Суть справи: держвиконавець наклав арешт на кошти підприємства на рахунках у банках, про що підприємству було повідомлено. Однак директор підприємства умисно відкрив нові розрахункові рахунки через які підприємство здійснювало фінансово-господарські операції.
За вироком місцевого суду директора було засуджено, зокрема, за ч. 3 ст. 382 КК (невиконання судового рішення).
Апеляційний же суд скасував цей вирок і закрив кримінальне провадження за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
Читайте також: в 2020 році податківці проведуть 6147 перевірок
Однак колегія суддів Кримінального суду ВС не погодилась із такою позицією апеляційного суду і направила справу на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд зазначив, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 382 КК, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню.
За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим.
Перешкоджання виконанню судового акта - це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання.
Однією з форм (способу) перешкоджання виконанню судового рішення є відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах незважаючи на накладений державним виконавцем арешт на кошти боржника - юридичної особи (ч. 4 ст. 52 Закону «Про виконавче провадження»).
Відповідну постанову по справі № 701/340/17 ВС прийняв 10.12.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Важливо також ознайомитись із дайджестом найважливіших рішень Верховного Суду за 2019 рік.
