Задля реформування освіти в Україні неможливо придумати якусь одну ідею, яка змінить усе, - завдання надто складне, а нинішня ситуація дуже запущена у багатьох аспектах. У подібних випадках, щоб дії з ремонту не посилювали хаос, потрібно уявляти бажаний результат і мати відповідний йому загальний план робіт, що й намагалися сформулювати у новому Законі «Про освіту».
Основні моменти цього Закону, які можуть мати прямий або опосередкований вплив на бізнес у цілому та освітній бізнес зокрема, такі:
1. Мовою освітнього процесу є державна мова, тобто українська. Передбачено нюанси для національних меншин (виключно державна мова, починаючи з базової середньої освіти) і корінних народів (виключно державна мова, починаючи з вищої), але й вони передбачаються разом з вивченням державної мови, а не замість неї.
2. Мотивований учитель - головний елемент будь-якої системи освіти. В Україні його мотивацію планують підвищувати грошима та пільгами, у тому числі й за рахунок власних надходжень освітніх закладів.
Для педагогів передбачено сертифікацію, тобто зовнішнє оцінювання професіоналізму, вона є добровільною і проводиться виключно за ініціативою працівника. Сертифіковані педагоги отримують щомісячну доплату 20 %, а значить педагоги навчальних закладів будь-якої форми власності намагатимуться її отримати, попередньо пройшовши відповідне навчання.
3. Повна загальна середня освіта матиме три рівні: початкова (тривалість - чотири роки), базова середня (п'ять років) і профільна середня (три роки). Таким чином, те, що зараз називається навчанням у школі, триватиме 12 років і розпочнеться з 1 вересня 2018 року з першокласників. Старші учні донавчатимуться за нині чинними програмами, тобто 11 років.
4. Результати навчання, отримані шляхом неформальної або самоосвіти (приватне навчання), можуть бути визнані в системі формальної освіти, наприклад, якщо дитина не ходить до школи, то вона може бути допущена до проходження незалежного оцінювання.
5. Впроваджується Національна рамка кваліфікацій, 11 рівням якої відповідають 13 рівнів освіти: від дошкільного до наукового рівня вищої освіти. Окремо існують ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії (доктор мистецтва) та доктор наук.
6. Має бути створена Єдина державна електронна база з питань освіти. Її частинами будуть, серед іншого, чотири реєстри: суб'єктів освітньої діяльності, документів про освіту, сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та студентських (учнівських) квитків. А це означає, що незабаром під час прийому на роботу роботодавець зможе переконатися, що принесений диплом реальний, а не куплений.
7. Навчальний заклад як суб'єкт господарювання може бути бюджетним, некомерційним і прибутковим. За типом власності: державним, комунальним, приватним або корпоративним - усі вони мають рівні права у межах освітнього процесу.
8. Підвищується автономність навчальних закладів. Засновники не мають права втручатися в їх діяльність. Органи самоврядування можуть створюватися працівниками закладу, учнями і батьками. За рішенням засновника може створюватися наглядова (опікунська) рада.
9. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів підприємств, організацій і фізосіб. Схоже, влада не має наміру повертатися до ідеї зняття з держбюджету навантаження фінансування такої освіти, з якою вона ще нещодавно активно виступала, а отже, залишається перспектива наймання професійного технічного персоналу.
10. Освітня діяльність здійснюється на підставі ліцензії.
11. Навчальний заклад за своєю ініціативою може пройти акредитацію освітньої програми. Такою можливістю напевно скористаються чимало закладів, бажаючи отримати додаткові бали у боротьбі за платоспроможних претендентів.
12. Якщо приватний чи корпоративний навчальний заклад надає послугу загальної середньої освіти, то він повинен отримувати із бюджету компенсацію на кожного учня.
13. Закон дозволяє державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки, яке може відбуватися у різних формах. Не важко передбачити, що розпочнеться воно з напливу до шкіл та ВНЗ орендарів.
14. Впроваджується дуальна форма здобуття освіти (краще було б назвати її комбінованою), тобто поєднання навчання у закладі освіти з навчанням на робочих місцях - компанії можуть організувати ефективну підготовку потрібних їм фахівців.
15. Існуючим зараз навчальним закладам надається п'ять років на приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог.
