ПРАВОВА ПОДІЯ:
У листі № 40-203-19/3733 Державна архітектурно-будівельна інспекція роз'яснила деякі особливості спорудження огорожі.
ВПЛИВ НА БІЗНЕС:
Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будівель та споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд. Також враховуються містобудівні та планувальні вимоги, обмеження щодо гранично допустимої висоти будинків, мінімально допустимої відстані від об'єктів, які проектуються, до меж земельної ділянки, існуючих будівель, споруд та огорожі. Встановлення огорожі на межі між сусідніми землекористувачами регламентується ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (п. 3.25).
Розташування й орієнтація житлових і громадських будинків повинні здійснюватися з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до Санітарних норм і правил забезпечення інсоляцією будівель і територій житлової забудови, а також СНіП II-4-79 «Природне і штучне освітлення». Для догляду за спорудами та здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від конструкції стіни, що найбільше виступає, має бути не менше 1,0 м. При цьому має бути забезпечено вжиття необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель і карнизів споруд на територію суміжних ділянок.
Санітарними нормами СН 441-72 «Вказівки з проектування огорожі майданчиків і ділянок підприємств, будівель і споруд» передбачено, що огорожу слід проектувати тільки у разі, коли це потрібно за умовами експлуатації й охорони підприємств, будівель і споруд. Висота огорожі має бути не більше 2 м від рівня поверхні землі (не враховуючи висоту огорожі, яка служить підпірною стінкою). При цьому нижня частина огорожі може бути глухою, її висота не повинна перевищувати 0,75 м, верхня частина огорожі має бути прозорою (відношення глухих частин огорожі до прозорих не повинно перевищувати 50%).
Для вирішення спірних питань з облаштування огорож, їх конструкцій застосовуються положення Земельного кодексу. Зокрема, згідно зі ст. 103 Земельного кодексу «Зміст добросусідства» власники і користувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи їх використання, при яких власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (у тому числі затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Згідно з п. 1 ст. 158 Земельного кодексу земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
ПРОТЕ:
Фактично значна частина огорож не відповідає зазначеним нормативам.
