Викладені в акті перевірки Держпраці відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 21 серпня 2020 року у справі № 822/1037/18. З повним текстом цього рішення можна ознайомитися у системі аналізу VERDICTUM. Це незамінний інструмент для юристів містить 85 млн судових рішень з господарських, цивільних, кримінальних та адміністративних справ, відображає історію проходження справ та подібні рішення. Швидко аналізуйте правові позиції Верховного Суду, моніторте розклад судових засідань та завантаженість суддів.
Обставини справи
Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тим обставинам, на які управління Держпраці посилається у запереченні проти позову та в апеляційній скарзі про те, що перевіркою встановлено факт наявності трудових відносин між позивачем та працівниками, про що останні зазначали у письмових поясненнях під час перевірки. Суди попередніх інстанцій ці докази залишили без належної оцінки, що є порушенням норм процесуального права.
Також управління Держпраці області вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм абзацу п'ятого пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабміну № 509 у зв'язку із зазначеними вище порушеннями норм процесуального права, оскільки ця норма містить припис про те, що штрафи у порядку статті 265 КЗпП накладаються на підставі акта документальної перевірки ДФС, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що у цій справі предметом судового контролю були також акти фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС, якими встановлено порушення законодавства про працю позивачем і дії територіального органу ДФС щодо перевірки та його висновки визнані законними. У зв'язку з цим вважає що у справі достовірно встановлено порушення позивачем вимог законодавства про працю, за які до нього застосовано штраф.
Дізнатися чи потрапила ваша компанія в графіки планових перевірок державних органів нагляду і контролю можна також за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Крім того, ви можете перевірити благонадійність контрагента, який вас цікавить.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.
Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
За таких обставин суд касаційної інстанції приходить до висновку, що відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи. Це свідчить, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.
Тому доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС, є помилковими, а доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм абзацу п'ятого пункту 2 Порядку № 509 є безпідставними.
З актуальними проблемами легалізації трудових відносин і доходів можна ознайомитися у виданні "ЮРИСТ&ЗАКОН". Ви можете придбати повний доступ до електронного видання "ЮРИСТ&ЗАКОН" за посиланням.
