У Держпраці зазначили, коли відпустку можуть не продовжити чи не перенести через хворобу дитини

У Держпраці розповіли, чи впливає оформлення лікарняного листка на тривалість соціальної відпустки та інші особливості.

Під час перебування в додатковій відпустці працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, працівник захворів і в нього є документальне підтвердження - листок непрацездатності, невикористані дні такої відпустки повинні бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або шляхом перенесення залишку відпустки на інший період, але тільки в межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана така відпустка.

Рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником та роботодавцем.

Відтак, працівник зобов'язаний звернутися до роботодавця для узгодження щодо продовження або перенесення відпустки на бажаний термін та повідомити про причини продовження або перенесення відпустки. У свою чергу роботодавець має видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.

Водночас, відповідно до статті 22 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

- тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

- необхідності догляду за хворою дитиною;

- необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

- догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

- карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

- виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;

- тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

- протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

- перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Згідно з абзацом п'ятим частини другої статті 22 Закону у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.

Відтак, якщо тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, наступила під час перебування працівника у соціальній відпустці за статтею 19 Закону «Про відпустки», ця відпустка має бути продовжена на кількість календарних днів хвороби або перенесена на інший період відповідно. Виданий працівникові належним чином оформлений листок непрацездатності підлягає оплаті.

Соціальну відпустку, яка надається згідно зі статтею 19 Закону «Про відпустки», продовжують або переносять лише у випадку, коли йдеться про тимчасову непрацездатність самого працівника. Тому її не продовжують і не переносять на період: догляду за хворою дитиною; догляду за хворим членом сім'ї; догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною.