План дій з реформи наразі узгоджується Мінфіном і ДФС. Після цього - громадські обговорення, затвердження Кабміном і найважливіша частина - виконання, зауважила радник Міністра фінансів Яна Бугрімова. «Відсутність усіх ідеальних компонентів для здійснення комплексної реформи в цей період часу не повинна стати перешкодою для впровадження конкретних кроків. Треба бути реалістами, а тому чекати повної заміни людей у найближчі два роки неможливо. Цифровізація процесів у ДФС - це не лише технології, а й прозорість, зменшення контактів із платниками, збільшення доступності та зростання ефективності», - наголосила вона.
Реформа включає три складові:
- регулювання. «Можна говорити про те, що ДФС не має бути корумпованою. Але і законодавець повинен таким чином регулювати процеси, за якими працюють податківці, щоб поле для цієї корупції було мінімальним», - підкреслила Я. Бугрімова;
- персонал. «Будь-яка організація - це люди. Закони та процедури можуть бути прописані ідеально, але якщо у вас працюють люди з іншою мотивацією - нічого не станеться. Зміни в будь-якій організації повинні рухатися зсередини», - пояснила радник Міністра фінансів;
- бізнес-процеси. «ДФС - це складна організація з великою кількістю бізнес-процесів. Оптимізація їх часто недооцінюється, якщо ми говоримо про реформу. Від ефективної побудови бізнес-процесів залежить усе», - сказала вона.
Наприклад, що всього 4 % співробітників ДФС працюють із боргом, а їх повинно бути 13 %. Тільки 50 % вхідних дзвінків здатний отримати call-центр. Є й інші приклади, які вказують на те, що операційні процеси в роботі служби, функції персоналу розподілені неефективно, і це впливає на роботу структури.
Близько 60 % контактів платників податків в економічно розвинених країнах відбувається через онлайн-сервіси - тобто більшість питань вирішуються без необхідності візиту до податкової. В Україні ж 60 % контактів - спілкування в Центрах обслуговування платників.
