31 липня в парламенті зареєстровано доопрацьований проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії» (рег. № 4835-д).
Ситуація в Україні у сфері поводження з відходами плачевна. Однією з причин є невідповідність існуючої нормативно-правової бази сучасним вимогам. Представлений у січні цього року проект Нацстратегії поводження з відходами загубився десь в кабінетах Мінекології та Мінрегіону; у парламенті реєструються законопроекти, які іноді суперечать один одному, тощо.
На цьому тлі проект № 4835-д виглядає системнішим, хоча його назва викликає питання, оскільки в документі йдеться не лише про побутові відходи і не лише про використання їх як альтернативного палива. Його авторами стали два десятки депутатів з різних фракцій, включаючи двох керівників профільних комітетів.
Проектом передбачено внесення змін до одного кодексу і до 10 законів. Його ініціатори зазначають, що поводження з побутовими відходами в Україні на сьогодні зводиться до їх збирання (і те не повністю - охоплено тільки 2/3 населення) і вивезення за межі населених пунктів для викидання (тобто захороненням це назвати не можна). Побутові відходи розглядаються як мотлох, якого треба позбавитися як можна дешевше. Ресурсний потенціал, що міститься у відходах, практично не розглядається.
З урахуванням сучасної європейської практики в законопроекті запропоновано таку ієрархію поводження з побутовими відходами: запобігання їх утворенню; підготовка відходів до повторного використання; матеріальна утилізація (відходи стають вторинними матеріалами); енергетична утилізація (спалювання з метою отримання енергії); видалення.
Запропоновано запровадити розширену відповідальність виробника за долю відходів, утворених з його продукції. Виробник може реалізувати свою відповідальність за подальшу долю відходів: самостійно, через організацію розширеної відповідальності виробника або через сплату відповідного екологічного податку.
У початковому варіанті законопроекту передбачалося поширити дію «зеленого тарифу» на енергію, отриману під час спалювання усіх побутових відходів. Критики тоді справедливо говорили, що в такому разі про переробку (сортування) відходів можна буде забути, тобто всі вони підуть в піч. Відтепер такий тариф пропонується застосовувати тільки до відсортованих відходів, які не містять небезпечних або ресурсоцінних компонентів (пластик, скло, папір, метал тощо).
Також пропонується зазначити, що орган місцевого самоврядування визначає виконавця послуг з поводження з побутовими відходами на своїй території. Таким чином, претенденти зможуть конкурувати тільки на етапі конкурсу.
