Нобелівська премія - найавторитетніша в галузі науки. Водночас вона є, мабуть, однією найпрактичніших. Зазвичай досягнення, які відзначають у Стокгольмі, є широко вживаними та апробованими часом. Адже в самій ідеї премії лежить непохитна віра у прогрес її фундатора. Живи Альфред Нобель сьогодні, його б назвали візіонером - він був Ілоном Маском своєї епохи. Міцний зв'язок між бізнесом та наукою не тільки створив капітал, на ренту з якого нагороджують лауреатів, а й заклав принципи того, як гроші у поєднанні зі знаннями рухають світ вперед. Ці механізми ми хочемо дослідити в нашому матеріалі.
|
Передусім варто нагадати, що Альфред Нобель був підприємцем, якому дуже щастило. Навіть більше, в основі його успіху лежали його ж винаходи. Найвідомішим із них, безумовно, був динаміт, який швед запатентував у 1867 році. Основу фінансового благополуччя його бізнес-імперії становили ефективні інвестиції в нові для XIX століття галузі: приладобудування, хімпром та, звичайно, видобуток нафти. Цікаво, що саме широке використання динаміту сучасні економісти вважають основою Третього технологічного устрою.
Нагадаємо, нині цивілізований світ вступив уже в Шостий технологічний устрій. І його головним винаходом став графен. Саме він, на думку фахівців, буде основою новоутворених галузей найближчого майбутнього.
Винахід відкриває для бізнесу нові перспективи та залучає масштабні інвестиції
Британські вчені (ні, ніяких жартів) Костянтин Новосьолов та Андрій Гейм вперше отримали графен у 2004 році. Це - найтонший матеріал з усіх, що існують. Його товщина дорівнює одному атому вуглецю. Це своєрідна плівка з двомірної стільникової ґратки. Науковці заслужено отримали свого «нобеля» з фізики вже в 2010 році, що є дуже стислим терміном для такого визнання. Але до чого тут бізнес?
Сергій Шарапов, український фізик, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України:
«Вчені відкривають нові матеріали досить часто. Але не кожен з них знаходить практичний вжиток швидко. Як приклад можна згадати ті ж високотемпературні надпровідники. Але у випадку із графеном, як мені здається, певний прогрес можна побачити. Графен є найміцнішою з відомих кристалічних речовин. Він споріднений з діамантом природою хімічних зв'язків між атомами карбону. Графен у п'ять разів пружніший за сталь. Його теплопровідність вища за мідь. Графен найбільш чутливий до прикладного електричного поля серед усіх відомих напівпровідників. Спорідненість руху електронів у ньому та руху частинок у колайдері захоплює. Він поглинає 2,3% світла - як звичайне віконне скло, але це ж тільки один шар атомів, і цим поглинанням легко керувати! Не дивно, що майже щомісяця у світі з'являється новий стартап, який презентує бізнес-модель на основі графену та споріднених з ним матеріалів. Пропонуються нові й нові проєкти застосування графену - від світу моди до просунутої електроніки. Деякі з них, безумовно, будуть успішними».
Практичні знання, накопичені бізнесом, слугують базою для нових відкриттів
Проте не тільки вчені дають новий поштовх бізнесу, але й промисловість створює умови для нових відкриттів. Класичним прикладом співпраці вченого та бізнесу є багаторічне партнерство наукового фонду пивоварної компанії Carlsberg та Нільса Бора. Броварі фінансово підтримували обдарованого данця на всіх етапах його кар'єри. А коли Бор отримав свою нобелівку за створення теорії атома, на знак подяки Carlsberg навіть провів до його будинку пивопровід, з якого тік найсвіжіший лаґер.
Зовсім недавно, у 2018 році, вже інша лауреатка - Френсіс Арнольд отримала премію з хімії за спрямовану еволюцію ферментів. Між іншим, вона подякувала у своїй нобелівській промові пивоварам. Мовляв, саме вони п'ять тисяч років розвивали галузь її досліджень.
Оксана Півень, докторка біологічних наук, старша наукова співробітниця відділу генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України:
«Незважаючи на суто фундаментальне звучання роботи Френсіс - спрямована еволюція, насправді результати роботи пані Арнольд мають неабияке практичне застосування уже сьогодні. І річ навіть не в тому, що вона створила нові ферменти - білки, які здатні прискорювати реакції у нетипових середовищах, тобто робити свою роботу там, де раніше це було неможливо. Не в тому, що її нові ферменти використовуються у легкій промисловості для збереження кольору м'яса та напівфабрикатів з нього або в косметології. І не в тому, що вона створила нові ферменти для екологічного отримання біопалива. А в тому, що вона показала, як це робити, створивши новий підхід і шлях для отримання ефективних ферментів для фармакології, легкої промисловості чи енергетики. Це майбутнє людства, і вона є одним із його творців».
Винахід набуває масового поширення та створює нові можливості для цілих індустрій, а потім нагороджується за це «нобелем»
Сьогодні ми користуємося смартфонами та ноутбуками. Щодня на тротуарі нас обганяє хтось на електросамокаті. Ці ґаджети та багато інших просто б не функціонували без літій-іонних батарей. Їхня розробка розпочалася ще в 70-ті роки й кувалася в наукових лабораторіях паливно-енергетичного гіганта Exxon та технологічного лідера Sony. Джон Гуденаф, Стенлі Віттінгем та Акірі Йошино отримали нобелівську премію з хімії 2019 року за створення нового покоління акумуляторів. І ви прямо зараз читаєте цей текст на екранах, що живляться від їхнього винаходу.
Олег Фея, кандидат фізико-математичних наук, співробітник Київського академічного університету:
«Розробці літій-іонних батарей передувало кілька знахідок. Це і ідея використовувати літієвий анод, через високу реактивність і малу масу літію. І розробка електролітів, не заснованих на воді, бо літій треба було ізолювати від кисню. І ідея шарового матеріалу як катода - спочатку ним став дисульфід титану, потім перейшли на оксид кобальту, в який легко проникав літій, утворюючи стабільну сполуку. А потім вже заміна літієвого анода графітовим, адже той призводив до коротких замикань. Цей тернистий шлях призвів до того, що компанія Sony 1991 року випустила батарею, схожу на сучасні - маленьку, дешеву, з високою ємністю, потужну. А Стенлі Віттінгем, Джон Гудінаф і Акіра Йошино отримали свою Нобелівську премію з хімії. За вирішальний внесок у створення технології, яка є однією з основ сучасної цивілізації».
Нобелівська премія визначає стандарти соціальної відповідальності для бізнесу
Кліматичні зміни - найбільший виклик, який постає перед людством. Не дивно, що майже щороку відзначаються досягнення у сфері контролю над зміною клімату. Цей рік не став винятком. Сюкуро Манабе, Клаус Гассельман та Джорджо Паризі отримали нобелівку за створення математичних моделей, які, зокрема, дають змогу враховувати вплив промислових викидів СО2 на процес глобального потепління. Контроль за викидами СО2 взяли на озброєння провідні транснаціональні корпорації, зокрема Carlsberg Group.
|
Євген Шевченко |
Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine:
«Від моменту заснування Carlsberg Group наука відігравала важливу роль для нашого бізнесу. Це не змінилось і сьогодні. Ми відстежуємо наукові розробки та рішення, щоб робити наш бізнес ще більш дружнім до екології та суспільства. Бо найцінніше для нашої компанії - це люди, а також середовище, в якому ми живемо. Carlsberg Group запровадила на всіх своїх ринках програму зі сталого розвитку «ЦІЛЬ 4 НУЛІ: разом заради майбутнього». Її мета - НУЛЬ вуглецевого сліду, НУЛЬ втрат води, НУЛЬ безвідповідального споживання та НУЛЬ нещасних випадків. Carlsberg Ukraine вдалося досягти значних результатів: скоротити викиди вуглецю на 12% порівняно з 2015 роком, майже 10 % природного газу замістити біогазом, зменшити використання води під час виготовлення пива. Заводи в Україні - одні з найбільш ефективних за показником використання води серед усіх ринків. Компанія розвиває збір оборотної скляної пляшки, у 2020 році вдалося зібрати 40%. Ми працюємо над екологізацією паковання і щороку завдяки інноваціям зменшуємо використання пластику та плівки. Ми ведемо соціально відповідальний бізнес, який ретельно аналізує свою діяльність і узгоджує її з умовами, в яких живе кожен із нас».
Нарешті, премія з економіки пам'яті Альфреда Нобеля відзначає розробки, які практично допомагають бізнесу
Премія Шведського центрального банку на честь Альфреда Нобеля була започаткована у 1968 році і відтоді відзначає видатні досягнення у галузі економіки. Останнім часом у фокус Нобелівського комітету зазвичай потрапляють моделі, що лежать на перетині математики та психології. І це, безперечно, є чудовим тренд-маркером для сучасного бізнесу. Наприклад, Пол Мілгром та Роберт Вілсон були удостоєні у 2020 році нагороди за «удосконалення теорії аукціонів», згідно з якою сьогодні проводяться процедури відкритих торгів, зокрема, закупівель в Україні.
Олексій Соболєв, директор «Прозорро.Продажі», президент CFA Society Ukraine:
«Аукціони нині всюди, причому їхнє значення значно зросло з появою інтернету. Наприклад, реклама Google, яку ви бачите на цій сторінці, читаючи цю колонку, продається саме через аукціони. Мобільний телефон, з якого ви її читаєте, отримує інтернет через частоти, які також колись продали на аукціоні. Ви, напевно, чули про сайт eBay або щось купували на ньому. Це найпопулярніший сайт електронних аукціонів, а дехто, можливо, купував витвори мистецтва через аукціон Sotheby's або просто читав про нього. В Україні далеко за прикладами ходити не треба. Дві найсучасніші системи закупівельних аукціонів - «Прозорро», а також з продажу й оренди «Прозорро.Продажі» - з'явились саме в нашій країні. Праця нобелівських лауреатів безпосередньо впливає і на те, по яких дорогах ви їздите і навіть в яких ресторанах обідали. Крім того, результати аукціонів з продажу електроенергії впливають на ціни майже всіх товарів».
|
Насамкінець згадаємо знов, що в України й досі немає власного нобелівського лауреата. Сподіваємося, наше суспільство згодом отримає його чи її. Однак вже сьогодні наші науковці працюють на вістрі сучасної науки та вирішують завдання в нобеленосних напрямах.
Вже п'ять років поспіль проєкт Nobilitet демонструє виступи українських вчених, які мають спільні публікації з нобелівськими лауреатами та глибоко занурені у теми цих досліджень. Цього року подія відбудеться вже 4 грудня наживо в Unit.city. І ексклюзивно для читачів цього матеріалу ми приготували промокод LIGA2021, що дає 10% знижки на офлайн квитки.
Звісно, якщо до розвитку фундаментальної науки в країні долучиться український бізнес, успіх цей буде ще більш визначальним та, можливо, прискорить появу вже повноцінного українського нобелівського лауреата
