Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Банкрутство як інструмент для виходу із кризової ситуації: підсумки круглого столу

Реклама

29 червня компанія «ЛІГА ЗАКОН» провела круглий стіл на тему «Банкрутство - єдиний законний інструмент для виходу з ринку підприємства з борговими зобов'язаннями».

Круглий стіл відбувся, вже традиційно для нашого часу, в онлайн-форматі.

Спікерами заходу були:

Наталія Тищенко - арбітражна керуюча, адвокатеса-практик, одна з найдосвідченіших юристок України у сфері банкрутства;

та представники Міністерства юстиції України:

Валерія Коломієць - заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції;

Владислав Філатов - директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції.

Модерувала захід Анастасія Шевченко - керівниця департаменту аналізу юридичної інформації LIGA ZAKON, кандидатка політичних наук, юристка-практик із 20-річним стажем.

Учасники круглого столу обговорили яким чином можна допомогти бізнесу, використовуючи банкрутство, чому не варто його лякатись та які перспективи відкриває цей механізм, надали роз'яснення з окремих питань процедури банкрутства під час війни.

Також під час круглого столу відбулося ознайомлення з інструментом, який пропонує компанія ЛІГА ЗАКОН для вирішення питань, пов'язаних з банкрутством.

Яким чином Міністерство юстиції допомагає боржникам і кредиторам в умовах воєнного стану у вирішенні питань пов'язаних з банкрутством і чим взагалі може допомогти Міністерство в цих питаннях?

«Для суб'єктів господарювання війна ускладнила або унеможливила здійснення господарської діяльності, проведення розрахунків з контрагентами і виконання зобов'язань. Втім, процедури банкрутства є інструментом не лише для ліквідації і виходу з ринку (для суб'єктів господарювання) чи продажу всього майна і звільнення від боргів (для фізичної особи), а і дієвим механізмом для оздоровлення фінансово-господарського становища і відновлення платоспроможності», - зазначила Валерія Коломієць.

Заступниця Міністра повідомила, що Кодекс передбачає значний перелік заходів, які можуть бути передбачені в плані санації. Наприклад: відстрочення, розстрочення або прощення боргу, реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва та/або зміни виробничої структури боржника тощо. Саме для того аби забезпечити можливість використання зазначених заходів, відкриття справи про банкрутство має відбуватися якомога раніше, після виявлення ознак неплатоспроможності чи її настання.

Крім того, в умовах воєнного стану Міністерство стикнулося з бажанням деяких гравців ринку ввести мораторій на банкрутство. Однак, Міністерство не підтримує цю позицію. Дискреція по відкриттю процедури банкрутства лежить на суді, який має оцінювати всі обставини. Тому Міністерство намагається донести свою думку про неефективність мораторію. При цьому воно співпрацює, в тому числі, з народними депутатами для того, щоб ввести важелі, які дозволять спростити доступ бізнесу до процедур банкрутства в умовах воєнного стану. У зв'язку з цим був зареєстрований законопроект № 7442, в якому представлені ці спрощені процедури.

Владислав Філатов зазначив, що банкрутство сприймається як остання ланка, коли кредитори нічого не отримують і банкрутство застосовується лише для того, щоб ліквідувати боржника. Але це зовсім не так. Банкрутство має сприйматись як судові процедури, які застосовуються до боржника. І починається все з судової процедури розпорядження майном, або взагалі досудової санації. Розпорядження майном дуже допомагає боржникам в умовах воєнного стану, тому що з відкриттям провадження застосовується мораторій на розпорядження майном і боржник вже захищений від приватних або державних виконавців по судових рішеннях, які можуть бути отримані. Чим раніше боржник зайде у справу про банкрутство, тим більше у нього шансів відновити свою платоспроможність. Дуже поодинокі випадки використання можливостей санації. Хоча план санації передбачає використання прощення боргу, розстрочення боргу, домовленості з кредиторами. Для кредиторів це теж певний вихід, тому що над майном боржника застосовується нагляд у вигляді розпорядника майна і можна чітко зрозуміти, чому боржник став неспроможним: за умисних дій або за непередбачуваних обставин і фактично прорахувати, які кошти кредитор зможе отримати.

З базою актуальних оголошень про банкрутство та ліквідацію суб'єктів господарювання можна ознайомитися в модулі «Банкрутство» IT-платформи LIGA360, а модуль «Алгоритми дій для бізнесу» містить покрокові інструкції щодо загальної процедури банкрутства, процедури санації та ліквідації. Також у модулі наведено схему загального перебігу процедури банкрутства фізичної особи. Більше інформації за посиланням

Що зараз може запропонувати Міністерство тим, хто вступає в процедуру банкрутства?

Валерія Коломієць пояснила, що фактично Міністерство причетне лише до тих процедур, що пов'язані з державними підприємствами. Якщо боржник - державне підприємство, а кредитор - представник бізнесу, можна говорити про те, що Міністерство можемо включатись в цей процес через скарги і перевірки. Між іншим, зараз поновлено перевірки і діяльність дисциплінарної комісії. Перевірки потрібно було поновлювати, тому що неможливо цей бізнес не контролювати. Міністерство юстиції зараз не проводить планових перевірок і працює над тим щоб змінити або скасувати інститут планових перевірок.

"Щодо допомоги Міністерства, то це не зовсім вірне визначення", - зауважив Владислав Філатов. Міністерство забезпечує формування і реалізацію державної політики, воно є головним органом у системі державної влади щодо банкрутства. Банкрутство дуже впливає на економіку. Одне з головних завдань Міністерства - підвищити ефективність, щоб кредитори отримали найбільше грошей в найкоротші терміни. Це здійснюється в тому числі через роз'яснення і регулювання. За чотири місяці воєнного стану Міністерство забезпечило здійснення критично важливих процедур банкрутства та виокремило підприємства, які є критично важливими для держави. Сьогодні потрібно використовувати ті потужні інструменти, що є в Кодексі, не поспішати їх змінювати. Мораторій - це не вихід, альтернативою якраз є процедури банкрутства, що застосовуються.

Чи можна у банкрута вилучати майно для військових потреб?

Владислав Філатов наголосив що, вилучення майна - вимушена міра, яка застосовується під час військового стану і такі рішенні повинні прийматись військовим командуванням. Міністерство не може оцінювати дії по вилученню майна замість військового командування. Відповідь на ключове питання, чи може бути вилучене майно - так, може. Інше питання, що у випадку вилучення державного майна - це безоплатне вилучення, а у випадку вилучення майна, що є приватною власністю - оплатне. Однак зараз немає механізму, коли буде це відрахування, хто проводить оцінку, чи буде вона повноцінною, чи врахує наслідки вилучення цього майна для діяльності боржника. При банкрутстві, це не просто вилучення майна, коли підприємство залишається спокійно працювати, підприємство вже знаходиться на певній стадії банкрутства і оцінити ці наслідки і складно, і, іноді, неможливо.

Наталія Тищенко розповіла про проблеми, з якими стикається арбітражний керуючий при вилученні майна.

«По перше, у справі немає доказів по вибуттю майна з ліквідмаси. Відповідно до Закону, право державної власності виникає з моменту підписання акту прийому-передачі. В Реєстрі немає ніяких відміток. Це колізія, яку треба врегулювати у майбутньому. Також мова йде про індивідуально вилучене майно. Я знаю декілька випадків, коли військовій частині треба одне приміщення, а вилучається весь цілісний майновий комплекс, оскільки розбити його і займатися реєстрацією окремих будівель досить складно і при закритих реєстрах, на той час, неможливо. Як правило, оцінка майна ставиться балансова вартість, яка є досить суттєвою для процедури банкрутства. Наприклад, у мене у справі це майно повинно було перейти до заставного кредитора. Хто мав надати дозвіл: арбітражний керуючий чи заставний кредитор? Правова позиція тут досить сумнівна. Ми допомогаєм армії, тому намагались це зробити якомога швидше і максимально правильно. Однак у справі, на сьогоднішній день, зупинка, оскільки ніхто не може зрозуміти як перерахувати голоси заставного кредитора, бо заставний кредитор таким чином може брати участь у зборах кредиторів, у нього збільшуються конкурсні голоси. Крім того, неврегульоване питання землі, з яким ми досі стикаємось, бо земля під приміщенням не переоформляється і відповідно податкова виставляє податок на землю, росте заборгованість на цей податок. Таким чином, зараз, уже формуються питання, які буде вирішувати виключно суд», - зазначила арбітражна керуюча.

Чи можна зберегти бізнес в умовах воєнного стану через використання інституту банкрутства?

Наталія Тищенко пояснила, що ліквідація в процедурі банкрутства - це єдиний шлях піти з процедури з боргами. Банкрутство дозволяє почистити ринок від слабких бізнесів і надати можливість для функціонування новим, бо це заморожені кошти. Зокрема, може допомогти судова санація. Якщо відносини з кредиторами нормальні, ви можете розробити план досудової санації, узгодивши його з кредиторами. Це не судова процедура, суд лише її затверджує. Крім того, це здешевлена процедура, оскільки її можна провести без залучення арбітражного керуючого. Крім того, банкрутство - інструмент для визнання недійсними договорів, які були укладені з порушенням законодавства. Процедура банкрутства дозволяє переглянути всі угоди, укладені за останні три роки. Крім того, для кредитора - це можливість контролювати боржника шляхом призначення арбітражного керуючого, відшкодувати збитки за рахунок субсидіарної відповідальності.

Чи працює на сьогоднішній день повноцінно процедура банкрутства?

«На сьогоднішній день процедура майже повноцінно відтворена. Існують деякі проблеми з реєстрами, але Мін'юст всіляко допомагає і деякі реєстри вже відкриті. Є проблеми, зокрема, з кредиторами на тимчасово окупованій території, але вони поступово вирішуються», - повідомила Наталія Тищенко.

Чи застосовують у воєнний час солідарну та субсидіарну відповідальність?

Наталія Тищенко: Так. Але не там, де це пов'язано з війною. Звісно, завданням арбітражного керуючого є якнайбільше наповнити ліквідаційну масу та притягнути винних до відповідальності, щоб кредитори могли максимально задовольнити свої вимоги. Але він також керується здоровим глуздом і наданими доказами. Якщо, наприклад, бізнес заборгував через знищення активу підприємства внаслідок воєнних дій, то це різко відрізняється від вибуття активу до пов'язаної особи за мізерну ціну. Але, якщо до банкрутства було доведено умисними діями і це буде підтверджено фінансовими звітами арбітражного керуючого, будуть подаватися позови і прийматись відповідні рішення.

Чи є якісь преференції по входу у процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес або житло?

«Наразі таких преференцій не має. Враховуючи, що арбітражний керуючий не може працювати безоплатно, то навряд чи, такі преференції будуть. Але вчора Рада арбітражних керуючих висловила позицію щодо внесення змін у Кодекс. Серед них є зміна, яка вирішить багато питань. Це правка про те, що арбітражний керуючий може домовлятися з ініціатором банкрутства самостійно на підставі договорів. Це, по-перше, вирішить питання з оплатою роботи арбітражного керуючого. А по-друге, надасть можливість тим, хто не може розрахуватись зразу, отримати, наприклад, розстрочку», - пояснила Наталія Тищенко.

Владислав Філатов: Боржник звільнений від судового збору, залишається авансування. Це можна назвати преференціями. Ми сподіваємось, що законопроект № 7442 зайде найближчим часом у Верховну Раду. Він дозволяє звертатися з заявою про відкриття справи без авансування, але за наявної угоди між боржником і арбітражними керуючим, щоб справа пішла.

На останок, Наталія Тищенко зазначила, що банкрутство - це нормальний інструмент вільного ринку, яким потрібно правильно користуватися та подякувала за можливість поговорити про нього.

Владислав Філатов підкреслив потрібність таких заходів, які допомогають зрозуміти, що таке банкрутство. «Це інструмент - єфективний і дієвий.»

Запис трансляції заходу є у вільному доступі на ютюбі ЛІГА ЗАКОН за посиланням.

Єдине середовище LIGA360 для роботи антикризової команди. Керівники, юристи, hr-фахівці, бухгалтери й спеціалісти з безпеки - усі ключові ролі компанії отримують інформацію синхронно й спільно ухвалюють рішення. Спробуйте до кінця місяця червні на вигідних умовах.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини