За заявою регулятора, робиться це з метою поглиблення валютного ринку, підвищення його ліквідності і більш ефективного управління банками власними валютними ризиками.
Нагадаємо, що валютна позиція банку - це виражене в іноземній валюті зобов'язання банку (пасиви) і вимоги банку (активи). Якщо валютні пасиви рівні активам, то валютна позиція називається закритою. В іншому випадку вона називається відкритою. Існують коротка відкрита валютна позиція (активи менше пасивів) - вона може загрожувати платоспроможності банку і довга відкрита валютна позиція (активи більше пасивів). Для того щоб уникнути ризиків, втрат при валютних операціях, а також ризиків отримання спекулятивних доходів, центробанки встановлюють нормативи відкритої валютної позиції.
Навесні цього року НБУ почав процес коригування значень лімітів відкритої валютної позиції. З 1 травня ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку був збільшений з 1 до 3%, а загальної короткої - зменшений з 10 до 8%. За оцінками Нацбанку, цей крок не тільки не мав негативного впливу на стан валютного ринку, а й сприяв його стабілізації. Банки почали грати більш активну роль в згладжування коливань обмінного курсу гривні за рахунок своєї позиції, і це сприяло зниженню місячної волатильності курсу.
Тому, правління НБУ вирішило врівноважити позиції банків і встановити однакові значення лімітів як для довгої, так і для короткої відкритої валютної позиції банку на рівні 5%.
Зазначені зміни затверджені рішенням правління НБУ № 347-рш від 19.06.2018 «Про внесення змін до рішення Правління Національного банку України від 29 березня 2018 № 184-рш». Вони вступають в силу з 01.07.2018.
