Верховний Суд у справі № 240/18960/24 підтвердив, що контролюючий орган не вправі підміняти обраний платником метод трансфертного ціноутворення та джерела інформації власними, доки не доведе помилковість його розрахунків. Рішення окреслює межі повноважень податківців під час перевірок і прямо стосується компаній із контрольованими операціями, насамперед агроекспортерів. Як вибудувати ієрархію методів трансфертного ціноутворення, за яким стандартом доводити зіставність операцій і як розподіляється тягар доказування у спорах щодо контрольованих операцій - у повному аналізі на LIGA360.
Платник, який обрав найбільш доцільний метод визначення ціни за принципом "витягнутої руки", отримує гарантію, що під час перевірки орган застосує той самий метод. Відступити від нього податковий орган може лише тоді, коли обґрунтує, що метод не є найбільш доцільним, і доведе помилковість розрахунків платника (пп. 39.3.2.1 ПКУ). Проста заміна методології платника власною, без такого доведення, правових наслідків не породжує.
Спір виник за перевіркою контрольованих операцій з експорту та імпорту сільськогосподарської продукції - кукурудзи, соєвих бобів, гороху, пшениці та ячменю - за 2018 рік, за результатами якої орган донарахував понад 2,58 млн грн. Суд встановив, що податкова не спростувала розрахунків платника при зіставленні експортних цін із ринковим діапазоном.
Неправомірними суд визнав одразу кілька дій органу: використання цінових агентств Argus і Refinitiv, які у 2018 році були недоступні податковій і потрапили до рекомендованого переліку джерел лише наприкінці 2020 року; порівняння цін за різними умовами поставки, що по-різному розподіляють між сторонами витрати й ризики; та застосування ціни на конкретну дату поставки замість біржового діапазону за декаду, що передує операції.
Щоб швидше орієнтуватися в таких змінах на практиці, LIGA ZAKON пропонує рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Почніть свою роботу з LIGA360 вже сьогодні - Ligazakon.net.
