
Дізнайся більше про повноваження Держпродспоживслужби в LIGA360: як уникнути перевірок і порушень, як можуть покарати та інші практичні рекомендації. Чек-лист готовності до перевірки Держпродспоживслужби
Окремо пункт 4-5 постанови № 303 передбачив спеціальний механізм перевірок якості та безпечності харчових продуктів для потреб військових формувань. Якщо виявлено невідповідність, що спричинила або може спричинити інфекційні хвороби чи харчові отруєння і вплинути на життя, здоров'я, права військовослужбовців або обороноздатність, позаплановий захід проводиться за рішенням Держпродспоживслужби на підставі звернення Міноборони, служби державного замовника Міноборони, Нацгвардії або Держприкордонслужби.
Водночас повністю не зникли й планові перевірки. На 2026 рік вони передбачені як наказом самої Держпродспоживслужби, так і Планом комплексних заходів державного нагляду Державної регуляторної служби. У межах комплексних перевірок до плану включено 2692 суб'єкти господарювання. Отже, на практиці перевірка можлива або тому, що суб'єкт потрапив до річного плану, або через одну з передбачених постановою № 303 позапланових підстав.
Від акта до зупинення діяльності
За результатами перевірки Держпродспоживслужба оформлює уніфікований акт, у якому фіксує виявлені порушення та норми законодавства, яких, на думку органу контролю, не було дотримано. Цей акт надалі стає підставою для ухвалення постанови про притягнення винної посадової особи до відповідальності за КпАП, винесення припису чи іншого розпорядчого документа про усунення порушень, а також для застосування адміністративно-господарських санкцій. Якщо порушення спричинило шкоду, вона підлягає відшкодуванню у повному обсязі.
У разі тяжчих наслідків може наставати і кримінальна відповідальність, зокрема за статтями 247 (Порушення законодавства про захист рослин), 251 (Порушення ветеринарних правил), 325 (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням) КК.
У деяких сферах наслідки перевірки можуть бути ще відчутнішими. Так, у разі порушення вимог санітарного законодавства посадова особа Держпродспоживслужби має право тимчасово, на строк до 10 календарних днів, зупинити виробництво, обіг продукції, виконання робіт або надання послуг, якщо вони становлять загрозу життю чи здоров'ю людини. Але для продовження такого обмеження понад цей строк уже потрібне рішення суду. При цьому суб'єкт господарювання може відновити діяльність, якщо орган контролю не звернувся до суду вчасно, якщо суд не ухвалив рішення до спливу строку тимчасового припинення, якщо суд став на бік суб'єкта господарювання або якщо сам орган відкликав заяву чи скасував своє рішення.
Крім того, в окремих напрямах закон прямо передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій. Наприклад, у сфері державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції такі санкції можуть наставати за результатами перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Що змінюється
З березня 2026 року в Україні діють нові вимоги до реклами ветеринарних препаратів і лікувальних кормів, передбачені статтею 21-1 Закону «Про рекламу». Рекламувати дозволено лише ті ветеринарні препарати, які пройшли державну реєстрацію. Якщо реєстрацію препарату зупинено або скасовано, його реклама забороняється. Водночас інформація в рекламі має відповідати офіційній характеристиці препарату, бути достовірною та не вводити споживача в оману.
Ще одна суттєва зміна закладена в Законі «Про державне регулювання сфери захисту рослин», який набере чинності 17.01.2028. Цей акт змінює підхід до визначення штрафів: їх обчислюватимуть не у фіксованих незначних сумах, а виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчинено порушення. Одночасно встановлено і строки накладення штрафу: протягом шести місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Показовим є приклад із обов'язком завчасного повідомлення про застосування засобів захисту рослин. Якщо професійний користувач не повідомить про таке застосування, повідомить несвоєчасно або подасть неповне сповіщення, штраф для юридичних осіб становитиме від десяти до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат, а для ФОП - від п'яти до десяти. Для порівняння: нині за статтею 83-1 КУпАП ідеться про штраф у межах від 85 до 306 грн.
Щоб відстежувати зміни у законодавстві, розуміти підстави для перевірок та алгоритми дій під час їх проведення, варто використовувати комплексні юридичні рішення. LIGA360 надає доступ до актуальної нормативно бази, роз'яснень контролюючих органів та інструментів для підготовки до перевірок.
