Українська оборонна промисловість щороку зростає. За словами колишнього очільника Мінстратегпрому Германа Сметаніна, у 2022-му році зброярі виготовили продукції на $1 млрд, у 2023-му - на 3, у 2024-му - на 9. У 2025-му тренд на зростання продовжився - мова йде про $12 млрд, що майже вдвічі більше, ніж виробляє увесь IT-сектор.
За даними Агенції оборонних закупівель, у 2024-му році 46% зброї замовили у власних виробників, решта - імпорті. У 2025-му частка вітчизняних компаній у замовленні збільшилась до 76%. Очевидно, що тенденція «українізації» поля бою в 2026 році не зміниться.
Подібні значні та тривалі темпи зростання пов'язані не лише з багатомільярдними інвестиціями, лобіюванням та екзистенційною потребою держави, а й, на щастя, з профільним вітчизняним законодавством, що з 2022 року перебуває у постійному - з різними періодами інтенсивності - процесі покращення і пройшло довгий шлях від радянської моделі держзамовлень на непотрібні, але освоєні дотаційною промисловістю вироби, до переорієнтації на динамічний та конкурентний приватний сектор.
Так, для постачання до Збройних Сил виробник має визначити правильну організаційно-правову форму підприємства, внести до статуту та реєстру відповідні КВЕДи, а також пам'ятати 4 «страшні» послідовні слова: ліцензування, сертифікація, стандартизація та кодифікація.
1) Ліцензування - відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», офіційна процедура надання дозволу суб'єктам господарювання здійснювати певну діяльність. Оскільки сектор безпеки та оборони щільно пов'язаний не лише з вибухонебезпечними речовини, а й з інформацією з обмеженим доступом, національною безпекою, IP-продуктами та міждержавною взаємодією, обсяги та вимоги до ліцензування критично залежать від виду діяльності підприємства
2) Сертифікація - це процес встановлення відповідності товарів, що постачаються Збройним Силам, вимогам та стандартам якості.
Сертифікація періодично необов'язкова для виробництва, проте подальше постачання несертифікованого озброєння до війська точно не буде правомірним. В той же час, певні норми є щонайменше неоднозначними, оскільтки постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №763 передбачена видача сертифікату на кожен боєприпас - а сертифікація кожного патрону точно не доцільна, і не надто можлива, тому потреба в удосконаленні законодавства все ж зберігається.
3) Стандартизація та кодифікація виробу - процедури встановлення відповідності виробу стандартам НАТО - наприклад STANAG 4569 для бронетехніки - та присвоєння номенклатурного номера НАТО (NATO Stock Number). Кодифікація не лише надзвичайно бажана (а іноді і обов'язкова) при постачанні озброєння, а й є ключовим показником на рівні з battle proven для забезпечення експортного потенціалу.
Виробництво для сектору оборони - це не лише технології, а й десятки регуляторних вимог: ліцензування, експортний контроль, кодифікація, комплаєнс та захист IP. LIGA360 для підприємств ВПК допомагає швидше орієнтуватися у вимогах оборонного законодавства та знижувати юридичні ризики.
Окрім цього, ще до початку реєстрації та тим більше здійснення фактичної діяльності дуже бажано провести due diligence, який визначить регуляторні вимоги (а отже і фактичну реальність здійснення) запланованої бізнес-моделі як такої, оскільки, для прикладу, лише купівля боєприпасів, зокрема, передбачає:
1. Складське приміщення, що відповідає Вимогам технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення.
2. Акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників поліції, пожежного нагляду, Державної служби України з питань праці та зацікавленої організації.
3. Свідоцтво на зберігання вибухових матеріалів військового призначення.
4. Копію договору купівлі вибухових матеріалів промислового призначення.
5. Копію документа про внесення суб'єкта господарювання до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).
6. Дозвіл на придбання вибухових матеріалів тощо.
На жаль, вузьким «пляшковим горлечком» зброєвого виробництва, про яке ще позаторік повідомляв Президент, є обмеженість фінансів при недозавантажених виробничих потужностях. Спосіб залучення додаткового фінансування також був окреслений у 2025 році Президентом - це експорт озброєння.
Та на жаль у постачанні озброєння закордон є стільки підводних каменів, що потоне не лише корабель, а навіть безекіпажний катер.
З LIGA360 бізнесу простіше контролювати ліцензії, зміни законодавства та вимоги експортного контролю в одному середовищі.
Так, у 2023 Військово-морський інститут США вперше описав ураження російського військового корабля «Іван Хурс» БЕКом «Магура», виробництва української UFORCE, назвавши БЕКи «урівнювачем потенціалу» на чорноморському театрі бойових дій. Після чого в 2025 році Defence express повідомив, що американський Red Cat Holdings виготовлятиме та продаватиме в США українські Magura V7. Здавалось би - експортний успіх, проте на World Defense Show 2026 в Ер-Ріяді V7 позиціонується вже як американська розробка, а представники Red Cat повідомляють, що колись вони були партнерами з UFORCE, та тепер стали конкурентами.
Ситуація особливо резонансна через відомість продукту та виробника, проте насправді це типовий приклад порушення прав інтелектуальної власності задля отримання доступу до технологій, виробу українського оборонно-промислового комплексу та їх експортного потенціалу.
Тож як ефективно та безпечно співпрацювати з іноземним інвестором, аби не дізнатися, що Ваш виріб завжди був американським і тепер його експортний потенціал реалізує в Ер-Ріяді якийсь Red Cat?
Перша можливість - це Build in Ukraine. Спосіб реалізації залучення міжнародних інвестицій через програму Міноборони створення спільних з європейськими підприємствами виробничих потужностей (з обов'язком безоплатно передавати мінімум 50% виробленої продукції Збройним силам). Золотим стандартом такої співпраці є укладена угода між німецькою Quantum Systems та українською Frontline Robotics , де німці не лише погодилися передавати 100% виготовлених дронів на потребу ЗСУ, а й планують створити ще кілька спільних підприємств.
Через «Bild in Ukraine» також масштабуються Tencore, Aerologix, TAF Industries, Укрспецсистемс тощо, проте вказана програма вимагає, по-перше, партнера-мецената, що погодиться на донацію значної частини виготовленого продукту, по-друге, середньострокових інвестицій у розбудову спільного підприємства: в надзвичайно успішному прикладі Frontline Robotics лише медіаційні переговори про умови спільного виробництва тривали 7 місяців, а передача першої партії БПЛА відбулася лише через 4 місяці після його запуску.
Іншою можливість є реєстрація як експортера. Для продажу готових виробів та продукції, згідно з «Порядком здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» та Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», попередньо Державна служба експортного контролю (далі - ДСЕК) реєструє виробника суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів та видає Посвідчення. Та у період воєнного стану рішення щодо такого експорту ухвалюється з урахуванням розгляду Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при РНБО (далі - МКВТС).
Після відновлення своєї діяльності на початку 2026 року наразі до Комісії входять 17 представників з 16 державних органів, які мають 90 днів на розгляд пропозиції на отримання дозволу з дня прийняття до розгляду правильно заповненої заявки. Оновленим складом було проведено два засідання та розглянуто 80 заявок. Оскільки на розгляді постійно перебуває приблизно 180 заявок, у разі направлення пропозиції на отримання дозволу - рішення фактично буде за 4-5 місяців.
Забиває цвях у труну прямого експорту РБК-Україна, яке повідомляє, а виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко в інтерв'ю Мілітарному підтверджує, що процедуру експорту де-факто припинено. Оборонні виробники отримали листа від однієї зі спецслужб України (яка входить до складу МКВТС) про те, що ДСЕК призупинить розгляд заявок, а у ДСЕК на запит РБК-Україна відповіли - будь-які рішення щодо призупинення дії дозволів не ухвалювалися.
В той же час, продаж товарів військового призначення та подвійного використання без дозволу МКВТС не лише спричинить блокування виконання договору державним регулятором, а й відкриття провадження за статтею 333 КК.
Більш того, за прикладом провадження №22021000000000224 правоохоронці імовірно відноситимуть експортований продукт до товарів військового призначення на підставі «секретних» документів ДСЕК, сформованих вже після реалізації їх експорту. Верховний Суд у справі № 359/13106/21 визнав такі докази неналежними, проте наступному обвинуваченому може не пощастити.
Захист технологій та інтелектуальної власності вже став критичним питанням для українського miltech. LIGA360 допомагає виробникам системно працювати з юридичними ризиками, контрактами та міжнародними партнерами.
Іншим способом співпраці є залучення іноземних коштів. Українські оборонні компанії отримують широкий спектр пропозицій щодо співпраці: від прямої грошової підтримки або безоплатної передачі матеріальної бази до консалтингу та R&D експертизи.
1. В цьому випадку, по-перше, надзвичайно важливо визначити реальну пропозицію інвестора. Так, наприклад американський фонд-акселератор MITS пропонує венчурні інвестиції у $200 000 для українських miltech-стартапів. Важлива примітка: лише $100 000 будуть надані у вигляді прямої інвестиції в компанію, а $100 000 - це витрати на аудит структури виробництва від American University Kyiv. Таким чином розмір гранту, право на використання якого матиме розробник, зменшується вдвічі, ще й з'являється обов'язок корпоративні документи комусь показувати. Та і чи дійсно Ваше підприємство потребує аудиту за $100 000?
2. По-друге, на виробника покладається і комплаєнс контрагента на предмет його включення у списки країн-імпортерів українських оборонних технологій, неперебування під санкціями, перевірка законності існування компанії; дослідження фінансової стабільності та судової історії.
3. По-третє, необхідно усвідомити, чому у Ваше підприємство інвестують і що Ви можете запропонувати інвестору: право доступу до технології зараз чи після завершення активних бойових дій, команду спеціалістів, патент та конструкторську документацію на вибір або частку у масштабованій компанії-виробнику тощо. Розуміння структури активів є критичною передумовою для виходу на оборонний ринок. Навіть технологічно «зрілий» та підтверджений у бойових умовах БпАК не зможе бути допущений до постачання для Збройних Сил України, а тим більше - до експорту, у разі якщо його виробництво здійснюється за відсутності оформлених прав інтелектуальної власності, політик конфіденційності та врегульованих умов неконкуренції.
4. На завершення, досягнуті домовленості мають бути належним чином формалізовані у письмовій формі, оскільки усні обіцянки інвестування, як правило, не витримують регуляторних обмежень та не забезпечують належного правового захисту сторін. Також пам'ятайте, що впровадження в Україні воєнного стану не скасовує застосування норм міжнародного права та обов'язків виконання положень укладеного зовнішньоекономічного договору, а тому посилання на особливий правовий режим як на підставу невиконання зобов'язань створює значні ризики судових спорів та застосування штрафних санкцій.
Підсумовуючи, хоч обмеження, які зумовлюють поступовість розвитку українського ОПК, дійсно, бюрократичні та зумовлені несвоєчасним нормотворенням, проте значна їх кількість пов'язана з високими вимогами до якості продукту, безпекою виробничих ліній, а також захистом від промислового шпигунства.
В той же час, певна частина регулювання галузі, дійсно, негармонізована та неефективна, а іноді - як в питанні продажу надлишкового озброєння закордон - просто не працює.
Також оборонно-промисловий сектор потребує постійного R&D та надзвичайно швидкого масштабування для збереження ефективності технології після проходження усіх кіл пекла ліцензійних процедур - а ключ до реалізації вимог схований глибоко у надрах реалізації експортного потенціалу перевірених на полі бою, технологічних та масштабованих рішень.
В будь-якому разі, як використання переваг так і нівелювання описаних недоліків надзвичайно спрощує системне планування, аналіз регуляторної бази, попередня експертиза договорів та наявність фахового юридичного партнера.
Дізнайтеся про:
Оборонну промисловість і Defense City: податкові стимули, експортний контроль, держпідтримка
Здійснення оборонних закупівель в Україні. Корупційні ризики та шляхи їх мінімізації очима НАЗК
Отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою можна в LIGA360.
