Припинення трудового договору з працівником не є підставою для виселення його та членів його сім'ї з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
Відповідне положення містяться у постанові КЦС ВС від 25 лютого 2020 року у справі № 127/2709/17.
Забезпечте себе надійною базою для підготовки до судових спорів та перевірок на підприємстві та створення договорів будь-якої складності та тематики, робіть детальний аналіз судової практики щодо необхідних питань і швидко реагуйте на типові юридичні ситуації та майте завжди під рукою повну правову картина дня, судові рішення з правовими позиціями ВС та алгоритми дій у різноманітних ситуаціях разом з АНТИКРИЗОВИМ ПАКЕТОМ від ЛІГА:ЗАКОН.
Обставини справи
Суди встановили, що відповідачу як працівнику Збройних Сил України видано ордер на кімнату на склад сім`ї з трьох осіб. Згідно з наказом від 12 грудня 2016 року відповідача звільнено з посади юрисконсульта управління Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП за угодою сторін.
КЕВ міста Вінниці (позивач) вказував, що відповідач підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім`ї, які проживають з ним.
Місцевий та апеляційний суди не задовольнили позовні вимоги позивача.
Позиція Верховного Суду
Врахувавши вислугу років відповідача (стаж роботи підполковника), який у Збройних Силах України становить в загальному майже 26 років (а 3 роки 4 місяці - лише стаж роботи за останнім місцем роботи), та врахувавши висновок Виконавчого комітету Вінницької міської ради, яким визнано недоцільним виселення дитини відповідача суди дійшли правильного висновку, відмовивши у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЖК Української РСР виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, установлених законом. Керуючись висновками про принципи застосування статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції, викладені у рішеннях Європейського Суду з прав людини, виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.
Ураховуючи викладене, Касаційний цивільний суд зазначив, що виселення відповідача та членів його сім`ї без надання іншого житлового приміщення не відповідатиме статті 47 Конституції та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла.
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи по контрагентам, аналізуйте Правові позиції та судові рішення. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень Verdictum. Отримайте повнофункціональний тестовий доступ за посиланням.
Також читайте:
Зареєстровану в житлі особу не можна виселити, якщо їй немає де жити
