Суть справи: за результатами проведення ліквідаційної процедури підприємства-банкрота місцевим судом затверджено звіт про нарахування і виплату винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора.
Водночас суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні клопотання про стягнення цієї суми з єдиного ініціюючого кредитора - державної податкової інспекції. Арбітражний керуючий оскаржив таку відмову у касації.
Колегія суддів Господарського суду ВС задовольнила касаційну скаргу.
Суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство, грошова винагорода арбітражному керуючому (розпоряднику майна) виплачується шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником).
Отже, у випадку неможливості здійснити оплату таких послуг за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи у результаті його виробничої діяльності, така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Однак Закон не визначає обов'язку заявника авансувати витрати ліквідатора (лише розпорядника майна).
Суд застосував аналогію закону для забезпечення виплати винагороди ліквідатору за рахунок ініціюючого кредитора.
Верховний суд, застосовуючи аналогію закону, вирішив, що ДПІ є єдиним кредитором у справі, а тому оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися за її рахунок, оскільки коштів боржника недостатньо.
ВС прийняв відповідну постанову у справі №912/1783/16 від 1.08.2018. З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі VERDICTUM.
***
Нагадаємо, що в ІПС ЛІГА: ЗАКОН міститься багато аналітичних матеріалів, присвячених окремим аспектам процедури банкрутства. Наприклад, в розділі «Ситуації для бізнесу» є «Два шляхи порятунку від банкрутства».
У розділі «Алгоритми дій для бізнесу» можна знайти такі бізнес-схеми:
- «Припинення юридичної особи в процесі банкрутства»;
- «Ліквідаційна процедура в процесі банкрутства юридичної особи»;
- «Процедура санації в процесі банкрутства юридичної особи».
