У відповідності до вимог ст. 66 Кодексу законів про працю, працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку i харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. При цьому час початку i закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, тобто на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок i місце приймання їжі встановлюються власником aбo уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (частина 4 статті 66 КЗпП).
Крім того статтею 7 Закону «Про колективні договори та угоди» законодавчо визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих трудових, соціально-економічних відносин, в тому числі режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
За матеріалами Держпраці
LIGA ZAKON бажає HR-фахівцям успішного професійного року! Тільки до 14 січня даруємо знижки на преміум-функції LIGA360:HR-менеджер. Отримуйте максимум інформації та інструментів у Новому Році.
