Суть справи: позивач звернувся до суду про надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позов мотивовано тим, що встановлений для цього шестимісячний строк був пропущений з поважних причин. Позивач вказав, що проживав у іншій державі і не знав про смерть спадкодавця, а відповідне повідомлення було направлено на недостовірну адресу.
Місцевий суд задовольнив позовні вимоги і призначив позивачеві додатковий строк для подання такої заяви. Однак апеляційний суд відмовив у задоволенні позову, вказавши, що причини, наведені позивачем, не є поважними в розумінні положень ст. 1272 Цивільного кодексу.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком апеляційного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК, суд може визначити додатковий строк для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини, якщо він пропустив встановлений строк з поважних причин.
Верховний суд зазначив, що це такі причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому суд вказав: те, що відповідач надав нотаріусу недостовірний адрес проживання позивача, не є причиною, пов'язаною з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили позивачу надати в нотаріальну контору заяву для прийняття спадщини у встановлений законом термін.
Іншими словами, ВС вказав, що сама по собі непоінформованість спадкоємця про смерть спадкодавця не є підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, Верховний суд підтвердив правову позицію, сформульовану ВСУ у справі №6-85цс12 від 26.09.2012 та справі №6-1486цс15 від 04.11.2015.
Відповідну постанову у справі №459/295/16-ц. З її повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM.