Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Анна Дерев'янко: «Державі потрібно підтримувати діалог з бізнесом, заслужити його довіру»

5 лютого 2019, 08:05
1628
0
Реклама

Існує думка, що під час кризи бізнес більше прагне до спілкування і налагодження відносин. Ви її поділяєте?

Швидше так, тому що під час кризи загострюється конкуренція. Якщо ти великий і усім помітний, то звертаються до тебе, якщо ж мова йде про невеликі компанії, то їм необхідно шукати точки дотику, аби пережити цей період. Крім того, під час кризи держава часто створює непривабливі умови для ведення бізнесу, тому необхідно об'єднуватися, аби дати зрозуміти, що турбує бізнес, застерегти державу від необдуманих кроків.

Як би ви описали узагальнений портрет члена ЄБА?

Директори компаній, членів ЄБА, це законослухняні бізнесмени, які звикли цивілізовано вести справи, дотримуватися встановлених правил. Вони активні у бізнесі, хочуть міняти правила гри, робити їх більш цивілізованими. Люди, які звикли вирішувати свої питання незаконно, - це точно не до нас.

Ми бачимо, що цивілізоване ведення бізнесу стає дедалі більш актуальним і затребуваним. Рішення питання не хабарем, але шляхом роз'яснення, переконання дає більш стійкий результат.

Як змінилося ставлення чиновників до вас, чи пов'язано це із зростанням кількості членів ЄБА?

Нам у цьому році виповнюється 20 років, можу сказати, що за цей час потреба у такого роду організаціях, як наша, істотно зросла. Так само зріс і рівень співпраці. Коли у 2000-му ми разом з підприємцями зустрічалися з керівником одного з департаментів Мінекономіки - це була подія. Сьогодні такі зустрічі носять робочий характер.

Бізнес за цей час став більш вимогливим, його стали не тільки чути, але й слухати. На сьогодні не стоїть питання про зустріч, навіть про відповідь на звернення, мова йде про те, аби міністерства відповідали по суті, дуже часто постає питання про дисципліну відповідей.

З якими держструктурами вам вдалося налагодити найбільш плідну співпрацю?

Наша асоціація, мабуть, внаслідок досить тривалого часу існування, досягла певного статусу, і не відчуває проблем з встановленням контакту з будь-якої держструктурою.

Однак, з другої половини минулого року, набагато складніше стало працювати з фінансовим блоком Кабміну: Мінфіном, податковою. Загострилася, зокрема, проблема з відшкодуванням ПДВ. У Мінфіні кажуть, що питання виникло через те, що кількість заявок на відшкодування зростає, і вони вирішили з'ясувати причини цього. За неофіційними каналами ми отримали інформацію, що ситуацію все ж вирішать найближчим часом і всі затримки з ПДВ будуть ліквідовані. Наше завдання ж полягатиме у тому, аби тримати ситуацію на контролі, стежити за виконанням даних обіцянок.

Ще одна проблема - ситуація із новими індикативними цінами на митниці, введення яких істотно вплинуло на імпортерів, у яких товар застряг на кордоні. Ми ведемо діалог, намагаємося якомога швидше вирішити цю ситуацію.

У цьому контексті. Як ви ставитеся до реформи з розділення податкової та митної служби?

Насправді, для нас це і не добре, і не погано. Для нас це не важливо. Важливо, вирішують вони проблеми, або ж ні. Важливо, аби законослухняний бізнес отримував ті послуги, на які він розраховує, виходячи із законодавства. Для нас будь-яка форма прийнятна, і ми не бачимо сенсу давати будь-які рекомендації.

У 2018 році вам надійшло 147 звернень підприємців, які основні проблеми в них викладені?

Знову ж таки, в більшості вони пов'язані з ДФС. Є питання з дозвільними органами, підключенням до електромереж, питання рейдерства. У минулому році було дев'ять випадків спроб рейдерського захоплення підприємств наших членів. Спільно з держструктурами, зокрема, Мін'юстом, нам вдалося не допустити негативних наслідків.

До ЄБА входить 24 комітети, які з них більш активні, чиї пропозиції були підтримані органами влади?

Щоб діяльність комітету була успішною необхідна наявність декількох передумов: активним повинен бути сам бізнес, а також координатор комітету - людина, що представляє інтереси бізнесу. Третя складова - готовність влади чути цей бізнес, хоча її якраз можна сформувати, завдяки двом першим.

Комітети, де найбільш успішно сформувалися такі передумови і, відповідно, відчутні результати роботи, а це і вирішення індивідуальних кейсів (в цілому, на рівні 80%), і системних звернень бізнесу, це охорона здоров'я, агрохімія. Як би це дивно не звучало, але і податковий комітет, теж серед перших. Той тиск, в хорошому сенсі, який вони чинять на податкову і митну служби, дає свої результати.

Незабаром плануємо створення земельного комітету. Як це не дивно, усіх питання землі цікавлять, усі готові обговорювати, але конкретику, тим не менше, ніхто не пропонує.

Координуєте ви свої дії з іншими бізнес-організаціями, чи є якась взаємодія?

Ми концентруємо увагу на роботі з нашими членами, але є ситуації, коли ми єдині з колегами у думці і знаходимось, так би мовити, на одній сторінці з іншими.

Так, наприклад, склалося з питанням ЄСВ, коли Мінсоцполітики виступило за введення регресивної системи його оплати. Наша позиція полягає у тому, що спочатку потрібно перемогти тіньовий ринок зарплати, навчитися грамотно адмініструвати податки, а вже потім ставити питання про підвищення податків для білого бізнесу.

Схожа ситуація й з підвищенням мінімальної зарплати. Ми зовсім не проти підвищення і регулярного її перегляду, але не у прив'язці до оподаткування. Спочатку потрібно вивести з тіні всіх, хто повинен платити податки, а лише потім, якщо коштів дійсно не вистачатиме, ставити питання про підвищення ставок оподаткування.

Державі потрібно підтримувати діалог з бізнесом, заслужити його довіру, адже довіра до держави - це ключ до успіху бізнесу.

Опитування, які проводить ЄБА серед своїх членів, - чи є вони чимось більшим, ніж просто довідкова інформація?

Опитування, яке ми проводимо, це своєрідний барометр настроїв бізнесу, можливість зрозуміти напрямки, в бік яких звернений його погляд, зрозуміти, як ті чи інші дії держави впливають на бізнес.

Наприклад, прийшовши до влади, Янукович почав свою каденцію з правильних кроків: він, почавши працювати з McKinsey, розробив дорожню карту, робив речі, необхідні для бізнес-середовища. Позитивні настрої бізнесу були вкрай високі. Але пізніше, коли стало зрозуміло, що слова розходяться із ділом, індекс скотився до мінімуму.

Прихід Ryanair, H&M, Ikea - чи є це показниками інвестиційної привабливості, або ж це просто індивідуальні бізнес рішення?

Якщо оцінювати зміни у регуляторній сфері, то треба визнати - працювати дійсно стало легше. Теж можна сказати і про індекс настроїв бізнесу - зараз він в нейтральному діапазоні, але не в негативному. Так, якби трапилися зміни у судовій системі, у податковій, то ситуація б покращилася. Особливо у судовій - адже навіть держструктури, зокрема Нацбанк, скаржаться на складність захисту прав кредиторів.

Є чинники, які позитивно впливають на бізнес-клімат: зняття обмежень в ціноутворенні, автоматичне повернення ПДВ, закон про валюту. Але ситуація настільки важка, що косметичні зміни результатів майже не дадуть, потрібно підходити радикально.

Як ви вважаєте, наскільки реальна лібералізація валютного ринку після введення нових правил?

На чолі Нацбанку стоять, як я вважаю, розсудливі люди, і вони будуть робити правильні речі. Навряд чи вони будуть робити щось, що зможе порушити макроекономічну стабільність, тому лібералізація буде поступовою. Звичайно, всім хотілося б максимальної свободи руху капіталу, ми завжди виступали саме за це, але в усьому має бути виваженість. Мені хотілося б вірити, що популісти це теж розуміють.

Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета в ексклюзивному інтерв'ю для Платформи «ЛІГА:ЗАКОН» сказав, що потрібно боятися не бюрократії, а поганої бюрократії.

Я згодна з цими словами, ми завжди за здорову бюрократію, за розумне регулювання, тому що без процедур жодна організація, а тим більше держава, працювати не зможе. Українська бюрократія, однозначно, змінилася. Так, бувають відписки, ми це бачимо. А буває, відповідають по суті, допомагають бізнесу. Але ж знову таки, всі ми вчимося: намагаємося готувати конструктивні звернення, опускаючи обурення і емоції, керуючись здоровим глуздом і логікою. Ми завжди намагаємося поставити себе на місце чиновника, і навіть отримавши відповідь, яку можна розцінити як відписку, розцінюємо це як запрошення до подальшого спілкування, до дискусії. Іноді цей процес затягується, але завжди метою є кінцевий результат.

Насправді ми дуже цінуємо те, що багато чиновників дійсно хочуть допомогти, вони оперативно відповідають, йдуть нам назустріч, нехай навіть іноді ми буваємо, певною мірою, нав'язливими. Але вони молодці, у них є витримка і розуміння того, що ми звертаємося не з власної примхи, не зі своїми приватними питаннями. Підтвердженням моїх слів є і продуктивність нашої роботи, адже за 63% позитивних рішень за колективними зверненнями стоїть як наша робота, так і робота чиновників. Дуже часто чиновнику необхідно брати на себе відповідальність, на жаль, не всі на це готові.

Яке місце у вашій взаємодії з держструктурами займають правоохоронні органи? Це переважно індивідуальні кейси або все ж обговорюються й системні питання?

Якщо говорити про проблеми окремих підприємств, то з ними ми звертаємося, переважно в Генпрокуратуру. Що ж стосується системних проблем, які об'єднують більшість наших комітетів, то це боротьба з тіньовою економікою. Бізнес має проблеми через великий обсяг контрабанди. На жаль, прогресу в цьому плані поки не помітно, нам би хотілося бачити більш рішучі кроки з боку правоохоронців.

В одному з інтерв'ю ви говорили про те, що серед членів ЄБА немає єдиної думки про податок на виведений капітал. Чи варто очікувати, що асоціація сформує єдину позицію, яка буде здатна вплинути на законодавців?

Насправді, ПнВК не є центральним у питаннях оподаткування, так само, як і податок на прибуток не є основним серед скарг у системі оподаткування. Серед наших членів думки розділилися, і дискусія відкрита. Ми готові озвучити позиції всіх сторін, не відкидаючи і не підтримуючи ту чи іншу.

Як ви проводите вільний час, чи є у вас хобі?

Весь вільний час я присвячую родині. Моя молодша дитина зараз у тому віці, коли діти починають активно вивчати зовнішній світ. Ми намагаємося багато проводити часу на повітрі, любимо сім'єю кататися на велосипедах. З хобі - люблю готувати, наразі особливо випічку. Правда, останній експеримент з сирно-кокосовим печивом не вдався. З улюбленого - нещодавно відкритий рецепт ячмінного лимонаду

РЕЦЕПТ: 150 г зерен ячменю (бажано органічного), 1,5 літра води, цедра 2 лимонів - варити 15-20 хвилин на середньому вогні, дати настоятися кілька годин (у моєму випадку, відвар настоюється ніч - до ранку), а потім додати сік з тих же 2 лимонів і мед за смаком (додаю 2 столові ложки з гіркою).

Які з книг, прочитаних останнім часом, справили на вас найбільше враження? Що порекомендуєте з літератури, яка допомогла б професійному зростанню?

З останніх - «Стратегія блакитного океану» В. Чан Кіма і Рене Моборн - книга, яка змусила переглянути і змінити деякі речі в нашій діяльності. Start-up Nation - книга журналістів Дена Сенора і Сола Сінгера про те, як в Ізраїлі не маючи нічого, побудували державу. Мені дуже сподобалося, як вони підходять до національної армії, розглядаючи службу громадян як освітній елемент. Ну і «Наступні 100 років» Джорджа Фрідмана, вона дає можливість уявити, яким чином буде змінюватися геополітична ситуація у XXI столітті. З книги «Доставка щастя» Тоні Шия, крім іншого, ми взяли ідею Книги корпоративної культури для нашої асоціації.

***

Пропонуємо також ознайомитись з ексклюзивним інтерв'ю бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети для Платформи «ЛІГА:ЗАКОН».

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини