Ведення бізнесу в Азербайджані: ключові правові, податкові та банківські аcпекти для іноземних інвесторів

Вибір організаційно-правової форми бізнесу та реєстрація компанії

Азербайджан функціонує в межах континентальної (романо-германської) правової системи, у якій основними джерелами права є закони, кодекси, укази Президента, підзаконні нормативно-правові акти та інші нормативні акти. Незважаючи на те, що судова практика відіграє важливу роль, особливо під час вирішення комерційних спорів, судові рішення не мають прецедентної сили, характерної для правових систем загального права (common law).

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють здійснення господарської діяльності, є Цивільний кодекс, Податковий кодекс, Трудовий кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Закон «Про інвестиційну діяльність». Крім того, на суб'єктів господарювання можуть поширюватися вимоги законодавства щодо ліцензування, митного регулювання, охорони прав інтелектуальної власності, а також спеціальні нормативні вимоги, встановлені для окремих секторів економіки.

Протягом останніх років Азербайджан істотно модернізував своє бізнес-середовище шляхом цифровізації державних послуг та спрощення процедур державної реєстрації компаній. Значна частина взаємодії з державними органами, включаючи податкову реєстрацію, оформлення трудових відносин та подання корпоративної звітності, наразі здійснюється в електронній формі.

Найпоширенішою організаційно-правовою формою здійснення підприємницької діяльності в Азербайджані є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Така форма широко використовується завдяки своїй гнучкості, відносній простоті управління та принципу обмеженої відповідальності, відповідно до якого учасники, як правило, несуть відповідальність лише в межах своїх внесків до статутного капіталу.

Іноземні фізичні та юридичні особи загалом мають право засновувати компанії в Азербайджані, а іноземна власність допускається в більшості секторів економіки. Водночас у деяких регульованих сферах діяльності може виникнути необхідність отримання додаткових ліцензій, дозволів або погоджень компетентних державних органів.

Іноземні інвестори можуть вийти на ринок Азербайджану шляхом:

• створення місцевого товариства з обмеженою відповідальністю (local LLC);

• відкриття філії (branch) іноземної компанії;

• відкриття представництва;

• створення спільного підприємства;

• укладення договірних конструкцій із місцевими партнерами;

• придбання корпоративної участі в уже існуючій компанії.

Обираючи організаційно-правову форму ведення бізнесу, інвестори повинні комплексно оцінити питання структури власності, податкових наслідків, механізмів репатріації прибутку, валютного регулювання, дотримання санкційного законодавства (sanctions compliance), ліцензійних вимог, обмежень щодо володіння нерухомістю, а також механізмів вирішення спорів.

Для створення компанії в Азербайджані, як правило, необхідно підготувати такі документи:

• копію паспорта засновника;

• рішення засновника про створення компанії;

• статут компанії (Articles of Association);

• рішення про призначення директора (якщо засновник не виконуватиме функції директора);

• підтвердження юридичної адреси в Азербайджані (договір оренди або письмову згоду власника приміщення);

• нотаріально посвідчену довіреність (якщо реєстрацію здійснює представник);

• інші підтвердні документи, які можуть бути витребувані реєстраційними органами або банківськими установами.

Для функціонування компанії зазвичай необхідно забезпечити наявність:

• статуту;

• зареєстрованої юридичної адреси;

• інформації про учасників та директорів;

• податкової реєстрації;

• корпоративного банківського рахунку;

• ліцензій або спеціальних дозволів (за необхідності).

Процедура створення компанії, як правило, розпочинається з її державної реєстрації в податкових органах. Після завершення реєстрації компанія повинна відкрити корпоративний банківський рахунок для здійснення господарської діяльності. На практиці іноземні інвестори часто залучають місцеві бухгалтерські компанії або юридичних радників для супроводу корпоративного адміністрування, підготовки податкової звітності, забезпечення дотримання регуляторних вимог та взаємодії з державними органами.

До початку здійснення діяльності інвесторам слід перевірити, чи потребує обрана бізнес-модель отримання ліцензій, проходження спеціальної реєстрації, сертифікації, оформлення митних дозволів або інших галузевих погоджень. Компанія може бути належним чином зареєстрована, однак не матиме права законно здійснювати господарську діяльність до моменту отримання всіх обов'язкових дозвільних документів.

Відкриття корпоративного банківського рахунку є одним із ключових етапів після державної реєстрації компанії. Вибір банківської установи повинен здійснюватися з урахуванням бізнес-моделі компанії, потреб у міжнародних розрахунках та операційних вимог. Серед банків, які найчастіше рекомендуються іноземним інвесторам, варто виділити:

• ABB (Міжнародний банк Азербайджану) - відзначається ефективною підтримкою операцій у доларах США та євро, високим рівнем безпеки та надійною системою дистанційного банківського обслуговування.

• PASHA Bank - оптимально підходить для корпоративних клієнтів та здійснення міжнародних банківських операцій.

• Kapital Bank (BirBank) - широко відомий завдяки сучасній цифровій банківській платформі та зручним платіжним сервісам.

Азербайджан пропонує практичне та дедалі більш сприятливе для бізнесу правове середовище, яке підтримується спрощеними процедурами державної реєстрації компаній, цифровими державними сервісами та законодавчими гарантіями захисту прав інвесторів. Водночас успішний вихід на азербайджанський ринок не обмежується лише створенням юридичної особи. Суб'єкти господарювання повинні ретельно обрати оптимальну організаційно-правову форму, впровадити належну систему корпоративного управління, забезпечити дотримання регуляторного та податкового законодавства, своєчасно отримати необхідні ліцензії, належним чином захистити права інтелектуальної власності та від початку діяльності впровадити комплексну систему комплаєнсу.

Податкова система Азербайджану: що необхідно знати іноземним інвесторам

Під час вебінару, присвяченого веденню бізнесу в Азербайджані, спікери наголосили, що країна більше не є ринком, на якому можна «просто увійти й одразу досягти успіху». Від іноземних інвесторів очікується проведення попереднього аналізу ринку, визначення напрямів, у яких вони можуть створити додану вартість, і лише після цього - вихід на ринок із чітко сформованою бізнес-моделлю та фінансовою стратегією.

З погляду оподаткування Азербайджан пропонує відносно просту та зрозумілу податкову систему. Стандартна ставка податку на прибуток підприємств становить 20%. Водночас законодавством передбачено низку податкових стимулів для мікро- та малих підприємств, резидентів технологічних парків, спеціальних економічних зон, вільних економічних зон, кластерних компаній, а також нових інвестиційних проєктів. Залежно від статусу платника податків та характеристик інвестиційного проєкту такі стимули можуть передбачати істотне зниження ставки податку на прибуток або повне звільнення від його сплати протягом визначеного законодавством періоду.

Податок на додану вартість (ПДВ) за загальним правилом справляється за ставкою 18%. Обов'язкова реєстрація платником ПДВ, як правило, виникає після досягнення оподатковуваного обороту встановленого законодавством порогового значення. Загальне правило передбачає обов'язкову реєстрацію у разі, якщо оподатковуваний оборот перевищує 200 000 азербайджанських манатів (AZN) протягом будь-якого послідовного дванадцятимісячного періоду. Починаючи з 2026 року, для окремих безготівкових операцій у сфері роздрібної торгівлі та надання послуг можуть застосовуватися спеціальні правила, які фактично підвищують зазначений поріг. Експорт товарів та послуг може оподатковуватися ПДВ за нульовою ставкою. Крім того, для окремих інвестиційних проєктів та спеціальних режимів господарювання можуть застосовуватися додаткові податкові пільги з ПДВ.

Окрему увагу при структуруванні транскордонної діяльності необхідно приділяти податку, що утримується у джерела виплати (withholding tax). Дивіденди, як правило, оподатковуються за ставкою 5%. Інші види пасивних доходів, зокрема проценти та роялті, потребують окремого аналізу з урахуванням положень національного податкового законодавства та відповідної міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування. Для іноземних інвесторів принципове значення мають можливість застосування переваг міжнародного договору, підтвердження статусу фактичного (бенефіціарного) отримувача доходу (beneficial owner) та належне документальне оформлення відповідних операцій.

При формуванні фінансової моделі проєкту необхідно також враховувати податкове навантаження, пов'язане з оплатою праці. В Азербайджані застосовується прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді заробітної плати. Крім того, система передбачає сплату внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування та обов'язкове медичне страхування, які розподіляються між роботодавцем і працівником. Фактичний розмір такого навантаження залежить від рівня заробітної плати та законодавчо встановлених порогових показників.

Спікери також звернули увагу на те, що Азербайджан бере участь у міжнародних ініціативах, пов'язаних із реалізацією Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), та впровадив механізми контролю за трансфертним ціноутворенням і перевірки економічної присутності (substance). У зв'язку з цим транскордонні операції між пов'язаними особами перебувають у сфері підвищеної уваги податкових органів. На практиці інвесторам не слід покладатися виключно на формально створені корпоративні структури: бізнес-модель, політика ціноутворення, фактична економічна присутність та підтвердна документація повинні бути узгодженими між собою ще на початковому етапі реалізації проєкту.

Практичний висновок є доволі очевидним: Азербайджан може запропонувати конкурентоспроможне податкове середовище, особливо для належним чином структурованих інвестиційних проєктів, однак ця юрисдикція не є місцем для використання виключно формальних або «паперових» корпоративних конструкцій.

Іноземний інвестор повинен виходити на азербайджанський ринок із чітко розробленою податковою моделлю, надійною підтримкою місцевих консультантів, належним бухгалтерським супроводом та обґрунтованою моделлю економічної присутності (substance).

Відкриття банківських рахунків та взаємодія з банківськими установами

Відкриття банківських рахунків і налагодження ефективної взаємодії з банківськими установами є одним із ключових етапів виходу іноземного інвестора на новий ринок. Як правило, цей процес розпочинається після державної реєстрації компанії та отримання податкового ідентифікаційного номера і передбачає подання корпоративних документів, розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, а також проходження процедур належної перевірки клієнта (KYC) і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (AML).

Сучасні банківські системи дедалі активніше використовують цифрові інструменти, зокрема системи дистанційного банківського обслуговування, електронний підпис та двофакторну автентифікацію. Такі механізми забезпечують можливість дистанційного управління рахунками, безпечного проведення фінансових операцій і моніторингу руху коштів у режимі реального часу. У багатьох юрисдикціях уповноваженим представникам компанії (наприклад, директору або бухгалтеру) надаються диференційовані рівні доступу, що дозволяє впровадити контрольовані процедури ініціювання та погодження платежів.

З практичної точки зору інвесторам доцільно ретельно обирати банківську установу, враховуючи її надійність, можливості здійснення міжнародних платежів (зокрема через систему SWIFT), підтримку необхідних валют, а також рівень дотримання міжнародних комплаєнс-стандартів. Не менш важливим є впровадження ефективної системи внутрішнього контролю, яка повинна включати чіткі правила авторизації платежів, належний розподіл функціональних обов'язків між відповідальними особами та належне документальне оформлення фінансових операцій.

Водночас взаємодія з банківськими установами вимагає суворого дотримання регуляторних вимог, зокрема забезпечення прозорості походження коштів, належного структурування грошових потоків та виконання вимог національного і міжнародного фінансового законодавства. Недотримання зазначених вимог може призвести до затримок у проведенні операцій, встановлення обмежень щодо використання банківських рахунків або виникнення репутаційних ризиків.

Загалом ефективна взаємодія з банківською системою має не лише операційне, а й стратегічне значення, формуючи основу фінансової безпеки бізнесу, ефективного контролю за рухом капіталу та довгострокової стабільності підприємницької діяльності.

Substance, податкове резидентство та ризики виникнення постійного представництва (PE)

Азербайджан посилив податкову прозорість та міжнародне співробітництво шляхом участі в механізмах Обміну інформацією за запитом (Exchange of Information on Request) та Автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (Automatic Exchange of Information). У зв'язку з цим іноземні інвестори та міжнародні групи компаній, які здійснюють діяльність в Азербайджані, повинні приділяти особливу увагу питанням substance, податкового резидентства та ризикам виникнення постійного представництва.

Податковий кодекс Азербайджану містить правила трансфертного ціноутворення, спрямовані на забезпечення здійснення транскордонних операцій між пов'язаними особами відповідно до принципу «витягнутої руки». У випадках, коли трансфертні ціни не відповідають ринковим умовам, податкові органи мають право здійснювати коригування об'єкта оподаткування та суми витрат, що враховуються при визначенні податкових зобов'язань, виходячи з ринкової вартості відповідних операцій.

Правила трансфертного ціноутворення насамперед поширюються на:

• операції між пов'язаними особами, якщо однією зі сторін є резидент Азербайджану, а іншою - нерезидент;

• операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Азербайджані;

• операції за участю суб'єктів, зареєстрованих у юрисдикціях із преференційним режимом оподаткування.

Окрім правил трансфертного ціноутворення, Податковий кодекс містить загальні положення щодо застосування ринкових цін, які можуть поширюватися на окремі внутрішні та зовнішньоекономічні операції. Вказані норми ґрунтуються на єдиному фундаментальному принципі, відповідно до якого господарські операції повинні відповідати їх реальному економічному змісту та ринковій вартості.

Для проведення аналізу зіставності платники податків можуть використовувати такі загальновизнані методи трансфертного ціноутворення:

• метод порівняльної неконтрольованої ціни (Comparable Uncontrolled Price);

• метод ціни перепродажу (Resale Price Method);

• метод «витрати плюс» (Cost Plus Method);

• метод порівнянної рентабельності (Comparable Profit Method);

• метод розподілу прибутку (Profit Split Method).

Під час здійснення податкового контролю компетентні органи Азербайджану можуть використовувати різноманітні джерела інформації для оцінки дотримання вимог законодавства, зокрема міжнародні та місцеві біржові котирування, митну статистику, публічно доступні звіти з надійних джерел, а також спеціалізовані комерційні інформаційні бази даних.

З огляду на посилення міжнародної уваги до питань економічної присутності та прозорості транскордонної діяльності компанії, які працюють в Азербайджані, повинні забезпечити, щоб їх корпоративна структура, внутрішньогрупові відносини та фактична господарська діяльність були підтверджені реальними комерційними функціями. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики виникнення податкового резидентства або визнання діяльності такою, що здійснюється через постійне представництво.

Релокація, резидентство та оподаткування фізичних осіб в Азербайджані

Релокацію до Азербайджану слід розглядати не лише як юридичний чи імміграційний процес, а і як складову загальної бізнес-моделі інвестора. Під час вебінару спікери наголосили, що інвестори та засновники бізнесу, які виходять на азербайджанський ринок, потребують професійної місцевої підтримки вже на початковому етапі - від аналізу ринку та бізнес-планування до бухгалтерського, податкового та юридичного структурування діяльності.

Для засновників бізнесу та ключових працівників першочерговим питанням є визначення ролі, яку вони виконуватимуть в Азербайджані: управління місцевою компанією, розвиток нового ринку, супровід інвестиційного проєкту чи релокація окремих операційних функцій. Це має принципове значення, оскільки наслідки щодо оподаткування доходів фізичних осіб, оподаткування трудових відносин та корпоративного оподаткування можуть суттєво відрізнятися залежно від того, чи працює особа за трудовим договором в Азербайджані, виконує функції засновника або директора компанії чи надає послуги в межах транскордонної діяльності.

В Азербайджані застосовується прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді заробітної плати. Відповідно до матеріалів вебінару, такі доходи оподатковуються за ставками 3%, 10% або 14% залежно від їх розміру. Крім того, витрати на оплату праці включають обов'язкові внески на соціальне страхування та медичне страхування, які, як правило, розподіляються між роботодавцем і працівником.

Для суб'єктів малого підприємництва оподаткування може здійснюватися виходячи з обсягу обороту із застосуванням спрощених ставок податку, які залежать від виду здійснюваної діяльності. Такий режим може бути актуальним для осіб, які переїжджають до Азербайджану для здійснення діяльності як незалежні підприємці, а не через повноцінну корпоративну структуру. Водночас вибір між працевлаштуванням, здійсненням підприємницької діяльності та володінням компанією повинен визначатися індивідуально з урахуванням конкретних обставин.

Релокація також повинна бути узгоджена із загальною моделлю корпоративного податкового планування. Якщо засновник або ключовий керівник фактично здійснює управлінські функції з території Азербайджану, це може посилити економічну присутність (substance) азербайджанської компанії, але водночас вплинути на визначення місця прийняття управлінських рішень, податкової юрисдикції щодо отриманих доходів, а також на податкову оцінку операцій із компаніями міжнародної групи.

Практичний висновок, зроблений спікерами, полягає в тому, що вихід на новий ринок не обмежується лише реєстрацією компанії. Інвестори повинні належним чином дослідити ринок, обрати перспективний напрям діяльності, сформувати фінансову модель, оцінити необхідність отримання ліцензій та виконання інших регуляторних вимог, а також залучити місцевих консультантів, які однаково добре орієнтуються як у правовому, так і в бухгалтерському середовищі Азербайджану.

Для засновників компаній та ключових працівників головним практичним висновком є те, що релокація до Азербайджану може стати ефективним інструментом регіональної експансії бізнесу, однак вона повинна бути ретельно спланована заздалегідь. До фактичного переїзду або початку управління бізнесом необхідно проаналізувати питання податкового резидентства, оподаткування трудових доходів, сплати соціальних внесків та взаємодії між правилами оподаткування фізичних осіб і корпоративного оподаткування.

Практичні моделі структурування бізнесу для інвесторів та міжнародних груп компаній

Практичне структурування бізнесу для інвесторів та міжнародних груп компаній має вирішальне значення для забезпечення податкової ефективності, захисту активів та операційної гнучкості. Вибір конкретної моделі структурування залежить від цілей бізнесу, вимог законодавства відповідних юрисдикцій, рівня допустимого ризику та характеру запланованих інвестицій.

Однією з найбільш поширених моделей є холдингова структура, за якої материнська компанія володіє дочірніми компаніями в різних юрисдикціях, що забезпечує централізоване корпоративне управління та оптимізацію розподілу прибутку. Іншим широко використовуваним механізмом є створення компаній спеціального призначення (Special Purpose Vehicles), які дозволяють відокремити окремі інвестиційні проєкти, обмежити ризики, а також спростити фінансування чи подальший вихід з інвестиції.

Під час виходу на нові ринки також широко використовуються спільні підприємства (joint ventures) та партнерські моделі, особливо якщо реалізація проєкту потребує місцевої експертизи або ефективної взаємодії з регуляторними органами. У таких випадках ключове значення мають належним чином підготовлені корпоративні договори між учасниками (shareholders' agreements) та ефективна система корпоративного управління, які мінімізують ризик корпоративних конфліктів і забезпечують прозорість управління.

З податкової точки зору структурування повинно враховувати положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, правила трансфертного ціноутворення, вимоги щодо substance, а також механізми репатріації прибутку. Посилення міжнародного контролю, зокрема в межах реалізації ініціатив BEPS, означає, що корпоративні структури повинні бути не лише податково ефективними, а й повністю відповідати вимогам законодавства та мати належне економічне обґрунтування.

Особливе значення має забезпечення реальної юридичної та операційної економічної присутності. Документальне оформлення діяльності, місцева присутність, фактичне здійснення управлінських функцій та належне ведення бухгалтерського обліку повинні відповідати обраній корпоративній структурі. Інвесторам слід уникати створення виключно формальних корпоративних конструкцій, які не супроводжуються реальною господарською діяльністю, оскільки це може спричинити виникнення податкових або регуляторних претензій.

На практиці найбільш ефективними є ті моделі структурування бізнесу, які поєднують юридичну надійність, податкову ефективність та практичну придатність для ведення господарської діяльності. Досягнення такого результату значною мірою залежить від залучення місцевих консультантів, які однаково добре володіють міжнародними стандартами та специфікою національного законодавства Азербайджану.

Дмитро Михайленко - керуючий партнер Crowe Mikhailenko, президент Асоціації податкових консультантів, голова Комітету підприємців з податкових питань при ТПП України, та голова податкового комітету КБУ

Zamin Husseynov - Managing Partner, Crowe Azerbaijan

Amina Zeynalabduyeva - Legal Partner, Crowe Azerbaijan

Артур Коваленко - молодший спеціаліст практики міжнародного оподаткування Crowe Mikhailenko

Єлизавета Шевчук - молодший спеціаліст практики міжнародного оподаткування Crowe Mikhailenko

Вероніка Омельчук - стажер Crowe Mikhailenko