Міністр юстиції Павло Петренко повідомив про підготовку законопроекту, згідно з яким протягом року буде скасована вся нормативно-правова база УРСР. Крім того, планується визначити чіткі терміни затвердження відповідних нових правових джерел. Міністр розраховує, що законодавець підтримає цю ініціативу і прийме закон на початку наступної сесії. Це повинно стати великим кроком щодо вирішення проблеми перевантаженості української правової системи регуляторними актами, що створюють значні перешкоди бізнесу.
Варто відзначити, що поступова відмова від старих нормативно-правових актів і заміна їх сучасним регулюванням відбувається з моменту здобуття Україною незалежності. Після Революції гідності з ініціативи Мін'юсту йде найбільш масштабне в сучасній історії оновлення правової бази в комплексі з дерегуляцією бізнесу. Досі такі ініціативи стосувалися підзаконних нормативно-правових актів, які скасувати порівняно просто - достатньо було рішення уряду або відповідних відомств. Причому, як спочатку замислювалося, після масового скасування нормативки профільні міністерства та інші державні органи будуть самі за необхідності ініціювати «реанімацію» нормативно-правового акта або затверджувати нове правове джерело.
Про випадок зі згаданим міністром законопроектом слід зазначити, що повне скасування радянських нормативно-правових актів за логікою передбачає і відмову від Кодексу законів про працю, Кодексу про адміністративні правопорушення, Житлового кодексу, інших нормативно-правових актів. Якщо з «трудовим» кодексом ситуація зрозуміла - його оновлення передбачене в рамках реформи трудового законодавства - то як буде складатися з іншими кодексами і нормативно-правовими актами поки не ясно. Якщо, як пообіцяв міністрові спікер парламенту, закон в запропонованому вигляді буде прийнято вже найближчим часом, законодавець сам собі встановить часові межі не тільки щодо реформи трудового законодавства, а й у питанні оновлення «адміністративного» та Житлового кодексів.
Втім, українське законодавство має і інші проблеми крім своєї «декомунізації». Зокрема, діючі дотепер декрети Кабміну, затверджені чверть століття тому як тимчасові правові акти до прийняття Верховною Радою України відповідних законів. Але, не дарма кажуть, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове - низка декретів здійснюють регулювання і сьогодні. Частина - формально, а решта - цілком реально, як декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
