В Україні завершився перший етап подання е-декларацій, як повідомив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Радецький. До 30 жовтня включно всі чиновники зобов'язані були подати інформацію про свої доходи, майно та заощадження. За словами Радецького, на сьогодні в Реєстрі перебуває більше 118 тисяч е-документів, із них щорічних декларацій - більше 103 тисяч.
Водночас деякі народні депутати не подали свої декларації. ЛІГА:ЗАКОН розбиралася в тому, яке покарання може понести чиновник за це. Несвоєчасне подання декларації тягне за собою адміністративний штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (8 500 - 17 000 гривень) згідно з ч. 1 ст. 172-6 КпАП. При цьому до відповідальності можна притягнути тільки в ситуації, коли строк пропущено без поважних причин, які встановлюються в кожному конкретному випадку, причому для визнання поважною причина повинна зумовити фізичну неможливість заповнити декларацію.
Штраф навіть у 17 тис. гривень навряд чи може налякати декларантів, багато з яких декларує мільйони доларів заощаджень готівкою. Проте рано чи пізно декларацію подати доведеться. Пропуск строку не звільняє чиновника або депутата від обов'язку подати декларацію. Відмова подати таку декларацію - кримінальний злочин, передбачений ст. 366-1 Кримінального кодексу. Санкція статті досить сувора та дає суду такі варіанти покарань:
1) штраф від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів (42 500 - 51 000 грн);
2) громадські роботи на строк від 150 до 240 годин;
3) позбавлення волі на строк до 2 років.
Крім того, винному буде заборонено обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування на строк до 3 років. Набрання чинності таким вироком означає звільнення із займаної посади.
Проте законодавство дає чиновникам ще 7 днів для внесення поправок до задекларованих даних. Можливо, за цей час усі держслужбовці вищих рангів встигнуть подати свої декларації.
