Хочеться відзначити, що законопроект №9088 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони і захисту прав інтелектуальної (промислової) власності та удосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності» нарешті коригує термінологію. «Товарний знак» змінюється на «торгова марка», що в повній мірі узгоджується з положеннями Цивільного кодексу. Конкретизується поняття «колективна торгова марка». Записано, що об'єктом торговельної марки можуть бути також форма або упаковка товарів (хоча це положення і викликало зауваження Головного науково-експертного управління).
Істотною зміною може стати новий перелік підстав для відмови в наданні правової охорони. Його розширено, доповнені обмеження виключних прав власника свідоцтва. Автори законопроекту пропонують закріпити, що виключне право власника свідоцтва не поширюється на використання при торгівлі позначень, що стосуються виду, якості, кількості, призначення, цінності, географічного походження та ін. Також його право не поширюється на використання торгової марки, якщо вона необхідна для вказівки на призначення товару або послуги. Заборона не поширюється на застосування торгової марки в порівняльній рекламі виключно для вирізнення товарів і послуг - з метою об'єктивного підкреслення їх відмінностей. Але у всіх цих випадках є застереження - «за умови, що таке застосування здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики і з положеннями законодавства про захист від недобросовісної конкуренції».
Можна припустити, що юридичний процес доведення «чесності і сумлінності» й навпаки буде досить трудомістким. Не останню роль в цьому процесі будуть відігравати органи ринкового нагляду та економічної конкуренції.
Підстав для визнання нікчемності або недійсності угод в сфері ліцензування інтелектуальної власності може стати більше. Законопроектом розширюється перелік обов'язкових положень ліцензійних договорів. Зокрема, пропонується закріпити, що ліцензійний договір додатково повинен містити суть способів використання торгової марки, територію і термін, в рамках яких дозволено її використання.
Перелік підстав для припинення дії свідоцтва (за рішенням суду) теж доповнений. З трьох до п'яти років збільшено термін невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення дії свідоцтва, причому вказується, що таке невикористання повинно бути безперервним. Упевнений, адвокати, які супроводжують такі справи, вже замислюються, а що таке «безперервність використання»? У законопроекті часткова відповідь надається у такому вигляді: «Дія свідоцтва не може бути припинена, якщо в термін від закінчення п'ятирічного періоду невикористання товарного знака до подачі позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося або відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торгової марки почалися протягом трьох місяців до подачі такого позову і після того, як власник свідоцтва дізнався про можливість його подачі ».
Що стосується підстав для визнання торгової марки недійсною у судовому порядку, то вони залишаються незмінними. Лише конкретизовано, що свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності з дати, наступної за датою подання заявки (у чинній редакції Закону №3689-XII - від дати подання заявки).
Запропоновано вказати, що особа, яка є власником торгової марки в іноземній державі, право на яку придбано в Україні її агентом або представником без її дозволу, може вимагати визнання свідоцтва на таку торговельну марку недійсним або передачі йому прав на таку торговельну марку, якщо агент або представники не обґрунтує свої дії відповідними доказами. Це дійсно революційна норма, адже Паризька конвенція надає широке поле для дій в цьому питанні. Саме тому зараз ми повинні враховувати дуже різну (часто, протилежну) судову практику.
Призупиняти дію свідоцтв на торговельну марку спонукає ще і введення інституту компенсації. Так, якщо свідоцтво визнано недійсним, і судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, то суд може прийняти рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків постраждалій особі або про застосування разового грошового стягнення. Розмір такого стягнення від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
Пропонується ввести майнову відповідальність власника свідоцтва - «за втрату свідоцтва через несумлінність» - зараз подібного немає. За логікою авторів законопроекту, це попередить випадки недобросовісних реєстрацій.
В якості противаги майновій відповідальності власника свідоцтва законопроектом пропонуються давно очікувані зміни в майновій відповідальності за порушення прав власника зареєстрованої торгової марки або її протиправне використання. Суд може прийняти рішення про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків, його розмір - від 10 до 50000 мінімальних зарплат.
Якщо законопроект буде прийнятий, нас чекає розвиток сфери судового захисту прав на торговельні марки. Суддям і адвокатам, патентним повіреним і судовим експертам роботи повинно побільшати. Але нові норми дійсно будуть краще захищати власників свідоцтв на торговельні марки і розширять фінансові можливості для захисту прав.
На закінчення - ще один нюанс законопроекту. Якщо дія свідоцтва на торговельну марку завершилася, то запропоновано скоротити в півтора рази (з трьох до двох років) термін, протягом якого колишній власник свідоцтва може скористатися правом повторної реєстрації.
