У 2015 році Президент ініціював прийняття законопроекту №2413а, який передбачає передачу функцій регулювання та нагляду за ринком небанківських фінансових установ від Нацкомфінпослуг до НБУ та НКЦПФР. При цьому він не ставив за мету знищити правове регулювання небанківського фінансового ринку, тим більше прийняти корупційний закон. Але цей законопроект, підготовлений до другого читання і днями схвалений профільним комітетом ВР, руйнує законодавчі основи державної регуляторної політики і створює ґрунт для корупції в діяльності НБУ. Поясню, чому.
1. Він виводить державне регулювання ринків фінансових послуг з-під дії законів, які зараз встановлюють вимоги до процедур ліцензування, регулювання, проведення перевірок, до надання адміністративних послуг в Україні. При цьому наділяє НБУ повноваженнями визначати питання регулювання і нагляду своїми нормативно-правовими актами. Виведення небанківських фінансових установ з-під дії законів робить їх беззахисними перед свавіллям регулятора.
2. Невідповідність Конституції і вимогам ЄС щодо обов'язкового визначення законом меж повноважень регулятора. Законопроект надає можливість НБУ самому визначати свої повноваження, на свій розсуд приймати нормативно-правові акти (які є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами) і самого себе контролювати.
Це суперечить Конституції України, де чітко встановлено, що виключно законами України визначаються межі повноважень і спосіб, яким можуть діяти органи державної влади (ч. 2 ст. 19 Конституції).
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував: «Національне законодавство повинно надавати адекватний юридичний захист від свавілля та з достатньою чіткістю вказувати межі повноважень, наданих компетентним органам, і спосіб їх здійснення».
3. Усунення будь-яких механізмів контролю дій НБУ як регулятора, які є обов'язковими в ЄС. На сьогоднішній день ні Мін'юст, ні жоден інший державний орган не проводить аналіз НПА НБУ на відповідність Конституції, чинному законодавству, в тому числі, антикорупційному, що суперечить вимогам ЄС і вже призвело до прийняття НБУ нормативно-правових актів, які порушують Конституцію, чинне законодавство і права людини.
Законопроектом робиться спроба вивести нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно до закону є регуляторними актами, з-під дії Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
4. Законопроект фактично передає функції державного регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами від Нацкомфінпослуг (державного органу, діяльність якого чітко врегульована законом) одному з комітетів НБУ. Правління НБУ отримає право створити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, нагляду (оверсайта) платіжних систем. При цьому законом не визначені порядок формування Комітету та вимоги до осіб, які можуть входити до його складу, порядок його діяльності, прийняття рішень, їх оскарження. В результаті Комітет отримає повноваження застосовувати заходи впливу, в тому числі, рішення про відкликання ліцензій, визнання небанківських фінансових установ неплатоспроможними. Тоді як для банків подібні питання належать виключно до компетенції правління НБУ і не можуть бути делеговані комітетам.
5. Рішення Комітету буде остаточними. Учасники ринку можуть оскаржити його в суді, однак, згідно з ч. 2 ст. 74 Закону «Про НБУ», оскарження рішення, акта або дії НБУ не зупиняє їх виконання. Крім того, законопроект надає рішенням Комітету про накладення штрафу статус виконавчого документа, який вступає в законну силу через 30 календарних днів з дня його прийняття. Відсутність в законопроекті процедур оскарження робить учасників ринку незахищеними в разі довільних дій Комітету.
6. Законопроект вносить до законодавства зміни, які створюють умови для корупції:
- він легалізує здійснення ліцензування, перевірок, надання адміністративних послуг на свій розсуд НБУ, не встановлюючи ніяких процедур або обмежень. У той же час, на сьогодні, дані відносини чітко врегульовані законами, визначені прозорі процедури, за якими повинен діяти регулятор. Рішення будуть прийматися на розсуд чиновника, якого закон ні в чому не обмежує;
- замість вичерпного переліку підстав для позапланових перевірок встановлюється відкритий перелік;
- із закону виключені максимальні терміни проведення перевірок, скасована визначена законом процедура їх проведення, надається можливість затягувати проведення перевірок на невизначений час;
- результати перевірки пропонується оформляти НЕ актом перевірки, а звітом перевіряючого, який буде відображати тільки його позицію;
- даються необмежені повноваження щодо доступу до інформації небанківських фінансових установ. Законопроект встановлює обов'язок для небанківських фінансових установ при проведенні перевірок надавати представникам НБУ «доступ в режимі перегляду до всіх інформаційних систем, вибірці і вивантаженні необхідної інформації для подальшого аналізу». Це створює умови для неконтрольованого використання отриманої інформації, що становить комерційну таємницю;
- притягнути до відповідальності регулятора за незаконні дії буде неможливо, оскільки він сам буде визначати процедури, обсяг і зміст своїх повноважень.
