Поновлення перебігу позовної давності: найважливіше для бізнесу

Сьогодні Україна проживає надзвичайно складний період свого розвитку. Проте воєнні дії та сучасні виклики створюють складнощі не лише для держави, а й для бізнесу як основи української економіки. Вітчизняні підприємці мають не лише турбуватися про збереження своєї справи, а й про її розвиток та масштабування.

Поряд з цим, одним з викликів є зміни в українському законодавстві, які необхідно ретельно відслідковувати, аби вчасно зреагувати на новели у нормативному регулюванні. Це допоможе оперативно вжити заходи та адаптувати бізнес під нові умови правової дійсності.

У свою чергу, держава намагається дещо спрощувати окремі юридичні процедури в умовах надзвичайного та воєнного стану. Також в особливий період запроваджуються деякі «правові пільги», що сприяють зменшенню тиску на бізнес. Так, однією з подібних правових пільг стало зупинення перебігу строків позовної давності на період дії особливого періоду.

Вперше призупинення строків позовної давності було запроваджено під час дії карантину у зв'язку з епідемією (COVID-19). Тоді бізнес зіштовхнувся із значними перешкодами та дійсно кризовою ситуацією, коли в силу об'єктивних причин не було можливості дотриматися строків виконання зобов'язань. Поряд з цим, очевидно, виникали значні труднощі у зборі доказової бази для вчасного звернення до суду з позовом.

Тому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» було доповнено п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та запроваджено призупинення перебігу строків позовної давності у період з 02.04.2020 по 30.06.2023.

Не маючи змоги оговтатися від епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19), Україна зазнала нахабного вторгнення з боку російської федерації. Це викликало потребу у доповненні Цивільного кодексу України новою нормою щодо призупинення строків позовної давності вже на період дії воєнного стану. Подібна норма дійсно відповідала інтересам бізнесу, оскільки зменшувала навантаження на операційний та юридичний блок. Це у свою чергу дозволило підприємцям відкласти питання судових спорів і приділити час та ресурси більш пріоритетним напрямкам.

Проте сьогодні закінчується вже 3 рік війни і, очевидно, на думку законодавця, судова система спроможна ефективно функціонувати та розглядати спори українського бізнесу навіть в умовах воєнного стану.

Тому Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX було виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України .

У попередній редакції Цивільного кодексу України пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" звучав так: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Варто наголосити, що така норма була чинною понад 5 років.

Отже, можна зробити висновок, що першочергова зміна, зазначена у Законі України від 14.05.2025 № 4434-IX, означатиме, що на позивачів знову буде поширюватися загальний строк позовної давності.

Варто нагадати, що відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Також норми Цивільного кодексу закріплюють загальний строк позовної давності, який становить - 3 роки, однак у окремих випадках позовна давність може становити 1 рік (вимоги щодо: стягнення неустойки (штрафу, пені); спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа; у зв'язку з недоліками проданого товару; розірвання договору дарування тощо) та 4 роки (за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.)

Також важливо звернути увагу, що строки позовної давності не обнуляються, вони продовжуються з того моменту, коли їх було зупинено відповідно до законодавства (02.04.2020 - дата зупинення строків).

Тобто, якщо відлік строку позовної давності починався до 02.04.2020 - його буде поновлено 04.09.2025. Якщо відлік строку мав би початися після 02.04.2020, то фактично він розпочнеться 04.09.2025.

Щодо основних плюсів, які виникають із введенням цього закону, можна зазначити:

• Гарантія юридичної визначеності для сторін судового процесу;

• Відновлення балансу між процесуальними правами позивачів і відповідачів;

• Уніфікація підходу до строків та єдність судової практики;

• Активізація судового захисту.

Щодо основних ризиків:

• Пропуск строків позовної давності;

• Виникнення суміжних судових спорів, що пов'язані із строками позовної давності та їх пропуском;

• Менше часу на реагування на порушення наявних зобов'язань.

Основні рекомендації:

• Провести аудит усіх зобов'язань та строків у них.

• Скористатися передбаченою ст. 259 ЦК України процедурою збільшення строку позовної давності за домовленістю сторін.

• Налагодити облік строків позовної давності щодо наявних зобов'язань.

Отже, з набуттям чинності Закону України № 4434-IX продовжують свою дію загальні строки позовної давності. Тому бізнесу варто провести детальний аудит своїх зобов'язань, а також зобов'язань контрагентів, аби вчасно звернутися за захистом своїх прав до суду.

З цією метою найкраще залучити профільних юристів, які допоможуть проаналізувати стан справ і вибудують ефективну стратегію захисту вашого бізнесу в нових умовах.

Читайте також: Відновлення перебігу позовної давності в цивільному законодавстві

Поновлення строків позовної давності: облік грошової кредиторської заборгованості